МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

17.07.2013

м. Київ

N 319

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
09 серпня 2013 р. за N 1371/23903

Про затвердження Методики підготовки вулично-дорожньої мережі населених пунктів до зимового періоду

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7, статей 15, 28¹ Закону України "Про благоустрій населених пунктів", пункту 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31 травня 2011 року N 633, та з метою встановлення єдиних підходів до розрахунків планових витрат протиожеледних матеріалів, страхового запасу паливно-мастильних матеріалів, необхідної кількості загальної та спеціальної техніки під час підготовки до утримання вулично-дорожньої мережі у зимовий період

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику підготовки вулично-дорожньої мережі населених пунктів до зимового періоду, що додається.

2. Управлінню благоустрою територій та комунального обслуговування (Ігнатенко О. П.) разом з Департаментом нормативно-правового регулювання (Губіна О. О.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату Білоусова А. Л.

 

Міністр	Г. П. Темник
ПОГОДЖЕНО:
В. о. виконавчого директора Асоціації міст України	В. В. Сидоренко
Перший заступник Голови СПО сторони роботодавців на національному рівні	Д. Олійник
Заступник Міністра внутрішніх справ України	В. І. Ратушняк
Голова Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва	М. Ю. Бродський
Виконуючий обов'язки Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій	С. Л. Данилюк
Заступник Голови Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок	С. М. Кондрюк

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
17.07.2013 N 319

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
09 серпня 2013 р. за N 1371/23903

Методика
підготовки вулично-дорожньої мережі населених пунктів до зимового періоду

I. Загальні положення

1.1. Ця Методика встановлює порядок щорічної організації та контролю над підприємствами та балансоутримувачами, які здійснюють підготовку та виконують роботи з утримання вулично-дорожньої мережі населених пунктів у зимовий період, а також визначає систему організації робіт з підготовки підприємств та балансоутримувачів до сталої роботи в зимовий період з додержанням режиму економії протиожеледних матеріалів (далі - ПОМ) та паливно-енергетичних ресурсів.

1.2. Методика є обов'язковою для підприємств та балансоутримувачів незалежно від їх форми власності, які здійснюють підготовку та виконують роботи з утримання вулично-дорожньої мережі населених пунктів у зимовий період.

1.3. У цій Методиці терміни вживаються у таких значеннях:

директивний час - час, установлений спеціалізованим організаціям для ліквідації ожеледиці і очищення проїзної частини від снігу після припинення снігопаду, завірюхи або утворення (виявлення) ожеледиці;

експлуатаційне утримання - комплекс заходів щодо технічного нагляду, догляду та утримання вулично-дорожньої мережі населених пунктів;

зимовий період - період року, який залежить від розташування населеного пункту на території України, що характеризується низькою температурою повітря, снігопадами, хуртовинами, сніговими відкладеннями, ожеледицею;

несприятливі погодні умови - погодні умови, за яких не дозволяється виконання окремих видів дорожніх робіт відповідно до вимог нормативних документів, що регламентують їх проведення;

ожеледиця (ожеледь) - шар льоду чи зледенілого снігу, що утворюється на охолодженій вулично-дорожній мережі внаслідок замерзання атмосферних опадів або талої води;

профілактична (превентивна) обробка проїзної частини - обробка проїзної частини перед початком снігопаду при отриманні попередження від метеорологічної служби про загрозу виникнення снігопаду з метою уникнення накатів та ожеледиці;

сніговий накат - ущільнення (трамбування) снігу колесами транспортних засобів;

страховий запас паливно-мастильних матеріалів - запас паливно-мастильних матеріалів, необхідний для безперебійного виконання робіт з утримання вулично-дорожньої мережі населених пунктів у зимовий період у максимально складних погодних умовах;

утримання вулично-дорожньої мережі у зимовий період - комплекс заходів щодо забезпечення безпечного та безперебійного руху на вулицях, дорогах, місцевих проїздах, тротуарах у зимовий період, що включає захист вулично-дорожньої мережі від сніжних заметів, боротьбу з ожеледицею та очищення від снігу.

Зміст інших термінів визначається Законом України "Про благоустрій населених пунктів".

1.4. Ця Методика передбачає:

аналіз та підведення підсумків роботи галузі в попередній зимовий період;

розробку та реалізацію заходів щодо підготовки до наступного зимового періоду;

контроль та порядок перевірки стану готовності підприємств та балансоутримувачів до роботи в наступний зимовий період;

звітність підприємств та балансоутримувачів про стан підготовки та готовності до роботи в зимовий період.

1.5. Суб'єктами системи організації робіт з підготовки до утримання вулично-дорожньої мережі населених пунктів у зимовий період є:

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства;

органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які можуть утворювати підприємства для утримання вулично-дорожньої мережі державної та комунальної власності чи визначати на конкурсних засадах балансоутримувачів таких об'єктів;

підприємства або балансоутримувачі, що забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт вулично-дорожньої мережі власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

1.6. Підготовка до експлуатаційного утримання вулично-дорожньої мережі у зимовий період здійснюється відповідно до вимог Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14 лютого 2012 року N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2012 року за N 365/20678 (далі - Технічні правила).

1.7. Робота з підготовки до утримання вулично-дорожньої мережі населених пунктів у зимовий період підприємством або балансоутримувачем розпочинається з аналізу підсумків його діяльності в умовах минулої зими.

1.8. Заходи щодо підготовки до наступного зимового періоду здійснюються підприємствами та балансоутримувачами відповідно до статті 18 Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

1.9. Заходи щодо підготовки до наступного зимового періоду здійснюються органами місцевого самоврядування населеного пункту відповідно до статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

1.10. Структурними підрозділами з питань житлово-комунального господарства Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечуються збір, узагальнення наданої інформації та складання довідок про хід підготовки вулично-дорожньої мережі в цілому по Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь для подання до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за формою, наведеною у додатку 1 до цієї Методики.

II. Визначення необхідності в протиожеледних матеріалах

2.1. При утриманні вулично-дорожньої мережі у зимовий період застосовується хімічний, хімічно-фрикційний, фрикційний та механохімічний способи боротьби з ожеледицею:

1) при хімічному способі розподіляються чисті ПОМ у кристалічному (технічна сіль, хлористий кальцій тощо) або рідкому (ропа, пластові води тощо) стані. Використовується для посипки вулично-дорожньої мережі населених пунктів зволожена сіль замість сухої з використанням водного розчину хлоридно-натрієвої суміші 25 % концентрації;

2) при хімічно-фрикційному способі передбачається змішування кристалічних ПОМ з інертними (піском, відсівом від каменеподрібнення тощо);

3) під час приготування піскосоляної суміші (далі - ПСС) для хімічно-фрикційного способу вміст технічної солі в піску встановлюється з урахуванням:

норм розподілу (щільності посипання), що може забезпечити наявна техніка;

виду сніжно-льодових утворень;

забезпечення технологічності суміші;

вимог екології;

4) щільність посипання дорожнього покриття під час обробки технологічними матеріалами визначається згідно з пунктом 5.7 розділу V Технічних правил;

5) при фрикційному способі використовуються інертні матеріали. Для запобігання змерзанню інертних матеріалів їх перемішують з (8 +- 1) % технічної солі. Таку суміш доцільно використовувати при температурі повітря нижче мінус 15 C.

