ДЕРЖАВНА ВЕТЕРИНАРНА ТА ФІТОСАНІТАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЗАТВЕРДЖУЮ
Заступник Голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України
В. В. Башинський
14 травня 2014 року

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо основних правил належної практики виробництва та контролю якості ветеринарних препаратів

Методичні рекомендації щодо основних правил належної практики виробництва та контролю якості ветеринарних препаратів (далі - Правила) розроблені на основі Директиви 91/412/ЕЕС та є рекомендаціями для практичного використання на підприємствах - виробниках ветеринарних препаратів.

Правила обумовлюють вимоги до системи управління якістю, контролю якості, персоналу, приміщень та обладнання, документації, виробництва продукції і організації самоінспектування.

1. Управління якістю

1.1. Принципи

Виробник ветеринарних препаратів може організувати виробництво так, щоб вони гарантовано відповідали своєму призначенню і відповідним вимогам, не створювали ризику для споживача через порушення умов безпеки, якості або ефективності. Відповідальними за виконання цих вимог є керівник та всі працівники підприємства-виробника, а також постачальники і дистриб'ютори.

Для досягнення цієї мети на підприємстві на основі Правил створюється система безпеки якості, що включає в себе організацію контролю якості.

Рекомендується документально оформити в повному обсязі вимоги до системи забезпечення якості та організувати контроль ефективності її функціонування. Усі ланки цієї системи слід укомплектувати професійним персоналом, забезпечити необхідним приміщенням, обладнанням тощо. Відповідальність за функціонування системи першочергово покладається на керівника та уповноважених осіб (кваліфіковану особу).

Основні принципи забезпечення якості, Правил і контролю якості взаємопов'язані та мають першочергове значення в організації виробництва ветеринарних препаратів.

1.2. Забезпечення якості

Забезпечення якості є комплексним завданням, вирішення якого потребує реалізації всіх заходів, направлених на досягнення заданих вимог до якості ветеринарних препаратів. Забезпечення якості базується на виконанні вимог Правил та чинних нормативних документів.

Система забезпечення якості (система якості) при виробництві ветеринарних препаратів гарантує таке:

ветеринарні препарати розроблені з урахуванням Правил і вимог до роботи лабораторій;

на всі виробничі і контрольні операції розроблена документація у відповідності з Правилами;

відповідальність і обов'язки всіх працівників чітко визначені;

передбачені заходи, що забезпечують виробництво, постачання і використання вихідних і пакувальних матеріалів, що відповідають заданим вимогам;

контроль проміжної продукції і технологічного процесу (внутрішньовиробничий контроль), атестація (валідація) процесів і обладнання проводяться в необхідному обсязі;

виробництво і контроль готової продукції відповідають затвердженим інструкціям (методикам);

реалізація ветеринарних препаратів без реєстрації заборонена. Уповноважена особа (кваліфікована особа) повинна підтвердити, що кожна серія продукції вироблена і перевірена у відповідності з встановленими вимогами;

існуюча система заходів забезпечує рівень якості ветеринарних препаратів при їх зберіганні, відвантаженні і використанні протягом всього строку придатності;

порядок проведення самоконтролю та/чи аудиту якості дозволяє регулярно оцінювати ефективність системи забезпечення якості.

1.3. Рекомендації щодо виробництва і контролю якості ветеринарних препаратів

Правила входять у систему якості і направлені на забезпечення гарантій того, що виробництво і контроль якості продукції відповідає вимогам, встановленим у нормативній документації.

Основні рекомендації:

1) виробничі процеси мають бути чітко регламентовані і періодично переглядатись з врахуванням набутого досвіду. Слід контролювати стабільність виробництва ветеринарних препаратів з заданою якістю у відповідності з специфікаціями на них;

2) проводити атестацію (валідацію) критичних стадій процесів виробництва, в тому числі при внесенні суттєвих змін у технологічний процес;

3) забезпечити всі необхідні умови для виконання Правил, в тому числі включаючи наявність навченого і атестованого персоналу, необхідних площ і приміщень, відповідного обладнання і системи обслуговування, матеріалів, засобів пакування і маркування, що відповідатимуть заданим вимогам, затверджених інструкцій і методик, відповідних умов зберігання і транспортування;

4) інструкції та методики мають бути конкретними, викладеними чітко і однозначно в письмовій формі;

5) персонал має бути навченим правильному виконанню інструкцій;

6) у процесі виробництва слід складати протоколи (заповнювати від руки та/чи використовувати технічні засоби), що документально підтверджуватимуть фактичне проведення передбачених інструкцією технологічних стадій і отримання продукції потрібної якості в кількості, що відповідає встановленим нормам. Усі відхилення треба досліджувати і протоколювати у повному обсязі;

7) протоколи на серію (партію) мають давати можливість відслідковувати виробництво кожної серії (партії) продукції і зберігатися в повному об'ємі в доступній формі;

8) порядок реалізації продукції має зводити до мінімуму будь-який ризик для її якості;

9) при необхідності слід організовувати систему відкликання будь-якої серії (партії) продукції з продажу чи постачання;

10) рекламації на якість продукції слід ретельно розглядати, а причини погіршення якості досліджувати та запобігати цьому.

1.4. Контроль якості

Контроль якості включає відбір проб, проведення дослідження (аналізів) та оформлення відповідної документації. Інструкції з організації, документації і видачі дозволу на випуск продукції мають включати в себе проведення всіх необхідних випробувань і забороняти використання вихідної сировини і матеріалів та реалізацію готової продукції до підтвердження відповідної встановленим вимогам якості.

Основні рекомендації до контролю якості:

1) наявність необхідних приміщень і обладнання, навченого персоналу, затверджених методик відбору проб, перевірки і проведення випробовувань вихідних і пакувальних матеріалів, проміжної, нерозфасованої і готової продукції при потребі контролю навколишнього середовища;

2) проведення відбору проб вихідних і пакувальних матеріалів, проміжної, нерозфасованої і готової продукції атестованим персоналом у відповідності з методиками, затвердженими відділом контролю якості;

3) проведення досліджень атестованими (валідованими) методами;

4) складання протоколів (заповнювати від руки та/чи використовувати технічні засоби), які підтверджують фактичне проведення всіх необхідних відборів проб, перевірок і випробувань, а також реєстрацію будь-яких відхилень і розслідування в повному обсязі;

5) підтвердження того, що готова продукція містить активні інгредієнти по якісному і кількісному складу, які відповідають реєстраційному досьє, має відповідну чистоту, правильно запакована і маркована;

6) оформлення протоколів перевірки вихідної сировини і матеріалів, проміжної, нерозфасованої і готової продукції, їх аналіз і порівняння з специфікаціями. В оцінку продукції входить вивчення всієї необхідної виробничої документації та аналіз відхилень від встановлених вимог;

7) отримання дозволу на продаж чи постачання будь-якої серії (партії) продукції тільки після підтвердження уповноваженою особою (кваліфікованою особою) її відповідності реєстраційному досьє;

8) збереження достатньої кількості зразків вихідних матеріалів і продукції для можливої перевірки за необхідності. Зразки продукції слід зберігати в своїй остаточній упаковці, за винятком крупних пакувань.

2. Персонал

2.1. Принципи

Організація і функціонування виробництва і системи забезпечення якості ветеринарних препаратів залежать від персоналу. Підприємство має бути укомплектоване персоналом необхідної кількості і кваліфікації. Посадові обов'язки кожного працівника мають бути оформлені документально і засвоєні кожним працівником. Усі працівники мають знати рекомендації Правил, які відносяться до сфери їх діяльності, і проходити початкове і повторне навчання у необхідному обсязі, в тому числі з правил особистої гігієни.

2.2. Загальні положення

Персонал, який працює на виробництві ветеринарних препаратів, має володіти кваліфікацією і практичним досвідом. Посадові обв'язки кожного працівника не мають бути надто об'ємними і не мають сприяти перевантаженню, що негативно впливатиме на якість продукції.

На підприємстві має бути чітка організаційна структура. Службові обов'язки керівних працівників викладені в посадових інструкціях. Керівники мають володіти достатніми повноваженнями для виконання своїх функцій. Їх повноваження можуть бути передані офіційно назначеним заступникам, які мають достатню кваліфікацію. Слід виключити дублювання відповідальності співробітників, пов'язаної з виконанням Правил.

