КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 02 травня 2023 р. № 436
Київ
Про затвердження Порядку проведення аудиту пожежної та техногенної безпеки
Відповідно до частини другої статті 461 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок проведення аудиту пожежної та техногенної безпеки, що додається.
Прем’єр-міністр України Д. ШМИГАЛЬ
Інд. 75
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 2 травня 2023 р. № 436
ПОРЯДОК
проведення аудиту пожежної та техногенної безпеки
1. Цей Порядок визначає механізм організації та проведення аудиту пожежної та техногенної безпеки (далі — аудит).
Аудит полягає в аналізі стану діяльності суб’єкта господарювання або іншої юридичної особи щодо відповідності вимогам законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки будинків, споруд, у тому числі об’єктів будівництва, їх комплексів та/або частин будь-якого призначення та форми власності, територій, систем (засобів) протипожежного захисту, автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення та інших систем, які не входять до їх складу, але з ними функціонально пов’язані, зовнішнього (внутрішнього) протипожежного водопостачання, вогнезахисту та блискавкозахисту (далі — об’єкт аудиту).
2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України, Законах України “Про регулювання містобудівної діяльності” та “Про архітектурну діяльність”.
3. Основними завданнями аудиту є:
1) проведення аналізу:
відповідності вимогам законодавства організаційно-розпорядчих, проектних та технічних документів з питань пожежної та техногенної безпеки;
якості навчання персоналу (працівників) правилам пожежної та техногенної безпеки;
здійснення інших заходів, передбачених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами та нормативними документами з питань пожежної і техногенної безпеки;
2) проведення огляду (обстеження) об’єкта аудиту щодо його відповідності вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів у сфері пожежної та техногенної безпеки.
4. Аудит проводиться організаціями незалежно від форми власності, які внесено до відповідного реєстру, визначеного законом (далі — організація, що проводить аудит).
Організація, що проводить аудит, повинна мати атестат про акредитацію Національного агентства з акредитації відповідно до вимог стандарту ДСТУ EN ISO/IEC 17020:2019 (EN ISO/IEC 17020:2012, IDT; ISO/IEC 17020:2012, IDT) Оцінка відповідності. Вимоги до роботи різних типів органів з інспектування (в частині проведення робіт у сфері пожежної та техногенної безпеки).
Для проведення аудиту організаціями, що проводять аудит, залучаються (у тому числі відповідно до цивільно-правових договорів) експерти у сфері пожежної та техногенної безпеки (далі — експерти), які пройшли професійну атестацію та внесені до відповідного реєстру, визначеного законом.
5. Організація, що проводить аудит, визначається суб’єктом господарювання або іншою юридичною особою, щодо яких проводиться аудит (далі — суб’єкт аудиту).
Аудит проводиться відповідно до цивільно-правового договору, укладеного між організацією, що проводить аудит, та суб’єктом аудиту або уповноваженою ним особою згідно з вимогами законодавства за зверненням суб’єкта аудиту (далі — звернення).
Звернення подається до організації, що проводить аудит, особисто, шляхом надсилання поштового відправлення або в електронній формі в установленому законодавством порядку.
Цивільно-правовий договір про проведення аудиту не повинен містити положень, реалізація яких може вплинути на якість та результат аудиту, в тому числі результат не повинен залежати від умов оплати суб’єктом аудиту.
6. Звернення повинно містити найменування та контактні дані суб’єкта аудиту, адресу фактичного місця розташування та характеристики об’єкта аудиту — ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки суб’єкта аудиту та клас наслідків (відповідальності).
У зверненні додатково зазначається інформація про наявність на об’єкті аудиту систем (засобів) протипожежного захисту, зовнішнього (внутрішнього) водопостачання, автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення.
Строк розгляду організацією, що проводить аудит, звернення не може перевищувати п’яти робочих днів з дати його реєстрації. За результатами розгляду звернення організація, що проводить аудит, повідомляє суб’єкту аудиту або уповноваженій ним особі про можливість (неможливість) проведення аудиту шляхом надсилання поштового відправлення або в електронній формі в установленому законодавством порядку.