При снігопадах інтенсивністю 1 см снігу в годину і більше та температурі повітря мінус 15° C і нижче ділянки доріг зі складними умовами руху транспорту додатково обробляються щебенем фракції 3 - 5 мм з вмістом 15 % технічної солі. Норма розподілення щебенево-соляної суміші - 100 - 240 г/кв. м;

6) поблизу джерел господарського та питного водопостачання, територій зелених насаджень, у водоохоронних зонах річок та водоймищ допускається використання суміші з вмістом технічної солі 3 - 5 %;

7) процес механохімічного способу снігоочищення визначається згідно з пунктом 5.4 розділу V Технічних правил.

2.2. Обсяг робіт з боротьби з ожеледицею при утриманні вулично-дорожньої мережі в зимовий період залежить від частоти, інтенсивності та тривалості снігопадів, хуртовин та ожеледиці, а також від температури повітря під час таких явищ. Виходячи з кількості випадків ожеледі, її тривалості, температури повітря та товщини сніжно-льодових відкладень, розраховується кількість посипань доріг, норми розподілення технічної солі, потреба в протиожеледних матеріалах та строки виконання робіт.

2.3. Для визначення необхідності у ПОМ необхідно:

визначити покриття, які доцільно обробляти ПОМ;

обчислити площу оброблюваної поверхні покриття;

для оброблюваних поверхонь покриття з урахуванням гідрометеорологічних даних:

вибрати відповідний вид ПОМ;

визначити норми розподілення кожного виду ПОМ;

визначити кількість обробок за зимовий період кожним видом ПОМ;

визначити кількість профілактичних обробок кожним видом ПОМ, пов'язаних з попереджувальними метеозведеннями;

визначити норми розподілення кожного виду ПОМ для профілактичних обробок;

виконати розрахунки потреби для кожного виду ПОМ, що використовують.

2.4. Площа оброблюваної поверхні покриття визначається окремо по кожному виду покриття:

площа проїзної частини, з якої виконується прибирання снігу чи льоду під час або після закінчення снігопаду з попереднім профілактичним обробленням ПСС, згідно з пунктами 5.3, 5.4 розділу V Технічних правил;

решта площі проїзної частини, з якої виконується очищення покриття від шару сніжно-льодового накату або льоду за умови відсутності снігопаду, згідно з пунктом 5.16 розділу V Технічних правил;

площа місць із найбільш напруженим рухом, аварійно-небезпечних ділянок, крутих спусків, перед залізничними переїздами та інших ділянок за інформацією Державної автомобільної інспекції України (зі складними умовами руху) згідно з пунктом 5.17 розділу V Технічних правил;

площа місць на спусках, зупинках громадського транспорту, перехрестях та в інших місцях, де може виникати необхідність екстреного гальмування (з особливо складними умовами руху), згідно з пунктом 5.18 розділу V Технічних правил;

площа тротуарів, внутрішньоквартальних проїздів, сходів, де використовується пісок без домішок солі, згідно з пунктами 5.29, 5.30 розділу V Технічних правил;

площа тротуарів, внутрішньоквартальних проїздів, сходів, де допускається використовувати ПСС із 3 % вмістом солі, згідно з пунктом 5.29 розділу V Технічних правил;

площа тротуарів, внутрішньоквартальних проїздів, сходів, де за умови відсутності снігопаду перед очищенням обробляють покриття протиожеледними матеріалами, згідно з пунктом 5.16 розділу V Технічних правил.

2.5. Кількість технологічних матеріалів, необхідних для оброблення площі, зазначеної в пункті 2.4 цього розділу, визначається у такий спосіб. На підставі усереднених даних Українського гідрометеорологічного центру щодо кліматичних умов у зимовий період за адміністративно-територіальним поділом України, наведених у колонках 5 - 12 додатка 2 до цієї Методики, визначаються:

граничні температури застосування хімічних реагентів, наведені в додатку 6 до Технічних правил;

норми розподілу кожного виду матеріалу за даними, наведеними в додатку 3 до цієї Методики;

кількість обробок за зимовий період i-м видом фрикційного матеріалу (N_i) за формулою

Ni = Nс ґ (1 +

tс ______ tq

),

(2.1)

де N_с - середня кількість випадків снігопадів;

t_с - середня тривалість снігопадів, години;

t_q - тривалість етапу обробки, передбачена технологією, години.

Тривалість t_q етапу обробки приймається за даними додатка 4 до Технічних правил, значення t_с/t_q заокруглюється у менший бік до цілого числа.

Середня кількість випадків снігопадів N_с приймається за даними, наведеними у додатку 2 до цієї Методики для кліматичної зони, у якій розташований даний населений пункт, і коригується у бік збільшення на підставі документально підтверджених статистичних даних стосовно цього населеного пункту за попередні роки щодо випадків снігопадів.

Кількість N_с випадків снігопадів, що приймається для розрахунку, визначається за формулою

,

(2.2)

де 10 - період статистичних даних, роки;

K_он - нормативна кількість випадків снігопадів, що приймають за даними додатка 2 до цієї Методики;

n - кількість років, за які є статистичні дані;

K_оj - кількість випадків снігопадів у j-му році, 1 Ј j Ј n.

Суму у формулі 2.2 беруть за зазначені n років.

Необхідна кількість i-го виду технологічного матеріалу для боротьби з ожеледицею для j-го виду покриття (Q_ij), т, визначається за формулою

Qij = Sj ґ qj ґ Ni ґ 10-6,

(2.3)

де S_j - площа оброблюваної ділянки, кв. м;

q_j - щільність посипання, г/кв. м;

N_i - кількість обробок за зимовий період i-м видом фрикційного матеріалу згідно з формулою 2.1.

Необхідна кількість i-го виду технологічного матеріалу для боротьби з ожеледицею на весь сезон (Q_i), т, визначається за формулою

,

(2.4)

де n - кількість видів покриття.

2.6. Кількість певного виду фрикційного матеріалу, що потрібен для боротьби з ожеледицею на проїзній частині, визначається в такий спосіб. На підставі усереднених даних Українського гідрометеорологічного центру щодо кліматичних умов у зимовий період за адміністративно-територіальним поділом України, наведених у колонках 2 - 4 додатка 2 до цієї Методики, та даних про площу оброблюваних ділянок визначаються:

граничні температури застосування хімічних реагентів, наведені в додатку 6 до Технічних правил;

норми розподілення технологічних матеріалів під час снігоочищення вулиць та доріг за даними, наведеними в додатку 3 до цієї Методики;

середня за зимовий сезон кількість випадків ожеледиці тривалістю до трьох годин N₁ та більше трьох годин N₂ за усередненими даними гідрометеорологічної служби;

площа місць із найбільш напруженим рухом, аварійно-небезпечних ділянок, крутих спусків, перед залізничними переїздами та інших ділянок за інформацією Державної автомобільної інспекції України - окремо площа S₁ ділянок, де може виникати необхідність екстреного гальмування, відповідно до пункту 5.18 розділу V Технічних правил, та площа S₂ решти аварійно-небезпечних ділянок проїзної частини.