2.3. Керівні працівники

Керівники виробництва, керівники служби (відділу) контролю якості і уповноважена особа (кваліфікована особа), мають бути задіяними на підприємстві повний робочий день. Керівники виробництва, керівники служби (відділу) контролю якості мають бути незалежними один від одного. На великих підприємствах частина функцій за необхідності передається конкретним спеціалістам.

Обов'язки уповноважених осіб (кваліфікованої особи):

1) для ветеринарних препаратів, випущених в Україні, уповноважена особа (кваліфікована особа) має гарантувати, що кожна серія (партія) продукції була виготовлена і перевірена у відповідності з встановленими вимогами;

2) для ветеринарних препаратів, виготовлених поза Україною, уповноважена особа (кваліфікована особа) має гарантувати, що серія (партія) продукції, що імпортується, пройшла перевірку за порядком, що встановлений в Україні;

3) до видачі дозволу на випуск ветеринарних препаратів у сферу обігу уповноважена особа (кваліфікована особа) має документально підтвердити, що кожна серія (партія) продукції відповідає конкретним нормативним документам.

Кваліфікація уповноваженої особи (кваліфікованої особи) має відповідати встановленим вимогам. Уповноважена особа (кваліфікована особа) має входити до штату підприємства-виробника ветеринарних препаратів. Її обов'язки можуть бути передані тільки особам, які мають статус уповноваженої особи (кваліфікованої особи).

2.3.1. Основні обов'язки керівника підприємства:

1) організація виробництва і зберігання продукції у відповідності з нормативною документацією з метою забезпечення відповідної якості;

2) затвердження інструкцій, пов'язаних з виробничим процесом, і забезпечення їх чіткого виконання;

3) контроль за розглядом і підписанням усіх виробничих протоколів особами, які мають необхідні повноваження, до передачі їх у службу контролю якості;

4) контроль за роботою свого підрозділу, утриманням приміщення, експлуатацією і технічним обслуговуванням обладнання;

5) контроль з проведення робіт з атестації (валідації);

6) організація первинного і послідуючого навчань виробничого персоналу.

2.3.2. Основні обов'язки керівника служби контролю якості:

1) затвердження чи відхилення вихідних і пакувальних матеріалів, проміжної, нерозфасованої і готової продукції;

2) оцінка протоколів на серію (партію) продукції;

3) організація проведення необхідних досліджень;

4) затвердження сертифікатів, інструкцій з відбору проб, відбір методик випробувань якості;

5) контроль роботи підвідомчого відділу, обслуговування його приміщень і обладнання;

6) контроль проведення атестації (валідації);

7) організація початкового і наступних навчань персоналу підвідомчого відділу.

2.3.3. Керівники виробництва і відділу контролю якості мають низку спільних обов'язків щодо забезпечення якості продукції. У ці обов'язки, враховуючи чинні норми і правила, може входити:

1) затвердження письмових інструкцій, відбір методик, внесення змін;

2) контроль за зовнішнім середовищем на виробництві;

3) контроль за дотриманням правил виробничої гігієни;

4) атестація (валідація) процесів;

5) навчання персоналу;

6) затвердження і контроль за постачальниками вихідної сировини;

7) затвердження і контроль за виробниками, які працюють за контрактом;

8) визначення умов зберігання матеріалів, продукції і контроль за їх дотриманням;

9) дотримання вимог із зберігання протоколів;

10) постійний контроль за виконанням Правил;

11) проведення інспекцій, розслідувань і відборів проб з метою виявлення фактів, здатних вплинути на якість продукції.

2.4. Навчання

Підприємство-виробник забезпечує навчання всіх співробітників, які беруть участь у виробництві і контролі якості (в т. ч. технічного персоналу, який виконує обслуговування та прибирання), а також інших співробітників, діяльність яких може вплинути на якість продукції.

Окрім базового навчання рекомендацій Правил (за практикою GMP і вимогами ХАССП), нові співробітники мають пройти навчання відповідно до посадових обов'язків. Слід організувати періодичні навчання персоналу і оцінювати ефективність цього навчання на практиці. Навчання слід проводити за програмами, затвердженими керівниками виробництва або служби (відділу) контролю якості. Протоколи навчання мають зберігатись на підприємстві згідно з вимогами.

Співробітники, які працюють в зонах, в яких забруднення становить небезпеку, наприклад у чистих зонах або в зонах роботи з сильнодіючими, токсичними, інфікуючими або сенсибілізуючими речовинами, мають пройти спеціальне навчання.

Відвідувач і/або не проінструктовані співробітники не мають допускатися в зони, пов'язані з виробництвом і контролем якості. За необхідності вони мають попередньо пройти інструктаж з правил особистої гігієни, порядку переодягань та користування спецодягом. За цими особами має бути організований ретельний контроль.

При навчанні слід детально обговорювати концепцію забезпечення якості до її повного засвоєння і подальшого застосування кожним співробітником.

2.5. Гігієна персоналу

На підприємстві мають бути розроблені правила особистої гігієни персоналу, враховуючи особливості конкретного виробництва. Правила мають містити інструкції, які регламентують вимоги до стану здоров'я, дотримання гігієни і порядку носіння одягу. Інструкції мають дотримуватися всі співробітники, які перебувають у виробничих приміщеннях і приміщеннях контролю якості. Керівництво підприємства несе відповідальність за виконання персоналом правил гігієни і організацію необхідного навчання.

Усі особи, яких приймають на роботу, мають пройти медичний огляд. На підприємстві мають бути інструкції з переліком захворювань, які можуть вплинути на якість продукції. У випадках, пов'язаних з виробничою необхідністю або станом здоров'я, співробітники проходять повний медичний огляд.

Особи з інфекційними захворюваннями і пошкодженнями на відкритих ділянках тіла не допускаються до виробництва ветеринарних препаратів.

Одяг особи, яка входить у виробниче приміщення, повинен відповідати призначенню цього приміщення.

У виробничих та складських зонах має бути заборонене паління, прийом їжі, а також зберігання харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів і особистих лікарських засобів. Повинна не допускатися будь-яка діяльність, яка порушує правила гігієни у виробничих приміщеннях або інших місцях, що може викликати негативний вплив на якість продукції.

Безпосередній контакт операторів з відкритою продукцією або будь-якими деталями обладнання, які контактують з продукцією, не повинна допускатися.

Персонал має пройти інструктаж з питань гігієни.

3. Приміщення і обладнання

3.1. Принципи

Місце розташування, проект, будівництво, монтаж, оснащення і обслуговування приміщень і обладнання мають відповідати характеру робіт, що виконуються. Планування приміщень і конструкція обладнання мають мінімізувати ризик помилок, передбачувати проведення прибирання і обслуговування з метою запобігання перехресного забруднення, появи пилу та бруду і, в загальному випадку, усунення будь-якого фактору, що погіршує якість продукції.

3.2. Приміщення

1) Загальні положення

Ризик забруднення матеріалів і продукції, що утворюється навколишнім середовищем виробничих приміщень (будівлі), має бути мінімальним при умовах дотримання всіх заходів захисту.

При експлуатації приміщень слід виконувати заходи застережень, при цьому проведення технічного обслуговування і ремонту не повинно мати шкідливого впливу на якість продукції. Прибирання і дезінфекцію приміщень треба виконувати у відповідності з письмовими інструкціями.

Освітлення, температурний режим, вологість і вентиляція мають відповідати призначенню приміщення і не мати прямого чи непрямого негативного впливу на обладнання і ветеринарні препарати під час їх виготовлення і зберігання.

При проектуванні і експлуатації приміщень передбачити максимальний захист від проникнення комах, гризунів.

У приміщення не допускаються особи, не наділені правом доступу. Виробничі, складські приміщення і приміщення контролю якості не мають бути прохідними для персоналу, який в них не працює.