7. Аудит проводиться не пізніше 45 днів після отримання відповідного звернення суб’єкта аудиту або уповноваженої ним особи до організації, що проводить аудит, відповідно до законодавства. Строк проведення аудиту не може перевищувати 10 робочих днів.
8. Аудит складається з таких етапів:
1) підготовчого, що включає:
ознайомлення з діяльністю суб’єкта аудиту щодо забезпечення пожежної та техногенної безпеки на об’єкті аудиту;
попереднє вивчення об’єкта аудиту, в тому числі його об’ємно-планувальних та конструктивних рішень, характеристик (загальна площа, кількість поверхів, наявність горищ, підземних та підвальних приміщень, кількість робочих місць та відвідувачів, клас наслідків (відповідальності), ступінь вогнестійкості, ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки суб’єкта аудиту, системи (засоби) протипожежного захисту, автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення та інші системи, які не входять до їх складу, але з ними функціонально пов’язані, зовнішнє (внутрішнє) протипожежне водопостачання, вогнезахист конструкцій та блискавкозахист);
проведення аналізу наявної в суб’єкта аудиту проектної та технічної документації, організаційно-розпорядчих та інших документів з питань пожежної та техногенної безпеки;
складення плану проведення аудиту, що повинен включати поетапні заходи з їх детальним описом, строком проведення та необхідними ресурсами, який затверджується керівником організації, що проводить аудит, і погоджується із суб’єктом аудиту або уповноваженою ним особою;
2) основного, що включає:
опитування та співбесіду з персоналом (працівниками);
розгляд організаційно-розпорядчих, проектних і технічних документів з питань пожежної та техногенної безпеки;
обстеження (огляд) об’єкта аудиту, в тому числі із застосуванням засобів вимірювальної техніки та обладнання;
3) заключного, що включає:
узагальнення та аналіз інформації і матеріалів, отриманих під час проведення аудиту;
підготовку та вручення акта, складеного за результатами проведення аудиту (далі — акт), типова форма якого затверджується МВС.
9. Засоби вимірювальної техніки та обладнання, що застосовуються експертом під час проведення аудиту, повинні відповідати нормативно-правовим актам та нормативним документам, що містять вимоги до таких засобів та обладнання, орієнтовний перелік яких наведено в додатку.
10. Акт складається в паперовій формі у трьох примірниках.
В акті зазначається детальний опис виявлених порушень з посиланням на вимоги нормативно-правових актів та нормативних документів, які було порушено.
Перший і другий примірники акта надаються суб’єктові аудиту або уповноваженій ним особі в останній день проведення аудиту, але не пізніше 45 днів з дати реєстрації звернення до організації, що проводить аудит, у спосіб, визначений цивільно-правовим договором, укладеним між суб’єктом аудиту та зазначеною організацією.
Третій примірник акта зберігається в організації, що проводила аудит, у встановленому законодавством порядку.
За результатами проведення аудиту об’єктів аудиту, які розташовані за різними адресами одного суб’єкта аудиту, складаються окремі акти, якщо інше не визначено цивільно-правовим договором.
У разі наявності технічної можливості акт складається, надсилається та зберігається в електронній формі в установленому законодавством порядку.
11. Акт є дійсним протягом трьох місяців з дня його складення.
12. Суб’єкти аудиту або уповноважені ними особи на час проведення аудиту забезпечують експерту (експертам) безперешкодний доступ до будівель, споруд та територій об’єкта аудиту, а також до інформації, документів і матеріалів, необхідних для його проведення.
13. Організація та експерти, що проводять аудит, забезпечують відповідно до законодавства збереження (нерозголошення) комерційної таємниці та конфіденційної інформації щодо суб’єкта аудиту.
14. Організації, що проводять аудит, та експерти під час провадження своєї професійної діяльності несуть відповідальність згідно із законодавством.
15. У разі наявності обставин, що перешкоджають проведенню повного та об’єктивного аудиту (унеможливлюють його проведення) за незалежних від експерта причин експерт зазначає про це в акті з обґрунтуванням та описом відповідних обставин.
16. Проведення аудиту не тягне за собою застосування санкцій та/або інших заходів реагування.
_____________________