На основі цих даних визначається загальна кількість фрикційного матеріалу (Q_s), т, за формулою

Qs = (N1 + N2 ґ 2) ґ (q1 ґ S1 + q2 ґ S2) ґ 10-6,

(2.5)

де q₁ - норма розподілення фрикційного матеріалу на ділянках, де може виникати необхідність екстреного гальмування;

q₂ - норма розподілення фрикційного матеріалу на решті аварійно-небезпечних ділянок.

2.7. Кількість Q_ij певного виду фрикційного матеріалу, який потрібен для обробки площі, зазначеної в абзацах другому та третьому пункту 2.4 цього розділу, визначається за формулою

Qji = Qi ґ S0 / Sj ґ q0 / qj,

(2.6)

де Q_i - кількість технологічного матеріалу, що розрахована за формулою (2.4);

S_j - площа, що зазначена в абзаці другому пункту 2.4 цього розділу, кв. м;

S₀ - площа, що зазначена в абзаці третьому пункту 2.4 цього розділу, кв. м;

q₀ - щільність посипання площі, зазначеної в абзаці третьому пункту 2.4 цього розділу, г/кв. м;

q_j - щільність посипання площі, зазначеної в абзаці другому пункту 2.4 цього розділу, г/кв. м.

2.8. Кількість певного виду фрикційного матеріалу, який потрібен для оброблювання площі, зазначеної в абзацах шостому - восьмому пункту 2.4 цього розділу, визначається окремо для кожного виду площі за формулою

Qk = qk ґ Sk ґ Nk ґ 10-6,

(2.7)

де q_k - щільність посипання, що відповідає k-му випадку;

S_k - сумарна площа, що відповідає k-му випадку;

N_k - кількість днів, що відповідає k-му випадку за зимовий сезон, у які зазначені площі зледенілі або покриті сніжно-льодовим накатом; цю кількість визначають згідно з гідрометеорологічними даними;

k = 1, що відповідає положенням абзацу шостого пункту 2.4 цього розділу;

k = 2, що відповідає положенням абзацу сьомого пункту 2.4 цього розділу;

k = 3, що відповідає положенням абзацу восьмого пункту 2.4 цього розділу.

2.9. Сумарна кількість певного виду фрикційного матеріалу визначається шляхом сумування результатів, одержаних за формулами (2.1) - (2.7), та множенням одержаної суми на коефіцієнт, що враховує аварійний запас матеріалів (K_a = 1,2 - 1,3).

2.10. Для зменшення корозії металу автомобілів, арматури і бетону, а також для зменшення псування взуття пішоходів у ПОМ додаються інгібітори за нормами, наведеними у додатку 7 до Технічних правил.

Витрати інгібіторів (I_ij), кг, визначають за формулою

Iij = Qi ґ pj / 100,

(2.8)

де I_ij - витрати інгібітора, кг;

Q_i - витрати реагенту, кг;

p_j - відсоток даного інгібітора у складі реагенту за даними додатка 7 до Технічних правил.

III. Визначення необхідності у спеціалізованій техніці

3.1. Необхідна кількість спеціалізованої техніки для утримання вулично-дорожньої мережі населених пунктів у зимовий період (снігоочисників, розподілювачів ПОМ, снігонавантажувачів, самоскидів) (далі - прибиральних машин) визначається з урахуванням розрахункових об'ємів робіт із утримання вулично-дорожньої мережі населених пунктів у зимовий період (далі - прибиральних робіт) та експлуатаційної продуктивності машин. При цьому передбачається, що снігонавантажувачі задіяні для виконання розрахункових об'ємів робіт протягом усієї робочої зміни чи довшого часу (півтори чи дві робочі зміни), а плужно-щіткові снігоочисники і розподілювачі ПОМ - лише протягом директивного часу, регламентованого технологією утримання вулично-дорожньої мережі населених пунктів у зимовий період.

При отриманні дробових значень необхідна кількість прибиральних машин округлюється до цілих у бік збільшення.

3.2. Обсяг робіт розраховується, виходячи з максимально складних погодних умов виконання прибиральних робіт, характерних для даного населеного пункту, коли експлуатаційна продуктивність прибиральних машин - найнижча. При цьому потрібна кількість плужно-щіткових снігоочисників і розподілювачів ПОМ розраховується окремо для виконання прибиральних робіт на вулично-дорожній мережі і в зонах, де робоча швидкість прибиральних машин обмежена (вузькі вулиці з інтенсивним рухом транспорту і пішоходів, тротуари, зупинки громадського транспорту). Загальна кількість плужно-щіткових снігоочисників (або розподілювачів ПОМ) визначається як сума кількості машин, що використовується для виконання прибиральних робіт на вулицях та вулично-дорожній мережі і в зонах, де робоча швидкість цих машин обмежена.

3.3. Директивний час виконання окремих видів прибиральних робіт приймається за даними, наведеними у таблиці 1 додатка 4 до цієї Методики.

3.4. Необхідна кількість розподілювачів ПОМ (M^Р) для виконання роботи протягом директивного часу визначається за формулою

,

(3.1)

де n - кількість типів розподілювачів ПОМ;

M_Рi - необхідна кількість розподілювачів ПОМ i-го типу.

Необхідна кількість розподілювачів ПОМ i-го типу (M_Рi) визначається за формулою

MРi =

SРi _____________________ ПРi ґ Tдир ґ Kв. п.

,

(3.2)

де S_Рi - площа покриття, що підлягає обробленню ПОМ розподілювачами i-го типу, тис. кв. м;

П_Рi - експлуатаційна продуктивність розподілювача ПОМ i-го типу, тис. кв. м за годину;

T_дир - директивний час розподілення ПОМ, год;

K_{в. п.} - коефіцієнт випуску розподілювачів ПОМ на лінію.

Коефіцієнт випуску розподілювачів ПОМ на лінію (K_{в. п.}) приймається за даними, наведеними в таблиці 2 додатка 4 до цієї Методики.

3.5. Експлуатаційна продуктивність (П_Рi) розподілювачів ПОМ i-го типу визначається за формулою

ПРi = Vр ґ BРi ґ Kвик ґ (1 -

tЗi __________ tОi + tЗi

),

(3.3)

де V_Р - робоча швидкість руху розподілювача ПОМ, км/год;

B_Рi - ширина оброблення розподілювачем ПОМ i-го типу, м;

K_вик - коефіцієнт використання розподілювачів ПОМ на лінії;

t_Зi - час завантаження розподілювача ПОМ i-го типу, год;

t_Оi - час обробки покриття ПОМ розподілювачем ПОМ i-го типу при одному завантаженні бункера машини, год.