2) Виробнича зона

Для мінімізації ризику для здоров'я людей через перехресні забруднення при виробництві ветеринарних препаратів, зокрема сенсибілізуючі речовини (наприклад пеніциліни) або біологічні препарати (наприклад із живих мікроорганізмів), потрібно передбачити спеціальні і ізольовані технічні засоби (приміщення, обладнання, засоби обслуговування тощо). В одних і тих же приміщеннях не допускається виробництво окремих видів антибіотиків, гормонів, цитотоксинів, сильнодіючих лікарських засобів і продукції неветеринарного призначення. В окремих випадках виробництво таких препаратів допускається в тих же приміщеннях при поділі циклів виробництва за часом, з дотриманням спеціальних заходів безпеки і проведення необхідної підготовки та атестації (валідації). У приміщеннях, які використовуються для виробництва ветеринарних препаратів, не допускається виробництво отрути фітосанітарного призначення (пестицидів і гербіцидів).

Планування приміщень має відповідати послідовності виробничих операцій і забезпечувати виконання вимог до чистоти.

Планування робочих зон і зон зберігання всередині виробництва мають забезпечити послідовне і логічне розміщення обладнання і матеріалів, звести до мінімуму ризик переплутування різних видів продукції або її компонентів, перехресного забруднення і помилкового виконання чи пропуску будь-яких операцій з виробництва чи контролю.

Якщо вихідні і первинні пакувальні матеріали, проміжні чи нерозфасовані продукти підлягають впливу навколишнього середовища, внутрішні поверхні приміщень (стіни, підлога, стеля) мають бути гладкими, не мати відкритих з'єднань і тріщин, не лущитись і мають забезпечувати можливість безперешкодного і ефективного прибирання та дезінфекції.

Конструкція і розміщення труб, освітлювальних приладів, обладнання вентиляції тощо не мають мати ділянок, які недоступні для очищення.

Трубопроводи для стічних вод (каналізація) мають відповідати вимогам нормативної документації і бути обладнаними засобами, які попереджують зворотній потік. Слід уникати відкритих жолобів. За необхідності вони мають бути неглибокими для зручності очищення і дезінфекції.

У виробничих зонах залежно від продукції, яку виготовляють, операцій, які виконують, і вимог до зовнішнього середовища необхідно передбачати ефективну систему вентиляції, температурного режиму, вологості і очищення повітря.

Вихідні матеріали зважують, як правило, в спеціально обладнаних для цього приміщеннях.

Якщо виконання роботи супроводжується виділенням пилу (наприклад при відборі проб, зважуванні, змішуванні, виробничих операціях і пакуванні сухих продуктів), то необхідно передбачити заходи з запобігання перехресного забруднення і проведення очищення.

При проектуванні (в т. ч. плануванні) приміщень для пакування ветеринарних препаратів необхідно передбачати спеціальні заходи від переплутування чи перехресного забруднення матеріалів і продукції.

Виробничі приміщення мають добре освітлюватись, особливо в місцях виконання візуального контролю.

Внутрішньовиробничий контроль може проводитись у зоні виробництва, якщо це не створює перешкод для технологічного процесу.

3) Зони складування

Зони складування мають бути достатньо місткі для забезпечення належного зберігання різних груп матеріалів і продукції (вихідної сировини і пакувальних матеріалів; проміжної, нерозфасованої і готової продукції; продукції, яка знаходиться на карантині, яка дозволена до випуску, відхиленої, поверненої або відкликаної продукції).

При проектуванні і організації зон складування необхідно передбачати належні умови зберігання. Зони складування мають бути чистими, сухими і забезпечувати необхідний температурний режим. За необхідності слід забезпечувати спеціальні умови зберігання (температуру, вологість тощо) і їх контроль.

У зонах приймання і видачі матеріалів і продукції має бути забезпечений їх захист від несприятливих погодних умов. Проект зони приймання має передбачати очищення пакувань, що надходять, перед їх складуванням.

Якщо режим карантину забезпечує зберігання продукції в різних зонах, то ці зони мають бути чітко визначеними. Доступ до них повинен бути дозволеним тільки особам, які мають на це право. Будь-яка інша система, яка заміняє фізичний поділ, повинна забезпечити еквівалентну безпечність.

Відбір проб вихідних матеріалів, як правило, необхідно виконувати в окремій зоні. При відборі проб у складській зоні необхідно вжити заходів проти прямого або перехресного забруднення.

Відхилені, відкликані чи повернуті матеріали і продукцію необхідно зберігати в ізольованих зонах.

Сильнодіючі речовини і препарати мають зберігатись у безпечних приміщеннях, які охороняються.

Необхідно забезпечити надійне і безпечне зберігання друкованих матеріалів, оскільки вони виконують основну роль у підтвердженні ідентичності ветеринарних препаратів.

4) Зони контролю якості

Як правило, лабораторії контролю якості мають бути відокремленими від виробничих приміщень. Це дуже важливо для лабораторій контролю біологічних, мікробіологічних препаратів.

Проект контрольних лабораторій повинен відповідати вимогам операцій, які в них виконуються. Площа лабораторії має бути достатньою, щоб виключити переплутування і перехресне забруднення, а також для зберігання зразків і протоколів (документів).

Для розміщення чутливих приладів, які потребують захисту від електромагнітних полів, вібрацій, підвищеної вологи або інших зовнішніх чинників, можуть бути передбачені окремі приміщення.

Особливі вимоги висуваються до лабораторій, в яких працюють зі зразками специфічних речовин, наприклад біологічними або радіоактивними матеріалами.

5) Допоміжні зони

Кімнати відпочинку і прийому їжі мають бути відокремлені від виробничих приміщень.

Приміщення для переодягання і зберігання одягу, туалети і душові мають мати зручний доступ; їх планування і розміри мають відповідати чисельності персоналу. Не допускається вихід із туалетів безпосередньо у виробничі або складські зони.

Ділянки, де проводять ремонт, мають бути тимчасово виключені із виробництва. Для зберігання запасних частин та інструментів у зоні виробництва мають бути передбачені спеціальні приміщення чи шафи.

Приміщення для утримання тварин для доклінічних та клінічних випробувань мають бути ізольованими від інших зон, обладнаними окремими системами підготовки повітря, забезпечені температурним режимом і окремим входом.

3.3. Обладнання

Конструкція, монтаж і порядок технічного обслуговування обладнання мають відповідати його призначенню.

Роботи з ремонту і технічного обслуговування обладнання не мають негативно впливати на якість продукції.

Конструкція виробничого обладнання має забезпечувати зручність і можливість його очищення. Операції з очищення обладнання мають виконуватись у відповідності з детальними письмовими інструкціями. Обладнання необхідно утримувати у сухому і чистому стані.

Інвентар і матеріали для очищення не мають бути джерелом забруднення.

Обладнання має бути встановлене так, щоб за потреби виключити ризик забруднення або виконання помилкових дій.

Технологічне обладнання не повинно впливати на якість продукції і викликати будь-яку небезпеку.

Похибка приладів для вимірювання маси та іншого вимірювального обладнання має відповідати виробничим і контрольним операціям, в яких вони використовуються.

Періодичність калібрування (повірки) вимірювальних, реєструвальних, контрольних приладів і обладнання для вимірювання маси має відповідати періодичності, вказаній у відповідних методиках. Результати калібрування (повірки) мають бути задокументовані.

Стаціонарні трубопроводи мають бути марковані з зазначенням речовин, які проходять ними і, за необхідності, направленням потоків.

Системи трубопроводів для води очищеної і води для ін'єкцій (дистильованої, деіонізованої тощо) необхідно обробляти відповідно до інструкцій, у яких вказані рівні дій з мікробного забруднення і необхідні кореговані заходи.

Несправне обладнання має бути вилучене із зони виробництва і контролю якості або зазначене відповідним чином (законсервоване, призначене на ремонт чи списання).

4 Документація

4.1. Принципи

Правильно складена документація є важливою частиною системи забезпечення якості. Чітке оформлення документації дозволяє попередити помилки, можливі при усному спілкуванні, і відстежити всі етапи виробництва конкретної серії (партії) продукції. Технічні умови, сертифікати (специфікації), промислові регламенти, інструкції, методики і протоколи серії (партії) продукції мають бути оформленими належними чином і не містити помилок.

