Нові надходження нормативних документів українською мовою:

• ДСТУ CEN/TR 13201-1:2016 (CEN/TR 13201-1:2014, IDT) "Освітлення доріг. Частина 1. Вибирання класів освітлення"
  У цьому стандарті визначено класи освітлення, викладені в EN 13201-2, та надано вказівки щодо вибирання найвідповіднішого класу для певної ситуації. Цей стандарт охоплює систему для визначення відповідних класів освітлення для різних відкритих громадських територій з точки зору параметрів, що забезпечить досягнення цілей стандарту. Особливі рекомендації зазвичай доступні на національному рівні для кожної країни. Стандарт не містить критеріїв, за якими приймають рішення про освітлення ділянки, а також про те, як потрібно використовувати освітлювальні прилади. Такі вказівки наведено в CIE 115:2010 (1.2 та додаток A). Методи, наведені в розділах 5, 6 та 7, розглядають як вихідні точки комплексного підходу до звичайного освітлення доріг. У такому сенсі моделі не можуть охопити всі випадки дорожнього руху; вони вводять загальні параметри та вплив на вимоги до освітлення. Тільки з урахуванням реальної ситуації та її унікальних характеристик (геометрії дороги, розмітки, зони видимості, складності завдань з навігації, відсутності видимості, ризиків відблисків через наявні елементи, погодних умов, конкретних користувачів, таких як люди похилого віку або люди з вадами зору тощо) можна остаточно визначити відповідний клас освітлення, застосовуючи методи оцінювання ризику. Візуальні потреби учасників дорожнього руху за зменшеної інтенсивності руху транспорту в певні періоди ночі або за різних погодних умов, а також позитивні переваги від зменшення споживання енергії та потенційних покращень стану довкілля - деякі з чинників, які виправдовують встановлення адаптивного освітлення доріг. Є безліч відповідних приладів, пристроїв та методів, які можна використовувати для інтелектуального управління дорожнім освітленням. Системи управління варіюють від дуже простих до дуже складних у використанні. Додаток В допомагає у виборі доречного рівня освітлення в разі використання адаптивного освітлення, оскільки це забезпечує більш досконале оцінювання рівнів освітленості або яскравості в межах конкретного класу освітлення. Хоча рівні освітленості або яскравості можуть змінюватися відповідно до зменшення інтенсивності руху, погодних умов або інших параметрів, якісні параметри відповідного класу освітлення потрібно постійно підтримувати згідно з EN 13201-2. Важливим є відновлення або оновлення застарілих та неекономічних освітлювальних приладів. Також можна отримати більш адаптовані рівні освітлення з меншим споживанням енергії, використовуючи нові конструкції та нові технології. Модернізація систем освітлення та управління часто має хорошу рентабельність і короткі періоди амортизації.
  Цей стандарт не надає вказівок щодо вибирання класів освітлення для платних станцій, тунелів або каналів і шлюзів.
  Розробник: Технічний комітет стандартизації «Автомобільні дороги і транспортні споруди» (ТК 307), Державне підприємство «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М. П. Шульгіна (ДП «ДерждорНДІ»).
  Стандарт набуде чинності:  2024-07-01.
  Кількість сторінок документу = 27. 

• ДСТУ EN ISO 52016-1:2022 (EN ISO 52016-1:2017, IDT; ISO 52016-1:2017, IDT) "Енергоефективність будівель. Енергопотреби для опалення і охолодження, внутрішні температури і навантаження за явною та прихованою теплотою. Частина 1. Методики розрахунку"
  У цьому стандарті надано методи розраховування для оцінювання:
  а) енергопотреби (за явною теплотою) для опалення та охолодження, заснованої на погодинних або помісячних розрахунках;
  b) енергопотреби за прихованою теплотою для зволоження (осушення), заснованої на погодинних або помісячних розрахунках;
  c) внутрішньої температури на основі погодинних розрахунків;
  d) явного навантаження на опалення та охолодження на основі погодинних розрахунків;
  e) вологості та навантаження на зволоження (осушення) за прихованою теплотою на основі погодинних розрахунків;
  f) проєктного явного навантаження на опалення та охолодження та проєктного навантаження за прихованою теплотою з використанням погодинного розрахункового інтервалу;
  g) умов подавання повітря для забезпечення необхідного зволоження та осушення.
  Методи розраховування призначені для житлових або громадських будівель або їхніх частин, далі названих як «будівля» або «об’єкт оцінювання». Цей стандарт містить специфікації для оцінювання теплових зон будівлі або частини будівлі. Розрахунки виконують для кожної теплової зони. У розрахунках припускається, що теплові зони можуть бути з тепловим сполученням між зонами або без теплового сполучення. Методи цього стандарту розповсюджуються на розраховування базових енергетичних навантажень та потреб без урахування взаємодії з певними інженерними системами будівель, а також на розраховування енергетичних навантажень та потреб конкретної системи з урахуванням взаємодії з певними системами. Процедури погодинного розраховування можна використовувати для достатньо широкого вибору систем. Цей стандарт застосовний до будівель на етапі проєктування, до нових будівель після завершення будівництва та до наявних будівель на етапі експлуатації.
  Розробник: Технічний комітетстандартизації «Енергоефективність будівель і споруд» (ТК 302), Державне підприємство «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» (ДП НДІБК).
  Стандарт набув чинності:  2024-06-01.

• ДСТУ EN 61000-4-22:2015 (EN 61000-4-22:2011, IDT; IEC 61000-4-22:2010, IDT) "Електромагнітна сумісність. Частина 4-22. Методики випробування та вимірювання. Випробування щодо випромінюваної емісії та несприйнятливості в повністю безвідлуннєвих камерах"
  Цей стандарт установлює вимоги до випробування на несприйнятливість та вимірювання емісії завад електричного та/або електронного обладнання. Розглянуто лише випромінювані явища. У цьому стандарті визначено необхідні процедури випробування з використанням повністю безвідлуннєвих камер для виконання випробувань на несприйнятливість до випромінення та вимірювання випромінюваної емісії завад. Цей стандарт установлює загальну процедуру валідації, вимоги до установки випробовуваного обладнання (EUT) і методи вимірювання в повністю безвідлуннєвих камерах (FARs), якщо вимірювання випромінюваної електромагнітної емісії та випробування на несприятливість до випромінюваної електромагнітної емісії будуть виконувати в тій самій FAR.
  Цей стандарт є базовим стандартом щодо вимірювання, який не призначено для визначення рівнів випробувань або норм емісії, які застосовують до конкретної апаратури чи систем(и). Головна мета цього стандарту — встановити загальні процедури вимірювання для всіх комітетів, відповідальних за діяльність у визначеній сфері IEC або CISPR. Конкретні вимоги до продукції та умови випробування визначають комітети, відповідальні за діяльність, у визначених сферах та за закріпленими об’єктами стандартизації. Методи, описані в цьому стандарті, застосовні для вимірювання випромінюваної емісії та випробувань на несприйнятливість у діапазоні частот від 30 МГц до 18 ГГц.
  Розробник: Технічний комітет стандартизації «Електромагнітна сумісність та стійкість радіоелектронних, електронних та електротехнічних засобів» (ТК 22).
  Стандарт набуде чинності:  2024-08-01.