Робоча швидкість розподілювачів ПОМ (V_Р) повинна становити 25 - 30 км/год, а під час роботи на вузьких вулицях з інтенсивним рухом транспорту і пішоходів, на тротуарах, а також у зоні зупинок громадського транспорту - 10 - 15 км/год.

Ширину оброблення (B_Рi) приймають за даними інструкцій з експлуатації прибиральної машини.

Коефіцієнт використання розподілювачів ПОМ на лінії (K_вик) приймається за даними, наведеними в таблиці 2 додатка 4 до цієї Методики.

Час завантаження розподілювача ПОМ i-го типу (t_Зi) визначається за формулою

tЗi = tНi +

2 ґ Lв __________ VРтр

,

(3.4)

де t_Нi - тривалість навантаження ПОМ до бункера розподілювача ПОМ i-го типу, год;

L_в - відстань від місця роботи прибиральної машини до бази ПОМ, км;

V_Ртр - транспортна швидкість руху розподілювачів ПОМ, км/год.

Тривалість навантаження ПОМ до бункера розподілювача ПОМ (t_Нi) залежить від корисної місткості бункера.

Середня відстань від місця роботи розподілювачів до бази ПОМ (L_в) визначається середньою відстанню від бази матеріалів до геометричних центрів міських територій, що обслуговуються кожною базою ПОМ.

Транспортна швидкість руху розподілювачів ПОМ (V_Ртр) приймається за даними, наведеними в таблиці 3 додатка 4 до цієї Методики, з урахуванням середньої відстані між перехрестями вулично-дорожньої мережі.

Час обробки покриття ПОМ розподілювачем ПОМ i-го типу при одному завантаженні бункера машини (t_Оi) визначають за формулою

tОi = 1000 ґ MКi ґ

r _________________ qн ґ Bрi ґ VР

,

(3.5)

де M_Кi - корисна місткість бункера розподілювача ПОМ i-го типу, куб. м;

r - щільність ПОМ, т/куб. м;

q_н - щільність посипання, г/кв. м;

B_Рi - ширина оброблення розподілювачем ПОМ i-го типу, м;

V_Р - робоча швидкість руху розподілювача ПОМ, км/год.

Корисна місткість бункера розподілювача ПОМ i-го типу (M_Кi) приймається за даними інструкції з експлуатації прибиральної машини.

Щільність (r) чистих кристалічних хімічних реагентів приймають рівною 1,15 - 1,25, лускоподібних - 0,6 - 0,7, піску і піскосоляної суміші - 1,35 - 1,60 т/куб. м.

Щільність посипання (q_н) приймається за даними, наведеними в додатку 3 до цієї Методики.

3.6. Необхідна кількість плужно-щіткових снігоочисників (M^О) для виконання роботи протягом директивного часу визначається за формулою

,

(3.6)

де m - кількість типів плужно-щіткових снігоочисників;

M_Оi - необхідна кількість плужно-щіткових снігоочисників i-го типу.

Необхідна кількість плужно-щіткових снігоочисників i-го типу (M_Оi) визначається за формулою

MОi =

SОi _____________________ ПОi ґ Tдир ґ Kв. п.

,

(3.7)

де S_Оi - площа покриття, що підлягає очищенню плужно-щітковими снігоочисниками i-го типу, тис. кв. м;

П_Оi - експлуатаційна продуктивність плужно-щіткового снігоочисника i-го типу, тис. кв. м за годину;

T_дир - директивний час очищення поверхні від снігу, год;

K_{в. п.} - коефіцієнт випуску плужно-щіткових снігоочисників на лінію.

Коефіцієнт випуску плужно-щіткових снігоочисників на лінію (K_{в. п.}) приймається за даними, наведеними в таблиці 2 додатка 4 до цієї Методики.

3.7. Експлуатаційна продуктивність плужно-щіткових снігоочисників i-го типу (П_Оi) визначається за формулою

ПОi = VО ґ BОi ґ KВi ґ Kвик,

(3.8)

де V_О - робоча швидкість руху снігоочисників, км/год;

B_Оi - ширина смуги, що очищується, плужно-щіткового снігоочисника i-го типу, м;

K_Вi - коефіцієнт перекриття смуги, що очищується, для плужно-щіткового снігоочисника i-го типу;

K_вик - коефіцієнт використання плужно-щіткових снігоочисників на лінії.

На міських вулицях робоча швидкість руху плужно-щіткових снігоочисників (V_О) не повинна перевищувати 20 км/год, а під час роботи на вузьких вулицях з інтенсивним рухом транспорту і пішоходів, на тротуарах, а також у зоні зупинок громадського транспорту - 10 - 15 км/год.

Ширина смуги, що очищується, плужно-щіткового снігоочисника i-го типу (B_Оi) визначається як ширина відвалу снігоочисника i-го типу з урахування кута його установки за формулою

BОi = di ґ sina,

(3.9)

де d_i - ширина відвалу плужно-щіткового снігоочисника i-го типу, м;

a - кут між відвалом та повздовжньою віссю смуги, що очищується.

Коефіцієнт перекриття смуги, що очищується, для плужно-щіткового снігоочисника i-го типу (K_Вi) визначається, виходячи з ширини смуги, що очищується, та ширини перекриття, за формулою

KВi =

BОi - BП _____________ BОi

,

(3.10)

де B_Оi - ширина смуги, що очищується, плужно-щіткового снігоочисника i-го типу, м;

B_П - ширина перекриття, м.

Ширина перекриття (B_П) повинна становити 0,3 - 0,5 м.

Коефіцієнт використання плужно-щіткових снігоочисників на лінії (K_вик) приймається за даними, наведеними в таблиці 2 додатка 4 до цієї Методики.

Приклад розрахунку необхідної кількості плужно-щіткових снігоочисників наведено в додатку 5 до цієї Методики.

3.8. Необхідна кількість снігонавантажувачів (M^Н) визначається за формулою

,

(3.11)

де j - кількість типів снігонавантажувачів;

M_Нi - необхідна кількість снігонавантажувачів i-го типу.

Необхідна кількість снігонавантажувачів i-го типу (M_Нi) визначається добовим обсягом робіт за формулою

MНi =

QНi ___________________ ПНi ґ KЗМ ґ Kв. п.

,

(3.12)

де Q_Нi - максимальний добовий обсяг прибиральних робіт снігонавантажувачів i-го типу, тис. куб. м/доб;

П_Нi - експлуатаційна продуктивність снігонавантажувача i-го типу, тис. куб. м за зміну;

K_ЗМ - коефіцієнт змінності;

K_{в. п.} - коефіцієнт випуску снігонавантажувачів на лінію.

Коефіцієнт змінності (K_ЗМ) приймають за даними, наведеними в таблиці 2 додатка 4 до цієї Методики.