4.2. Загальні положення

1) види документів:

технічні умови: нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція. У ТУ, які є окремим документом, повинен бути повний комплекс вимог до продукції, її виготовлення, контролювання, приймання та постачання;

сертифікат (специфікації): документ, який містить вимоги до матеріалів і продуктів, які використовуються чи отримуються при виробництві, є основою для оцінки якості ветеринарних препаратів;

промисловий, технологічний, технічний регламент, інструкція з пакування: документи, які визначають усі вихідні матеріали, які використовуються, і операції з виробництва і пакування продукції;

інструкція, методика, процедура: документи, які містять вказівки з виконання окремих видів операцій (наприклад з очищення, переодягання, контролю навколишнього середовища, відбору проб, проведення досліджень, експлуатації обладнання);

протокол на серію (партію): документ, який зображає послідовність виробництва кожної серії (партії) продукції, в т. ч. дозвіл на її реалізацію, і всі фактори, які впливають на якість готової продукції.

2) забезпечити чітку систему розробки, оформлення, розповсюдження і перегляду документів. Має бути встановлений порядок їх видавання, внесення змін і вилучень. Документи мають відповідати реєстраційному досьє.

3) документи мають бути підписаними і затвердженими особами, які мають право підпису, з зазначенням дати.

4) документ не може допускати неоднозначного тлумачення. Назва, вид і зазначення документу мають бути чіткими і ясними. Документ має мати логічну структуру, що забезпечуватиме простоту його перевірки. Копії з документів мають бути ясними і чіткими. Спосіб зняття копій з робочих документів мають виключати можливість появи помилок.

5) документи слід регулярно переглядати і актуалізувати. При перегляді документу необхідно виключити використання застарілої версії.

6) не допускається письмове оформлення документів. За необхідності дані вносяться в документ чітким, розбірливим почерком так, щоб внесені дані неможливо було знищити. Для внесення даних у документі має бути передбачено достатньо вільного місця.

7) при внесенні змін у документи слід ставити дату внесення зміни і підпис особи, що внесла зміни. За необхідності слід вказати причину внесення зміни. Внесені зміни не мають перешкоджати сприйняттю вихідного тексту.

8) протоколи слід оформляти одночасно з виконанням відповідних дій таким чином, щоб можна було відслідковувати всі основні операції при виробництві ветеринарних препаратів. Протоколи слід зберігати не менше одного року з дня закінчення строку зберігання готової продукції.

9) запис даних може виконуватись з використанням електронної техніки, фотографування чи інших засобів, які забезпечують належне зберігання інформації відповідно до інструкцій з виконання цих засобів. Слід перевіряти точність записів. При веденні документації в електронному вигляді право доступу чи зміни даних у комп'ютері можуть мати тільки особи з відповідними повноваженнями, при цьому слід вести протокол змін і вилучень. Для обмеження доступу до електронної бази даних слід використовувати систему паролів чи інших засобів; внесення особливо важливих даних повинно перевірятись незалежним методом. При зберіганні протоколів на серії (партії) продукції в електронному вигляді для захисту від втрати інформації необхідно створювати резервні копії на магнітних носіях, мікрофільмах, папері або інших надійних засобах. У період зберігання ці дані мають бути доступні.

4.3. Обов'язкова документація

4.3.1. Сертифікат (специфікації)

Сертифікат (специфікації) складають і затверджують на вихідні, пакувальні матеріали і готову продукцію. За потреби складають специфікацію на проміжну і нерозфасовану продукцію.

4.3.2. Специфікації на вихідні і пакувальні матеріали

Специфікації на вихідні матеріали, первинне пакування або друковані матеріали мають складатися з таких даних:

1) опис матеріалів, зокрема:

- назва і внутрішньозаводський код;

- посилання на ДСТУ, ГОСТ, ТУ У, фармакопейну статтю (за її наявності);

- назва затверджених постачальників і, за можливості, первинного виробника матеріалів;

- зразок друкованих матеріалів;

2) методика відбору проб і проведення досліджень або посилання на відповідні методики;

3) кількісні і якісні характеристики з вказаними допустимими межами;

4) умови зберігання і заходи безпеки;

5) максимальний строк зберігання до повторного контролю.

4.3.3. Специфікації на проміжну і нерозфасовану продукцію

Специфікації на проміжну і нерозфасовану продукцію складають при надходженні її на підприємство, реалізації або використанні проміжної продукції при оцінці якості готової продукції. Ці специфікації мають бути аналогічними з специфікаціями на вихідні матеріали або готову продукцію залежно від характеру використання проміжної або нерозфасованої продукції.

4.3.4. Специфікації на готову продукцію

У специфікації на готову продукцію мають входити такі дані:

1) назва продукції і код (за необхідності);

2) склад продукту або посилання на відповідний документ;

3) опис лікарської форми і дані про пакування;

4) методики відбору проб і проведення випробувань (або посилання на них);

5) кількісні і якісні характеристики з вказаними допустимими межами;

6) умови зберігання і певні заходи безпеки при поводженні з препаратом (за необхідності);

7) термін зберігання.

4.3.5. Промислові, технологічні, технічні регламенти і технологічні інструкції

Для кожного виду продукції і розміру серії (партії) продукції має бути розроблений і затверджений відповідний регламент.

У відповідний регламент входять дані про продукт і технологічні інструкції. Відповідний регламент може містити інструкції з пакування та інші розділи.

1) дані про продукт містять:

а) назву і код відповідно до специфікації;

б) опис лікарської форми, її дозування і розмір серії;

в) перелік усіх вихідних матеріалів з конкретним найменуванням відповідно до прийнятої номенклатури і зазначенням їх кодів, а також зазначенням усіх речовин, які можуть перетворюватися під час технологічного процесу;

г) очікуваний вихід готової продукції з зазначенням допустимих меж і вихід проміжних продуктів (за необхідності).

2) технологічні інструкції включають:

а) дані про місце перебування виробництва і основного обладнання;

б) інструкції з підготовки основного обладнання (наприклад з очищення, збирання, калібрування (повірки), стерилізації) або посилання на них;

в) детальний, опис по стадіях технологічного процесу (наприклад з контролю матеріалів, попередньої обробки, послідовності внесення матеріалів, часу змішування, температури тощо);

г) опис усіх видів внутрішньовиробничого контролю з вказаними допустимими межами;

д) умови зберігання нерозфасованої продукції (в т. ч. вимоги до пакування, маркування) і спеціальні умови зберігання (за необхідності);

е) спеціальні заходи безпеки.

4.3.6. Інструкція з пакування

Для кожного виду продукції, розміру і виду пакування мають бути розроблені і затверджені інструкції з пакування, котрі включають в себе:

1) назву продукції;

2) опис її лікарської форми і дозування (за необхідності);

3) кількість продукту в кінцевому пакуванні, виражену в одиницях виміру (штуках, масі чи об'ємі);

4) перелік усіх пакувальних матеріалів, необхідних для серії (партії) продукції стандартного розміру, в т. ч. кількість, розмір і тип пакувального матеріалу з зазначенням коду чи номеру у відповідності з їх специфікацією;

5) зразок чи копію відповідного пакувального матеріалу (за необхідності) і зразки з зазначенням місця нанесення номеру серії (партії) і строку придатності продукту;

6) спеціальні заходи застереження, в т. ч. ретельну перевірку обладнання і зони пакування, які гарантують чистоту пакувальної лінії перед початком роботи;

7) опис процесу пакування зі всіма основними допоміжними операціями і обладнанням, що використовується;

8) детальний опис проведення внутрішньовиробничого контролю, в т. ч. порядок відбору проб і зазначення допустимих меж.

Додатково можуть бути розроблені інші документи, що конкретизують положення промислового регламенту.

4.3.7. Протоколи на серію (партію) продукції

На кожну серію (партію) продукції складається протокол (протокол на серію (партію) продукції). Протоколи зберігаються в установленому порядку. Протоколи мають бути складеними у відповідності з промисловими регламентами і технологічними інструкціями. Методика складання протоколів має виключати помилки при їх заповненні. У протоколі має бути зазначений номер виготовленої серії (партії) продукції.

Перед початком будь-якого технологічного процесу необхідно перевірити і оформити протокол про те, що обладнання і робоче місце в чистому стані, не містять залишків попереднього продукту, документації і матеріалів, що не відносяться до даного процесу, і готові до використання.