Коефіцієнт випуску снігонавантажувачів на лінію (K_{в. п.}) приймають за даними, наведеними в таблиці 2 додатка 4 до цієї Методики.

3.9. Максимальний добовий обсяг прибиральних робіт снігонавантажувачів i-го типу (Q_Нi) визначається, виходячи з площі покриття, сніг з якої потрібно прибрати з використанням снігонавантажувачів i-го типу, за формулою

QНi =

hм ґ Kущ ґ SНi _________________ T

,

(3.13)

де h_м - максимальна товщина шару снігу, що випав за добу, м;

K_ущ - коефіцієнт ущільнення снігу, 0,33 - 0,4;

S_Нi - площа покриття, сніг з якої потрібно прибрати з використанням снігонавантажувачів i-го типу, тис. кв. м;

T - строк вивезення снігу з вулиць, діб.

Максимальна товщина шару снігу, що випав за добу (h_м), приймається за даними, наведеними у колонці 13 додатка 2 до цієї Методики.

Строк вивезення снігу з вулиць (T) приймається згідно з пунктом 5.13 розділу V Технічних правил.

3.10. Експлуатаційна продуктивність снігонавантажувачів i-го типу (П_Нi) визначається за формулою

ПНi = 0,001 ґ ПТi ґ T ґ KЗП ґ Kвик ґ (1 -

t0 _________ tНi + t0

),

(3.14)

де П_Тi - технічна продуктивність снігонавантажувачів i-го типу, куб. м/год;

T - тривалість робочої зміни, год;

K_ЗП - коефіцієнт зниження продуктивності снігонавантажувача;

K_вик - коефіцієнт використання снігонавантажувачів на лінії;

t₀ - час припинення роботи снігонавантажувача у разі заміни самоскидів, які надходять під навантаження, хв.;

t_Нi - час навантаження снігу до самоскида снігонавантажувачем i-го типу, хв.

Технічна продуктивність снігонавантажувачів i-го типу (П_Тi) приймається за даними інструкцій з експлуатації машин.

Коефіцієнт зниження продуктивності снігонавантажувача (K_ЗП) приймається за даними, наведеними в таблиці 4 додатка 4 до цієї Методики.

Коефіцієнт використання снігонавантажувачів на лінії (K_вик) приймається за даними, наведеними в таблиці 2 додатка 4 до цієї Методики.

Час припинення роботи снігонавантажувача в разі заміни самоскидів, які надходять під навантаження (t₀), залежить від інтенсивності руху транспорту по сусідній смузі (авт./год.) та дорівнює:

при відсутності руху - 0,83, хв.;

при 200 автомобілів за годину - 0,88 хв.;

при 400 автомобілів за годину - 0,97 хв.;

при 600 автомобілів за годину - 1,1 хв.;

при 800 автомобілів за годину - 1,28 хв.

При навантаженні снігу роторним снігонавантажувачем t₀ = 0 хв.

Час навантаження снігу до самоскида снігонавантажувачем i-го типу (t_Нi) визначається за формулою

tНi =

60 ґ Vсн ______________ ПТi ґ KЗП

,

(3.15)

де V_сн - об'єм снігу, що навантажують до самоскида (середня місткість кузова самоскидів), куб. м;

П_Тi - технічна продуктивність снігонавантажувачів i-го типу, куб. м/год.;

K_ЗП - коефіцієнт зниження продуктивності снігонавантажувача.

Об'єм снігу, що навантажують до самоскиду (V_сн.), приймається за даними інструкцій з експлуатації машин (середня місткість кузова самоскидів).

3.11. Необхідна кількість самоскидів (M^С) визначається за формулою

,

(3.16)

де j - кількість типів снігонавантажувачів;

k_i - кількість снігонавантажувачів i-го типу;

M_Сi - необхідна кількість самоскидів для забезпечення безперервної роботи одного снігонавантажувача i-го типу.

Необхідна кількість самоскидів для забезпечення безперервної роботи одного снігонавантажувача i-го типу (M_Сi) визначається за формулою

,

(3.17)

де t_b - час вивантаження снігу із самоскида, хв.;

L_с - відстань до снігозвалища, км;

V_Стр - транспортна швидкість руху самоскида, км/год.;

t_Нi - час навантаження снігу до самоскида снігонавантажувачем i-го типу, хв.;

t₀ - час припинення роботи снігонавантажувача у разі заміни самоскидів, які надходять під навантаження, хв.

Середня відстань до снігозвалища (L_с) визначається середньою відстанню від снігозвалища до геометричних центрів міських територій, що обслуговуються снігозвалищем.

Транспортна швидкість руху самоскида (V_Стр) визначається за даними, наведеними в таблиці 3 додатка 4 до цієї Методики, з урахуванням середньої відстані між перехрестями вулично-дорожньої мережі і приймається як для прибиральних машин магістрального типу.

3.12. Необхідна кількість автогрейдерів і тракторів зі снігоочисним обладнанням, що використовуються для очищення покриття від сніжно-льодового накату або льоду, розраховується аналогічно необхідній кількості плужно-щіткових снігоочисників. При цьому робоча швидкість автогрейдера (або трактора) приймається рівною 5 - 7 км/год.

3.13. Необхідна кількість комбінованих машин, що одночасно виконують роботу зі згрібання снігу та обробки вулично-дорожньої мережі ПОМ, розраховується аналогічно необхідній кількості розподілювачів ПОМ.

IV. Визначення страхового запасу паливно-мастильних матеріалів

4.1. Страховий запас паливно-мастильних матеріалів визначається по кожному підприємству, що виконує роботи із утримання вулично-дорожньої мережі населеного пункту у зимовий період.

4.2. Страховий запас паливно-мастильних матеріалів визначається як сума запасу для кожної конкретної прибиральної машини.

4.3. Страховий запас палива визначається окремо для бензину, дизельного палива, зрідженого нафтового газу та стисненого природного газу.

4.4. Страховий запас палива розраховується, виходячи з добових нормативних витрат палива прибиральними машинами. Добові нормативні витрати палива визначаються на основі норм витрат палива, що наведені у таблицях 1 - 3 додатка 6 до цієї Методики. Таблиці 1 - 3 додатка 6 до цієї Методики містять норми витрат рідкого палива (бензин, дизельне паливо), що встановлені в літрах на 100 кілометрів пробігу (л/100 км) або в літрах на годину роботи (л/год). Норми витрат газового палива визначаються шляхом коригування норм витрат рідкого палива із застосуванням перевідних коефіцієнтів:

бензин (л/100 км, л/год) - стиснений природний газ - 1:1 (куб. м/100 км, куб. м/год);

бензин (л/100 км, л/год) - зріджений нафтовий газ (ЗНГ) - 1:1,25 (л/100 км, л/год).

Норми витрат палива для прибиральних машин, що не наведені у таблицях 1 - 3 додатка 6 до цієї Методики, визначаються шляхом проведення контрольних замірів.