Протокол на серію (партію) продукції має включати в себе такі дані:

1) назву продукту;

2) дату і час початку і закінчення основних проміжних етапів і повного технологічного процесу;

3) прізвище та ініціали співробітника, відповідального за виконання кожної виробничої стадії;

4) прізвище(а) та ініціали оператора(ів), відповідального(их) за основні стадії виробництва, а також прізвища та ініціали осіб, що перевіряють виконання кожної з цих операцій (наприклад зважування);

5) номер серії (партії) і/або номер контролю, а також фактичну кількість зважених вихідних матеріалів, в т. ч. номер серії (партії) і кількість доданих регенерованих чи перероблених матеріалів;

6) основні технологічні операції чи дії, а також основне обладнання;

7) протоколи внутрішньовиробничого контролю з зазначенням виконавців і отриманих результатів;

8) вихід продукції, отриманої на основних виробничих стадіях;

9) детальний опис будь-яких відхилень від промислового регламенту і технологічних інструкцій, підписаний відповідальною особою.

Ця інформація оформляється документально одночасно з виконанням відповідних операцій. Протокол на серію (партію) продукції підписується особою, відповідальною за проведений технологічний процес, з зазначенням дати.

4.3.8. Протоколи на пакування серії (партії) продукції

Для кожної серії (партії) чи частини серії (партії) продукції мають складатись протоколи на пакування, які зберігаються в установленому порядку. Протоколи мають базуватись на чинних інструкціях з пакування. Методика складання протоколів має виключати помилки при заповнюванні. У протоколах зазначається номер серії (партії) і кількість нерозфасованої продукції, що підлягає пакуванню, а також номер серії (партії) і запланована кількість готової продукції.

Перед початком будь-якої пакувальної операції необхідно перевірити і оформити протокол про те, що обладнання і робоче місце в чистому стані, не містять залишків попереднього продукту, документації і матеріалів, що не відносяться до даного процесу, і готові до використання.

Протокол на пакування серії (партії) продукції має включати в себе такі дані:

1) назву продукту;

2) дату і час операції з пакування;

3) прізвище та ініціали особи, відповідальної за виконання пакування;

4) прізвище та ініціали пакувальників на різних стадіях пакування;

5) протоколи перевірки відповідності пакування вимогам інструкції з пакування, в т. ч., результати внутрішньовиробничого контролю;

6) детальні дані з виконання операцій з пакування, в т. ч. посилання на обладнання і пакувальні лінії, що використовуються;

7) зразки друкованих матеріалів, у т. ч. зразки з зазначенням номера серії (партії), строку придатності і будь-якої додаткової інформації;

8) детальний опис будь-яких відхилень від інструкції з пакування, підписаний відповідальною особою;

9) кількість і найменування виданих, використаних, знищених і повернених на склад друкованих матеріалів і нерозфасованої продукції та кількість готової продукції для складання загального балансу.

Ці дані оформляються документально одночасно з виконанням відповідних операцій. Протокол на пакування серії (партії) продукції підписуються особою, відповідальною за пакування, з зазначенням дати.

4.3.9. Інструкції та протоколи

1) приймання

Приймання кожної серії (партії) кожного виду вихідних, пакувальних і друкованих матеріалів, які постачаються, ведеться у відповідності з письмовою інструкцією. За результатами приймання складається протокол.

Протоколи приймання мають включати в себе такі дані:

а) назву матеріалу за накладною і зазначенням на пакуванні;

б) внутрішньозаводську назву чи код матеріалу;

в) дату приймання;

г) найменування постачальника і виробника (за можливості);

д) номер серії (партії) виробника;

е) загальну кількість отриманих матеріалів і кількість одиниць пакувань;

є) номер, присвоєний після приймання;

ж) зауваження (наприклад про стан пакування).

Необхідно розробити і затвердити інструкції з внутрішньозаводського маркування, карантину і зберігання вихідних пакувальних та інших матеріалів.

2) відбір проб

В інструкціях з відбору проб мають бути вказані особи, які уповноважені для проведення цих операцій, методики і обладнання, які будуть використані, кількість відібраних матеріалів і заходи безпеки, які виключають забруднення або погіршення якості продукції.

3) проведення досліджень

Необхідно розробити або відібрати і затвердити методики досліджень матеріалів і продукції на різних етапах виробництва з зазначенням методів і обладнання, які будуть використані. Результати випробувань оформляються протокольно.

4) інше

Необхідно розробити і затвердити інструкції, які регламентують видачу дозволів на реалізацію і відхилення матеріалів і продукції, зокрема дозволів на реалізацію готової продукції уповноваженими особами.

Протоколи реалізації кожної серії продукції необхідно зберігати для забезпечення (за необхідності) можливості її оперативного відкликання.

Необхідно розробити і затвердити методики (інструкції) на такі роботи:

- атестацію (валідацію);

- монтаж і калібрування (повірку) обладнання;

- технічне обслуговування, очищення і дезінфекцію;

- навчання персоналу, забезпечення його одягом, дотримання правил особистої гігієни та ін.;

- контроль навколишнього середовища;

- боротьбу з паразитами, комахами та іншими тваринами;

- рекламації;

- відкликання продукції;

- повернення продукції.

Виконання кожної з вказаних робіт оформляється протоколом.

Необхідно розробити і затвердити інструкції з експлуатації основного виробничого і контрольно-аналітичного обладнання.

Для критичного обладнання необхідно вести журнали з переліком в них усіх операцій з атестації (валідації), калібрування (повірки), обслуговування, очищення або ремонту, в т. ч. дат, прізвищ та ініціалів, а також підписів осіб, які проводили ці операції.

Використання основного або критичного обладнання і виробничих площ, де виконуються технологічні операції, необхідно реєструвати в спеціальних журналах у хронологічному порядку.

5 Виробництво

5.1. Принципи

Для одержання продукції відповідної якості технологічний процес слід виконувати згідно з технологічним регламентом і відповідними інструкціями, вимогами Правил, нормативних документів, технічних умов і реєстраційного досьє.

5.2. Загальні положення

Виробничий процес і його контроль мають виконуватися кваліфікованим персоналом.

Усі операції з матеріалами і продукцією (наприклад приймання, карантин, відбір проб, зберігання, маркування, підготовка, приготування, пакування і відправлення) мають виконуватися згідно з письмовими інструкціями чи методиками і за потреби підтверджуватися протоколом.

Усі матеріали, що надходять, мають бути перевірені відповідно до замовлення. Тару і пакування слід очищувати і маркувати.

Факти пошкодження тари і пакування, які можуть негативно вплинути на якість матеріалів, слід розглянути і запротоколювати з подальшим повідомленням у відділ контролю якості.

При надходженні матеріали і вироблену готову продукцію слід негайно направляти в карантин, який діє за принципом окремого зберігання або за рахунок організаційних заходів, і утримуватися в ньому до отримання дозволу на використання або відправлення.

Приймання проміжної і нерозфасованої продукції виконується за правилами, які діють для вихідних матеріалів.

Усі матеріали і продукцію слід зберігати у відповідних умовах, визначених виробником, у порядку забезпечення розподілу серії (партії) продукції та її обігу на складі.

Для гарантії відсутності відхилень за допустимі межі слід забезпечити контроль виходу продукції і її кількісний збіг з даними технологічного регламенту.

Не допускається одночасне або послідовне виконання операцій з різною продукцією в одному і тому ж самому приміщенні при відсутності захисту від ризику переплутування чи перехрещеного забруднення.

Продукція і матеріали мають бути захищені від мікробіологічного та інших видів забруднення на всіх етапах виробництва.

Під час роботи з сухими матеріалами і продуктами необхідно вживати особливих запобіжних заходів по попередженню утворення і розповсюдження пилу, особливо під час роботи із сильнодіючими і сенсибілізуючими речовинами.

Під час виконання технологічного процесу на всіх матеріалах, пакуваннях з нерозфасованою продукцією, обладнанні і приміщеннях мають бути позначки (маркування) з нанесенням продукції чи матеріалів, які виготовляються, його дозуванням (при необхідності) і номером серії (партії). При необхідності слід вказувати стадію технологічного процесу.

Позначення (маркування) на пакуванні, обладнанні чи приміщеннях мають бути чіткими, однозначними, встановленої форми. Окрім використання цифрових позначень рекомендується використовувати кольорове маркування, яке вказує статус продукції (наприклад, "Карантин", "Прийнято", "Відхилено", "Чисте" тощо).

Слід контролювати відповідність з'єднання трубопроводів та іншого обладнання, яке служить для транспортування продукції з однієї зони в іншу.

Не допускається відхилення від інструкцій. При необхідності письмовий дозвіл на відхилення від інструкцій має бути отриманий від компетентних осіб і відділу контролю якості.

У виробничі приміщення може заходити тільки персонал, який має право доступу до них.

Як правило, в приміщеннях і на виробництві, які призначені для виробництва ветеринарних лікарських засобів, не допускається виготовлення продукції не ветеринарного призначення.

5.3. Попередження перехресного забруднення при виробництві

Слід виключити можливість забруднення вихідних матеріалів чи продуктів іншими матеріалами чи продуктами. У процесі виробництва ризик випадкового перехресного забруднення виникає при неконтрольованому виділенні пилу, газів, випаровуванні аерозолів чи мікроорганізмів з матеріалів (продукції) і від кінцевих забруднень на обладнанні і одязі персоналу. Ступінь ризику залежить від типу забруднення і продукції, яка піддалася забрудненню.

До найбільш небезпечних забруднюючих речовин відносять сенсибілізуючі речовини, біологічні препарати, які містять живі мікроорганізми, деякі гормони, цитотоксини та інші сильнодіючі речовини. Особливо небезпечне забруднення ін'єкційних препаратів, а також препаратів, які призначені для приймання в більших дозах та/або протягом довшого часу.

Для попередження перехресного забруднення слід передбачити такі технічні і організаційні заходи:

а) виробництво в розподілених зонах (обов'язково для пеніцилінів, живих вакцин, бактерійних препаратів з живих мікроорганізмів і деяких інших біологічних препаратів) або розподілу циклів виробництва в часі з відповідним прибиранням приміщень і обладнання між циклами;

б) організація повітряних шлюзів і вентиляційних приладів;

в) зниження ризику забруднення, викликаного рециркуляцією або повторним надходженням неочищеного чи недостатньо очищеного повітря;

г) зберігання захисного (спеціального) одягу в межах зон виробництва продукції з високим ризиком перехресного забруднення;

д) використання високоефективних методів очищення і обробки з метою виключення недостатнього очищення, що часто є причиною перехресного забруднення;

е) використання "закритих систем" виробництва;

є) контроль наявності залишків попередньої продукції або мийних засобів і маркування обладнання з вказаним статусом чистоти.

Слід періодично перевіряти ефективність заходів по попередженню перехресного забруднення у відповідності з затвердженими інструкціями.

5.4. Атестація (валідація)

Атестація (валідація) використовується для підвищення ефективності роботи і проводиться у відповідності до затверджених методик. Її результати оформлюються документально.

При затвердженні нового промислового регламенту або методу виробництва слід перевіряти їх придатність для серійного виробництва. Має бути підтверджено, що даний процес, матеріали і обладнання, що використовуються, дозволяють постійно виготовляти продукцію відповідної якості.

При суттєвих змінах технологій, будь-яких змінах обладнання або матеріалів, які можуть вплинути на якість продукції або відтворення процесу, слід проводити атестацію (валідацію) відповідних процесів.

Для постійного підтвердження відповідних результатів слід проводити повторну атестацію (валідацію) технологічних процесів і методик.

5.5. Вихідні матеріали

Забезпечення вихідними матеріалами - це відповідальна операція, яка вимагає повних даних про постачальника.

Вихідні матеріали слід закупляти тільки в затверджених постачальників (які вказані в специфікації) і, по можливості, безпосередньо у виробників цих матеріалів. Вимоги до них мають бути вказані в специфікаціях на вихідні матеріали, затверджені виробником лікарських засобів і погоджені з постачальником. Усі запитання, пов'язані з виробництвом і контролем вихідних матеріалів, а саме роботу з ними, маркування, пакування, порядок пред'явлених рекламацій і відхилень, слід погоджувати з виробником і постачальником.

При кожному надходженні слід перевіряти цілісність тари, пакування і пломб, відповідно з нанесеним маркуванням на тарі (пакуванні).

При постачанні вихідних матеріалів із декількох серій (партій) кожну серію (партію) слід розглядати як незалежну щодо відбору проб, проведення випробувань і одержання дозволу на використання.

Вихідні матеріали, які знаходяться на складі, мають бути марковані відповідним чином. Маркування має містити як мінімум таку інформацію:

- позначення вихідної продукції і внутрішньозаводський код;

- номер серії (партії), присвоєний при прийманні;

- статус матеріалу (наприклад "Карантин", "Випробування", "Дозволено", "Заборонено" тощо);

- строк придатності або дату, після якої необхідний повторний контроль.

Якщо виробництво повністю забезпечене комп'ютерами, вказувати всю інформацію на маркуванні необов'язково.

Контроль ідентичності вмісту кожного пакування з вихідними матеріалами регламентується відповідними інструкціями і методиками. Пакування з нерозфасованою продукцією, з яких були відібрані проби, мають мати відповідне маркування.

При виробництві ветеринарних препаратів можуть використовуватися лише вихідні матеріали з незакінченим строком придатності і допущені відділом контрою якості.

Вихідні матеріали мають видаватися тільки спеціально визначеними особами у відповідності з письмовою інструкцією, при цьому мають виконуватися вимоги з точності зважування і відмірювання матеріалів у чисту і марковану тару.

Слід виконувати незалежну перевірку кожної виданої речовини, її маси і об'єму. Результати перевірки мають бути оформлені документально.

Матеріали, які видані для кожної серії, слід зберігати в одному місці з чітким маркуванням.

5.6. Проміжна і нерозфасована продукція

Перед початком будь-якої технологічної операції слід прийняти заходи, які гарантуватимуть чистоту виробничої зони і обладнання, відсутність будь-яких вихідних матеріалів, продукції, залишків продукції або документації, які не відносяться до даного процесу.

Проміжну і нерозфасовану продукцію слід зберігати у відповідних умовах.

Критичні процеси мають бути атестовані (валідовані).

Виконання всіх необхідних операцій по внутрішньовиробничому контролю і контролю навколишнього середовища повинне бути оформлено документально.

Усі факти суттєвого відхилення виходу продукції від очікуваного слід реєструвати і розслідувати.

5.7. Пакувальні матеріали

Закупівлі, зберіганню і контролю первинних і друкованих пакувальних матеріалів слід приділяти таку ж увагу, як і вихідній сировині.

Особливу увагу слід приділяти друкованим матеріалам. Їх слід зберігати в безпечних умовах, виключаючи доступ сторонніх осіб. Розрізнені етикетки та інші розрізнені матеріали мають зберігатися і транспортуватися окремо в закритій тарі, виключивши їх переплутування.

Кожному постачанню або серії (партії) первинних чи друкованих пакувальних матеріалів повинен бути присвоєний номер або відповідний знак.

Протерміновані або непридатні до використання друковані або первинні пакувальні матеріали мають бути знищені з оформленням акта (протоколу) про знищення.

5.8. Операції з пакування

При пакуванні продукції потрібно мінімізувати ризик перехресного забруднення, переплутування або заміни. Не допускається пакувати продукцію різних видів у безпосередньому розташуванні один від одного при відсутності фізичного розподілу зон.

Перед початком операцій по пакуванню слід впевнитися в тому, що робоча зона, пакувальні лінії, друкувальні машини та інше обладнання знаходяться в чистому стані і не містять матеріалів, продукції або документів, які відносяться до попередньої роботи і не використовуються в поточному процесі. Очищення лінії пакування продукції виконується згідно з спеціальними інструкціями.

Назва і номер серії (партії) запакованої продукції мають бути вказані на кожній лінії або установці.

При надходженні продукції і пакувальних матеріалів на ділянку пакування слід перевірити їх кількість, ідентичність і відповідність інструкціям по пакуванню.

Первинне пакування для заповнення перед початком операції заповнення повинне бути чистим. Особливу увагу слід звернути на видалення будь-яких забруднюючих речовин (кусків скла, металічних частин тощо).

Після заповнення і закорковування продукції її маркування слід виконувати як можна швидше. Якщо це неможливо, то слід прийняти необхідні заходи, щоб продукція не переплуталася або помилкового маркування.

Правильність виконання будь-яких друкованих операцій (наприклад нанесення кодів або строку придатності) при пакуванні і після нього ретельно контролюється і оформляється письмово. Слід приділяти увагу ручному маркуванню, яке повинно контролюватися через регулярні інтервали часу.