4.5. Добові нормативні витрати палива розподілювачами ПОМ (Q^Р_Н) визначаються за формулою

QРН = KЗМ ґ [0,01 ґ (НSР ґ SР + НSСР ґ SСР) + Нп ґ N],

(4.1)

де K_ЗМ - коефіцієнт змінності розподілювачів ПОМ;

Н_SР - базова лінійна норма витрати палива на пробіг розподілювача ПОМ без виконання роботи, л/100 км;

S_Р - усереднений пробіг розподілювача ПОМ без виконання роботи, кілометрів за зміну;

Н_SСР - норма витрати палива на пробіг розподілювача ПОМ при виконанні роботи, л/100 км;

S_СР - усереднений пробіг розподілювача ПОМ при виконанні роботи, кілометрів за зміну;

Н_п - норма витрати палива на розкидання одного кузова ПОМ розподілювачем ПОМ, л;

N - усереднена кількість кузовів розкиданих ПОМ розподілювачем ПОМ за зміну.

Коефіцієнт змінності розподілювачів ПОМ (K_ЗМ) приймається за даними, наведеними в таблиці 2 додатка 4 до цієї Методики.

Базова лінійна норма витрати палива на пробіг розподілювача ПОМ без виконання роботи (Н_SР) та норма витрати палива на пробіг розподілювача ПОМ при виконанні роботи (Н_SСР) приймаються згідно з таблицею 1 додатка 6 до цієї Методики.

Норма витрати палива на розкидання одного кузова ПОМ приймається у розмірі 0,97 л.

Усереднений пробіг розподілювача ПОМ без виконання роботи (S_Р), усереднений пробіг розподілювача ПОМ при виконанні роботи (S_СР) та усереднена кількість кузовів розкиданих ПОМ розподілювачем ПОМ (N) визначається згідно з дорожніми листами.

Добові нормативні витрати палива комбінованими машинами, що одночасно виконують роботу зі згрібання снігу та обробки вулиць ПОМ, визначаються аналогічним чином, як і для розподілювачів ПОМ.

4.6. Добові нормативні витрати палива плужно-щітковими снігоочисниками, автогрейдерами і тракторами зі снігоочисним обладнанням (далі - снігоочисники) (Q^О_Н) визначаються за формулою

QОН = KЗМ ґ 0,01 ґ (НSО ґ SО + НSСО ґ SСО),

(4.2)

де K_ЗМ - коефіцієнт змінності снігоочисників;

Н_SО - базова лінійна норма витрати палива на пробіг снігоочисника без виконання роботи, л/100 км;

S_О - усереднений пробіг снігоочисника без виконання роботи, кілометрів за зміну;

Н_SСО - норма витрати палива на пробіг снігоочисника при виконанні роботи, л/100 км;

S_СО - усереднений пробіг снігоочисника при виконанні роботи, кілометрів за зміну.

Коефіцієнт змінності снігоочисників (K_ЗМ) приймається за даними, наведеними у значеннях експлуатаційних коефіцієнтів відповідно до таблиці 2 додатка 4 до цієї Методики.

Базова лінійна норма витрати палива на пробіг снігоочисника без виконання роботи (Н_SО) та норма витрати палива на пробіг снігоочисника при виконанні роботи (Н_SСО) приймаються відповідно до таблиці 1 додатка 6 до цієї Методики.

Усереднений пробіг снігоочисника без виконання роботи (S_О) та усереднений пробіг снігоочисника при виконанні роботи (S_СО) визначаються згідно з дорожніми листами.

4.7. Добові нормативні витрати палива снігонавантажувачами (Q^Н_Н) визначаються за формулою

QНН = KЗМ ґ (НSН ґ TН + НSСН ґ TСН),

(4.3)

де K_ЗМ - коефіцієнт змінності снігонавантажувачів;

Н_SН - норма витрати палива снігонавантажувачем на транспортний рух, л/год.;

T_Н - усереднений час здійснення транспортного руху снігонавантажувачем, годин за зміну;

Н_SСН - норма витрати палива снігонавантажувачем на виконання роботи, л/год.;

T_СН - усереднений час виконання роботи снігонавантажувачем, годин за зміну.

Коефіцієнт змінності снігонавантажувачів (K_ЗМ) приймається за даними, наведеними у значеннях експлуатаційних коефіцієнтів прибиральних машин відповідно до таблиці 2 додатка 4 до цієї Методики.

Норма витрати палива снігонавантажувачем на транспортний рух (Н_SН) та норма витрати палива снігонавантажувачем на виконання роботи (Н_SСН) визначаються відповідно до таблиці 2 додатка 6 до цієї Методики.

Усереднений час здійснення транспортного руху снігонавантажувачем (T_Н) та усереднений час виконання роботи снігонавантажувачем (T_СН) визначаються згідно з дорожніми листами.

4.8. Добові нормативні витрати палива самоскидами (Q^С_Н) визначаються за формулою

QСН = KЗМ ґ [0,01 ґ НSС ґ SС + НZ ґ Z],

(4.4)

де K_ЗМ - коефіцієнт змінності самоскида;

Н_SС - базова лінійна норма витрати палива на пробіг самоскида з урахуванням транспортної роботи, л/100 км;

S_С - усереднений пробіг самоскида, кілометрів за зміну;

Н_Z - норма на маневрування у місцях завантаження і розвантаження та виконання операції з розвантаження самоскида, л;

Z - усереднена кількість поїздок з вантажем самоскида за зміну.

Коефіцієнт змінності самоскидів (K_ЗМ) приймається за даними, наведеними в таблиці 2 додатка 4 до цієї Методики.

Базова лінійна норма витрати палива на пробіг самоскида з урахуванням транспортної роботи (Н_SС) визначається відповідно до таблиці 3 додатка 4 до цієї Методики.

Усереднений пробіг самоскида (S_С) та усереднена кількість поїздок з вантажем самоскида за зміну (Z) визначаються згідно з дорожніми листами.

Норма на маневрування у місцях завантаження і розвантаження та виконання операції з розвантаження самоскида (Н_Z) визначаються за формулою

НZ = 0,02 ґ GB,

(4.5)

де G_B - вантажопідйомність самоскида.

У разі живлення двигуна бензином Н_Z збільшується на 25 %.

4.9. Страховий запас по кожному типу палива для парку прибиральних машин розраховується за формулою

Q = z ґ QHS,

(4.6)

де z - кількість діб, для яких потрібно забезпечити запас палива та мастильних матеріалів;

Q_HS - сума добових нормативних витрат відповідного типу палива всіх прибиральних машин парку, що працюють на цьому типі палива.

Кількість діб, для яких потрібно забезпечити запас палива та мастильних матеріалів (z), визначається, виходячи з максимальної кількості діб зі снігопадами поспіль, згідно з даними колонки 14 додатка 2 до цієї Методики.