Особливих заходів застереження мають дотримуватись при використанні розрізаних етикеток і нанесенні печатки поза лінією упаковки. Для попередження переплутування друкованого матеріалу рекомендується використовувати етикетки в рулоні замість розрізаних етикеток.

Слід контролювати правильність роботи електронних зчитувачів кодів, лічильників етикеток та інших подібних пристроїв.

Маркування пакувальних матеріалів, нанесене печаткою або тисненням, повинне бути чітким, стійким до дії світла (вигорання) і видалення.

При контролі процесу пакування продукції на лінії слід перевіряти як мінімум таке:

а) загальний вигляд пакування;

б) комплектність пакування;

в) правильність використання пакувальних матеріалів у відповідності з документацією на дану продукцію;

г) правильність нанесення друкованих написів;

д) правильність роботи пристроїв контролю на лінії.

Зразки продукції, які взяті з пакувальної лінії, повторно на лінію не повертаються.

Якщо при пакуванні продукції виникли непередбачені обставини, вона може бути повернена на виробництво тільки після спеціальної перевірки, проведення розслідування і з дозволу особи, яка має на те повноваження. Вказані дії мають бути оформлені протоколами, які слід зберігати в установленому порядку.

При суттєвих або незначних розбіжностях, встановлених при порівнянні кількості нерозфасованої продукції, друкованих пакувальних матеріалів і кількості одиниць отриманої готової продукції, слід провести розслідування і встановити причину цих розбіжностей до отримання дозволу на реалізацію даної продукції.

Після завершення операції по пакуванню будь-які залишки пакувальних матеріалів з нанесеним номером серії (партії) мають бути знищені із складанням акту (протоколу). Повернення на склад пакувальних матеріалів з відсутнім номером серії (партії) виконується відповідно до затвердженої інструкції.

5.9. Готова продукція

До видачі дозволу на реалізацію готова продукція повинна утримуватися під карантином в умовах зберігання, які встановлені виробником.

Порядок оцінки якості готової продукції і вимоги до документації, необхідні для отримання дозволу на реалізацію, наведені в розділі 6.

Після видачі дозволу на реалізацію готова продукція зберігається на складі готової продукції в умовах, встановлених виробником.

5.10. Відхилені, повторно використані і повернені матеріали

Відхилені матеріали і продукція мають мати чітке маркування і зберігатися окремо в зонах з обмеженим доступом. Вони підлягають поверненню постачальнику, переробці (якщо це можливо) чи знищенню. Будь-які виконані дії мають документально оформлятися і затверджуватися спеціально призначеним персоналом.

Переробка відхиленої продукції допускається у виняткових випадках за умов відсутності зниження якості готової продукції і виконання всіх вимог специфікацій. Переробка здійснюється у відповідності з затвердженими інструкціями після оцінки можливого ризику з наступним документальним оформленням.

Повторне використання всієї (чи частини) попередньо виготовленої серії продукції потрібної якості шляхом об'єднання її з іншою серією того ж продукту на певному етапі виробництва допускається тільки після отримання попереднього дозволу, підписаного відповідальними особами. Повторне використання продукції допускається тільки після оцінки можливого ризику (в т. ч. його впливу на строк придатності серії) за затвердженою інструкцією з оформленням протоколу.

Необхідність додаткового контролю готової продукції, що пройшла переробку, чи продукції, в яку було включено раніше виготовлений продукт, визначається відділом контролю якості.

Повернена з ринку продукція, над якою був втрачений контроль зі сторони виробника, повинна бути знищена, якщо не підтверджено відповідність її якості заданим вимогам. Рішення про повторний продаж, перемаркування чи регенерацію може бути прийняте тільки після спеціального аналізу, проведеного відділом контролю якості у відповідності з письмовою інструкцією. При цьому необхідно враховувати характер продукції, її передісторію і стан, дотримання спеціальних умов зберігання і час, що минув від дати випуску. За будь-яких сумнівів з відношення до якості продукції не допускається її повторне використання чи повторний випуск, але допускається її хімічна переробка з метою регенерації активних інгредієнтів.

Усі дії, що виконуються, мають детально протоколюватися.

6 Контроль якості

6.1. Принципи

Контроль якості пов'язаний з відбором проб, проведенням випробувань і перевірок на відповідність вимог специфікацій, інструкцій та інших документів, з організацією роботи, документуванням і процедурами видачі дозволів на реалізацію.

Мета контролю якості - не допустити до використання чи реалізації матеріали або продукцію, що не відповідатимуть вимогам якості. Служба контролю якості виконує дослідження, перевірки і бере участь у прийнятті будь-яких рішеннях, що стосуються якості продукції. Основоположним принципом забезпечення контролю якості є незалежність відділу контролю якості.

6.2. Загальні положення

На кожному підприємстві, що випускає ветеринарні препарати, повинен бути відділ контролю якості, незалежний від інших підрозділів. Керівник цього відділу повинен мати необхідний досвід та кваліфікацію. До відділу контролю якості відносяться одна або кілька контрольних лабораторій. Для виконання своїх функцій відділ повинен бути забезпеченим усіма необхідними ресурсами.

На відділ також покладаються обов'язки з відбору, розробки, атестації (валідації), впровадження всіх інструкцій (методик) з контролю якості; зберігання контрольних зразків матеріалів і продукції; контроль правильності маркування пакувань з матеріалами і продукцією; забезпечення контролю стабільності продукції; участь у розслідуванні рекламацій, пов'язаних із якістю продукції тощо. Усі ці функції мають виконуватись у відповідності з затвердженими інструкціями з оформленням протоколів (за необхідності).

При оцінці готової продукції слід розглядати всі супутні фактори, в т. ч. умови виробництва, результати внутрішньовиробничого контролю, аналіз виробничої документації (в т. ч. документації на пакування), відповідність технічним умовам на готову продукцію і стан кінцевого пакування готової продукції.

Співробітники відділу контролю якості мають мати доступ у виробничі зони для відбору проб і проведення аналізу.

6.3. Організація роботи контрольних лабораторій

Приміщення і обладнання контрольних лабораторій мають відповідати загальним і спеціальним вимогам, що висунуті до зон контролю якості.

Персонал, приміщення і обладнання лабораторій мають відповідати виду і об'єму виробництва. В окремих випадках допускається використання сторонніх лабораторій за умови виконання ними вимог і внесення відповідних записів у протоколи контролю якості.

6.4. Документація

До документації з контролю якості відносяться:

- технічні умови;

- методики відбору проб;

- методики і протоколи проведення досліджень (у т. ч. аналітичні операційні аркуші і/або лабораторні журнали);

- аналітичні звіти і/або паспорти;

- результати контролю навколишнього середовища і виробничих приміщень;

- протоколи атестації (валідації) аналітичних методів;

- методики і протоколи калібрування (повірки) приладів і обслуговування приладів. Ця інформація завжди повинна бути готовою для надання у відділ контролю якості.

Документація з контролю якості, що відноситься до протоколів серій (партій) продукції, повинна зберігатись протягом одного року після закінчення строку придатності серії.

Для деяких даних (наприклад для результатів аналітичних випробувань, виходу готової продукції, параметрів навколишнього середовища тощо) доцільно зберігати протоколи у вигляді, що дозволяє оцінювати тенденції змін параметрів.

Протоколи серій (партій) продукції слід зберігати в доступному вигляді, як і іншу первинну інформацію (наприклад, лабораторні журнали і/або протоколи).

6.5. Відбір проб

Відбір проб повинен проводитись у відповідності з затвердженими інструкціями, що містять:

- методики відбору проб;

- перелік обладнання, що використовується;

- кількість зразків, що відбираються;

- інструкції з розділення відібраних проб на частини (за необхідності);

- типи і характеристики тари для відбору проб;

- нанесення маркування на тару з відібраними пробами;

- спеціальні заходи безпеки, особливо стосовно стерильних і небезпечних речовин;

- умови зберігання;

- інструкції з очищення і зберігання обладнання для відбору проб.

Відібрані контрольні зразки мають представляти репрезентативну вибірку серії (партії) матеріалів чи продукції. Можливий відбір проб, що характеризують критичні стадії технологічного процесу (наприклад його початок чи закінчення).

На маркуванні тари з відібраними пробами мають бути зазначені її склад, дата відбору проби і пакування, з яких ці проби були відібрані.

Відібрані проби кожної серії (партії) готової продукції мають зберігатись протягом одного року після закінчення строку її придатності. Готова продукція повинна, як правило, зберігатись у своєму остаточному пакуванні і в рекомендованих умовах. Контрольні зразки вихідної сировини (окрім розчинників, газів та води) мають зберігатись не менше двох років після видачі дозволу на реалізацію продукції, якщо це допускається їх стабільністю. За меншого періоду стабільності, зазначеному у відповідній специфікації, термін зберігання може бути зменшено. Кількість контрольних зразків вихідної сировини, матеріалів і продукції повинна бути достатньою для проведення їх повного повторного контролю.

Примітка 1. За необхідності строк зберігання зразків вихідної сировини повинен бути не меншим строку придатності відповідної готової продукції.

6.6. Проведення досліджень

Аналітичні методики мають бути атестованими (валідованими). Усі випробування, вказані в нормативній документації, мають бути виконаними у відповідності з затвердженими методиками.

Отримані результати досліджень мають оформлятись документально з ретельною перевіркою всіх внесених даних. Усі розрахунки мають ретельно перевірятись.

Випробування, що проводяться, слід оформляти документально з зазначенням:

а) назви матеріалу чи продукції і дозованої форми;

б) номеру серії (партії) і найменування виробника і/або постачальника;

в) посилання на відповідні технічні умови і методики випробувань;

г) результатів випробувань, у т. ч. спостережень, підрахунків і посилань на всі паспорти аналізів;

д) дати проведення випробування;

е) прізвищ та ініціалів осіб, що проводили випробування;

є) прізвищ та ініціалів осіб, що підтвердили проведення випробувань і результати підрахунків;

ж) однозначного заключення про видачу дозволу чи відхилення продукції (чи іншого дозволу про статус продукції), дати і підпису відповідальної особи.

Усі операції з внутрішньовиробничого контролю, в т. ч. операції, що виконуються особами, що безпосередньо працюють у виробничих зонах, мають проводитися у відповідності з методиками, затвердженими відділом контролю якості, а їх результати оформляються документально.

Особливу увагу слід приділяти якості лабораторних реактивів, мірного лабораторного посуду і титрованих розчинів, стандартних зразків і поживних середовищ. Вони мають готуватись у відповідності з письмовими інструкціями.

Реактиви, призначені для тривалого використання, мають мати маркування з зазначенням дати приготування і підписами виконавців. На етикетці повинен бути зазначений строк придатності нестабільних реактивів, поживних середовищ і специфічні умови їх зберігання. Для титрованих розчинів слід зазначати дату останнього титру і відповідний поправочний коефіцієнт.

За необхідності на тарі слід зазначати дату отримання кожної речовини, що використовується для проведення випробувань (наприклад реактивів і стандартних зразків) у відповідності з інструкціями з їх використання і зберігання. У деяких випадках після отримання чи перед використанням реактиву може виникнути необхідність проведення його дослідження на ідентичність і/або іншого випробування.

Тварин, що використовують для контролю компонентів, матеріалів чи продукції, перед роботою з ними слід за необхідності помістити в карантин. Догляд та контроль за тваринами повинен бути організований так, щоб забезпечити їх придатність до використання за призначенням. Тварини мають бути марковані, історії роботи з ними мають бути оформлені документально.

7. Рекламації і відкликання продукції

7.1. Принципи

Усі рекламації та інформація, яка стосується продукції з передбачуваними порушеннями якості, мають бути ретельно проаналізовані у відповідності з інструкціями. На підприємствах повинна бути створена система швидкого і ефективного відкликання з ринку продукції з явними або завідомо порушеними показниками якості в наступних випадках:

а) продукція виявилася небезпечною при звичайних умовах застосування;

б) продукція терапевтично неефективна;

в) за якісним і кількісним складом продукція не відповідає складу, вказаному в реєстраційному досьє;

г) контроль готового ветеринарного препарату і/або інгредієнтів, контроль проміжних стадій виробничого процесу не проводився або не виконувались вимоги або зобов'язання, які відносяться до умов видачі дозволів на виробництво лікарських засобів;

д) при інших непередбачених обставинах.

7.2. Рекламації

На виробництві повинен бути призначений співробітник, який має в розпорядженні відповідний персонал, що відповідає за розгляд рекламацій і прийняття рішень. Якщо цей співробітник не є Уповноваженою особою, то Уповноважену особу повинно бути поставлено до відома про всі випадки рекламацій, розслідування і відкликання продукції.

Дії на розгляд рекламацій на завідомо недоброякісну продукцію і прийняття рішення про відкликання продукції мають бути викладені у відповідній інструкції.

Необхідно забезпечити ретельність розгляду рекламації та її документальне оформлення з описом деталей будь-якої претензії на якість продукції. До цієї роботи переважно залучається особа, відповідальна за контроль якості продукції.

Якщо виявлено або підозрюється невідповідність якості будь-якої серії (партії) продукції, слід прийняти рішення про перевірку аналогічних серій (партій). Зокрема, перевірці можуть підлягати інші серії (партії), які містять перероблений продукт із цієї серії (партії).

Рішення і заходи, прийняті за будь-якою рекламацією, мають бути внесені у відповідний протокол на серію (партію) продукції.

Протоколи рекламацій слід регулярно розглядати і аналізувати з метою виявлення специфічних факторів і факторів, що повторюються, які потребують особливої уваги і сприяють відкликанню продукції.

При погіршенні якості продукції або інших проблемах з якістю, по відношенню до яких застосовуються коректувальні дії, виробник повинен повідомити відповідні компетентні органи.

7.3. Відкликання продукції

На підприємстві повинен бути призначений співробітник, відповідальний за своєчасне відкликання продукції з ринку, який має в своєму розпорядженні необхідний персонал. Як правило, ця особа повинна бути незалежна від служб реалізації і маркетингу. Якщо цей співробітник не являється Уповноваженою особою, то Уповноважена особа повинна бути повідомлена про всі факти відкликання продукції.

Порядок відкликання продукції повинен бути регламентований інструкцією, яку слід регулярно перевіряти та переглядати.

Відкликання продукції повинно здійснюватись оперативно і в будь-який час.

Компетентні органи країн, куди б могла бути направлена продукція, мають бути негайно інформовані про прийняття рішення про відкликання продукції у зв'язку з підозрою або виявленню невідповідності її якості.

Документація про відвантаження продукції повинна бути доступною для особи (осіб), яка відповідає(ють) за відкликання продукції, і містити достатню інформацію про гуртових покупців і прямих замовників (адреса, номери телефонів/факсів у робочий і неробочий час, номери серій (партій) і об'єми поставок), експортні поставки і поставки зразків лікарських засобів.

На відкликаній продукції повинне бути відповідне маркування. Відкликану продукцію слід зберігати в надійно ізольованих зонах до прийняття рішення про її подальше використання або утилізацію.

Послідовність дій при відкликанні продукції повинна бути оформлена документально. Остаточний звіт повинен містити баланс між кількістю поставленої і відкликаної продукції.

Ефективність заходів з відкликання продукції слід регулярно аналізувати.

8. Самоінспектування (внутрішній аудит)

Самоінспектування повинне проводитися з метою виконання підприємством вимог Правил і прийняття необхідних заходів з усунення недоліків.

З метою виконання принципів забезпечення якості питання, пов'язані з роботою персоналу, утриманням приміщень, експлуатацією обладнання, документацією, виробництвом, контролем якості і реалізацією ветеринарних препаратів, заходами по роботі з рекламаціями і відкликанню продукції, а також проведенню самоінспекції, мають регулярно розглядатися у відповідності із затвердженою програмою.

Самоінспектування (аудит) повинне проводитися незалежно і ретельно спеціально призначеною особою (особами) із штату підприємства. Корисно проводити незалежний аудит експертами сторонніх організацій.

Результати проведення самоінспектування (аудиту) мають бути оформлені документально. Протоколи, складені за результатами проведення самоінспектування (аудиту), мають включати всю отриману інформацію і необхідні корегувальні дії (за необхідності). Дії, які приймають за результатами самоінспектування (аудиту), слід оформляти документально.

____________