4.10. Страховий запас мастильних матеріалів визначається, виходячи з добових нормативних витрат моторних олив, трансмісійних олив, спеціальних олив та пластичних мастил. Добові нормативні витрати мастильних матеріалів визначаються на основі нормативів витрат мастильних матеріалів, що наведені у додатку 7 до цієї Методики. Нормативи витрат мастильних матеріалів для прибиральних машин приймаються у таких розмірах:

для дизельних прибиральних машин з повною масою понад 3,5 т:

моторна олива - до 2,8 л/100 л палива;

трансмісійна олива - до 0,4 л/100 л палива;

спеціальні оливи - до 0,1 л/100 л палива;

пластичні мастила - до 0,3 кг/100 л палива;

для інших прибиральних машин:

моторна олива - до 1,8 л/100 л палива;

трансмісійна олива - до 0,15 л/100 л палива;

спеціальні оливи - до 0,05 л/100 л палива;

пластичні мастила - до 0,1 кг/100 л палива.

4.11. Добові нормативні витрати моторних олив (L^С_М), трансмісійних олив (L^С_Т), спеціальних олив (L^С_С) та пластичних мастил (L^С_П) самоскидами визначаються за формулами, що наведені нижче.

Добові нормативні витрати моторних олив (L^С_М) самоскидами визначаються за формулою

LСМ = LСНМ ґ

QСН _______ 100

,

(4.7)

де L^С_НМ - норматив витрати моторної оливи самоскидом, літрів на 100 літрів Q^С_Н;

Q^С_Н - добові нормативні витрати палива самоскидом, л.

Добові нормативні витрати трансмісійних олив (L^СТ) самоскидами визначаються за формулою

LСТ = LСНТ ґ

QСН _______ 100

,

(4.8)

де L^С_НТ - норматив витрати трансмісійної оливи самоскидом, літрів на 100 літрів Q^С_Н.

Добові нормативні витрати спеціальних олив (L^С_С) самоскидами визначаються за формулою

LСС = LСНС ґ

QСН _______ 100

,

(4.9)

де L^С_НС - норматив витрати спеціальної оливи самоскидом, літрів на 100 літрів Q^С_Н.

Добові нормативні витрати пластичних мастил (L^С_П) самоскидами визначаються за формулою

LСП = LСНП ґ

QСН _______ 100

,

(4.10)

де L^С_НП - норматив витрати пластичного мастила самоскидом, кілограмів на 100 літрів Q^С_Н.

Нормативи витрат моторних олив (L^С_НМ), трансмісійних олив (L^С_НТ), спеціальних олив (L^С_НС), пластичних мастил (L^С_НП) самоскидами визначаються згідно з додатком 7 до цієї Методики.

Нормативи витрат мастильних матеріалів зменшуються на 50 % для усіх автомобілів, які знаходяться в експлуатації до трьох років.

Нормативи витрат мастильних матеріалів збільшуються до 20 % для автомобілів, що знаходяться в експлуатації більше восьми років.

4.12. Добові нормативні витрати моторних олив (Lⁱ_М), трансмісійних олив (Lⁱ_Т), спеціальних олив (Lⁱ_С) і пластичних мастил (Lⁱ_П) розподілювачами ПОМ, снігоочисниками, снігонавантажувачами та комбінованими машинами, що одночасно виконують роботу зі згрібання снігу та обробки вулиць ПОМ, визначаються аналогічним чином, як і для самоскидів.

4.13. Страховий запас мастильних матеріалів для парку прибиральних машин розраховується за формулами, що наведені нижче.

Страховий запас моторних олив для парку прибиральних машин визначається за формулою

LМ = z ґ LМS,

(4.11)

де z - кількість діб, для яких потрібно забезпечити запас палива та мастильних матеріалів;

L_МS - сума добових нормативних витрат моторних олив усіх прибиральних машин парку, л.

Кількість діб, для яких потрібно забезпечити запас палива та мастильних матеріалів (z), визначають, виходячи з максимальної кількості діб зі снігопадами поспіль, згідно з додатком 2 до цієї Методики.

Страховий запас трансмісійних олив для парку прибиральних машин визначається за формулою

LТ = z ґ LТS,

(4.12)

де L_ТS - сума добових нормативних витрат трансмісійних олив усіх прибиральних машин парку, л.

Страховий запас спеціальних олив для парку прибиральних машин визначається за формулою

LС = z ґ LСS,

(4.13)

де L_СS - сума добових нормативних витрат спеціальних олив усіх прибиральних машин парку, л.

Страховий запас пластичних мастил для парку прибиральних машин визначається за формулою

LП = z ґ LПS,

(4.14)

L_ПS - сума добових нормативних витрат пластичних мастил усіх прибиральних машин парку, кг.

 

Начальник Управління благоустрою територій та комунального обслуговування

О. П. Ігнатенко

 

Додаток 1
до Методики підготовки вулично-дорожньої мережі населених пунктів до зимового періоду
(пункт 1.10)

Довідка
про хід підготовки вулично-дорожньої мережі до роботи у зимовий період на 20__ - 20__ рр.

станом на ____________ 20__ р.

Склав _______________________________________________________________
(посада, підпис (ім'я, прізвище))

 

Додаток 2
до Методики підготовки вулично-дорожньої мережі населених пунктів до зимового періоду
(пункт 2.5)

Усереднені дані Українського гідрометеорологічного центру щодо кліматичних умов у зимовий період за адміністративно-територіальним поділом України

____________
¹ Максимальна кількість опадів у вигляді снігу наведена у перерахунку на товщину шару води, що утворився в результаті танення снігу. Для перерахунку у товщину шару снігу (мм) використовують коефіцієнт 10.

 

Додаток 3
до Методики підготовки вулично-дорожньої мережі населених пунктів до зимового періоду
(пункт 2.6)

Норми розподілу технологічних матеріалів під час снігоочищення вулиць та доріг

 

Додаток 4
до Методики підготовки вулично-дорожньої мережі населених пунктів до зимового періоду
(пункт 3.3)

Значення показників, необхідних для розрахунку необхідності в спеціалізованій техніці для утримання вулично-дорожньої мережі населених пунктів у зимовий період

Директивний час виконання окремих видів прибиральних робіт

Таблиця 1

Примітка.

У чисельнику зазначено директивний час у разі використання хімічних реагентів, у знаменнику - у разі використання піскосоляної суміші.

Значення експлуатаційних коефіцієнтів прибиральних машин

Таблиця 2

Примітка.

Для конкретних комунальних організацій, що займаються прибиранням міста, значення експлуатаційних коефіцієнтів можуть бути розраховані на основі річних показників роботи служб, що обслуговують і ремонтують прибиральні машини, забезпечення їх водіями, пальним та іншими матеріалами, необхідними для роботи, а також втрат робочого часу протягом робочої зміни з причин технічного та організаційного характеру.

Середня транспортна швидкість прибиральних машин

Таблиця 3

Примітка.

Для міст з чисельністю населення мільйон і більше за погодженням з органами місцевого самоврядування допускається середня транспортна швидкість для магістральних прибиральних машин 10 - 20 км/год.

Коефіцієнти зниження продуктивності снігонавантажувача

Таблиця 4

 

Додаток 5
до Методики підготовки вулично-дорожньої мережі населених пунктів до зимового періоду
(пункт 3.7)

Приклад розрахунку необхідної кількості плужно-щіткових снігоочисників на зимовий період 2012 - 2013 рр. по місту N, що розташоване у Сумській області за адміністративно-територіальним поділом України

1. На виконанні робіт з очищення від снігу вулично-дорожньої мережі міста N будуть задіяні плужно-щіткові снігоочисники КО-105 на базі автомобіля ЗИЛ-130 (далі - КО-105).

2. Визначаємо окремо кількість снігоочисників КО-105, що будуть задіяні на згрібанні снігу з проїзної частини вулиць, та кількість снігоочисників КО-105, що будуть задіяні на згрібанні снігу в зонах з обмеженою робочою швидкістю снігоочисників (тротуари та місцеві (внутрішньоквартальні) проїзди). Зупинки громадського транспорту прибирають вручну.

3. Для розрахунку необхідної кількості плужно-щіткових снігоочисників використовуємо формули 3.6 - 3.10, наведені у розділі III цієї Методики.

4. Визначення необхідної кількості плужно-щіткових снігоочисників КО-105:

1) розрахунок ширини смуги, що очищується, плужно-щіткового снігоочисника КО-105 (B_О) за формулою 3.9:

BО = 2,5 ґ sin60° = 2,5 ґ 0,866 = 2,17 (м),

де 2,5 - ширина відвалу плужно-щіткового снігоочисника КО-105 згідно з технічними характеристиками, м;

60 - кут між відвалом та повздовжньою віссю смуги, що очищується, згідно з технічними характеристиками, град.;

2) розрахунок коефіцієнта перекриття смуги, що очищується, для плужно-щіткового снігоочисника КО-105 (K_В) за формулою 3.10:

KВ =

2,17 - 0,5 ______________ 2,17

= 0,77,

де 2,17 - ширина смуги, що очищується, плужно-щіткового снігоочисника КО-105, м;

0,5 - ширина перекриття, м;

3) розрахунок експлуатаційної продуктивності плужно-щіткового снігоочисника КО-105 (П_О).

Розрахунок експлуатаційної продуктивності плужно-щіткового снігоочисника КО-105 при очищенні проїзної частини за формулою 3.8:

ПО = 15 ґ 2,17 ґ 0,77 ґ 0,72 = 18,05 (тис. кв. м год.),

де 15 - робоча швидкість руху снігоочисника згідно з технічними характеристиками, км/год;

2,17 - ширина смуги, що очищується, плужно-щіткового снігоочисника КО-105, м;

0,77 - коефіцієнт перекриття смуги, що очищується, для плужно-щіткового снігоочисника КО-105;

0,72 - коефіцієнт використання плужно-щіткових снігоочисників на лінії, розрахований для конкретного комунального підприємства згідно з приміткою до таблиці 2 додатка 4 до цієї Методики.

Розрахунок експлуатаційної продуктивності плужно-щіткового снігоочисника КО-105 (П_О) при очищенні зон, де робоча швидкість руху снігоочисника обмежена, за формулою 3.8:

ПО = 10 ґ 2,17 ґ 0,77 ґ 0,72 = 12,03 (тис. кв. м год.),

де 10 - робоча швидкість руху снігоочисника згідно з технічними характеристиками, км/год;

2,17 - ширина смуги, що очищується, плужно-щіткового снігоочисника КО-105, м;

0,77 - коефіцієнт перекриття смуги, що очищується, для плужно-щіткового снігоочисника КО-105;

0,72 - коефіцієнт використання плужно-щіткових снігоочисників на лінії, розрахований для конкретного комунального підприємства згідно з приміткою до таблиці 2 додатка 4 до цієї Методики;

4) розрахунок необхідної кількості плужно-щіткових снігоочисників КО-105 (M_р).

Розрахунок необхідної кількості плужно-щіткових снігоочисників КО-105 для очищення проїзної частини за формулою 3.7:

MО =

154,35 ________________________ 18,05 ґ 1,5 ґ 0,83

= 6,87,

де 154,35 - площа проїзної частини, що підлягає очищенню плужно-щітковими снігоочисниками КО-105, тис. кв. м;

18,05 - експлуатаційна продуктивність плужно-щіткового снігоочисника КО-105 при очищенні проїзної частини, тис. кв. м год;

1,5 - директивний час очищення поверхні від снігу за даними додатка 4 (рядок 3 колонки 3 таблиці 1) до цієї Методики, год;

0,83 - коефіцієнт випуску плужно-щіткових снігоочисників на лінію за даними додатка 4 (рядок 1 колонки 4 таблиці 2) до цієї Методики.

Розрахунок необхідної кількості плужно-щіткових снігоочисників КО-105 для очищення зон, де робоча швидкість руху снігоочисника обмежена, за формулою 3.7:

MО =

14,308 ________________________ 12,03 ґ 1,5 ґ 0,83

= 0,96,

де 14,308 - площа зон з обмеженою робочою швидкістю снігоочисника, що підлягають очищенню плужно-щітковими снігоочисниками КО-105, тис. кв. м;

12,03 - експлуатаційна продуктивність плужно-щіткового снігоочисника КО-105 при очищенні зон, де робоча швидкість руху снігоочисника обмежена, тис. кв. м год;

1,5 - директивний час очищення поверхні від снігу за даними додатка 4 (рядок 3 колонки 3 таблиці 1) до цієї Методики, год;

0,83 - коефіцієнт випуску плужно-щіткових снігоочисників на лінію за даними додатка 4 (рядок 1 колонки 4 таблиці 2) до цієї Методики.

Необхідну кількість плужно-щіткових снігоочисників КО-105 для очищення від снігу вулично-дорожньої мережі міста N визначаємо як суму необхідної кількості плужно-щіткових снігоочисників КО-105 для очищення проїзної частини та необхідної кількості плужно-щіткових снігоочисників КО-105 для очищення зон, де робоча швидкість руху снігоочисника обмежена.

Загальна необхідна кількість плужно-щіткових снігоочисників КО-105 для очищення від снігу вулично-дорожньої мережі міста N дорівнює 6,87 + 0,96 = 7,83 (од.).

Отримане значення округлюємо до цілого у бік збільшення. Таким чином, загальна необхідна кількість плужно-щіткових снігоочисників КО-105 для очищення від снігу вулично-дорожньої мережі міста N дорівнює 8 шт.

 

Додаток 6
до Методики підготовки вулично-дорожньої мережі населених пунктів до зимового періоду
(пункт 4.4)

Норми витрат палива

Норми витрат палива для розподілювачів ПОМ та снігоочисників

Таблиця 1

Норми витрат палива для снігонавантажувачів

Таблиця 2

Норми витрат палива для самоскидів

Таблиця 3

 

Додаток 7
до Методики підготовки вулично-дорожньої мережі населених пунктів до зимового періоду
(пункт 4.10)

Нормативи витрат мастильних матеріалів

____________