КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 01 грудня 2023 р.      № 1258

Київ

Про затвердження Порядку проведення та вимог до енергетичного аудиту процесів та транспорту

Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону України “Про енергетичну ефективність” Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок проведення та вимоги до енергетичного аудиту процесів та транспорту, що додаються.

Прем’єр-міністр України                                         Д. ШМИГАЛЬ

Інд. 67

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 1 грудня 2023 р. № 1258

ПОРЯДОК
проведення та вимоги до енергетичного
аудиту процесів та транспорту

Загальні положення

1. Ці Порядок та вимоги визначають:

процедури підготовки, проведення та оформлення результатів щодо енергетичного аудиту процесів та транспорту;

мінімальні вимоги до форми та змісту звіту та витягу із звіту з енергетичного аудиту.

2. Терміни, що використовуються у цих Порядку та вимогах, вживаються у такому значенні:

енергетичний аудит процесу — енергетичний аудит, в якому основним об’єктом енергетичного аудиту є один або декілька виробничих процесів або їх окремі складові, які можуть охоплювати одну чи декілька одиниць виробничих ліній, технологічного обладнання, лабораторій, дослідних центрів тощо;

енергетичний аудит транспорту — енергетичний аудит, в якому основний об’єкт енергетичного аудиту належить до Єдиної транспортної системи України та пов’язаний з перевезенням пасажирів, вантажів, багажу, пошти, рухомим складом транспорту та судами, їх ремонтом, шляхами сполучення;

межі енергетичного аудиту — визначені замовником енергетичного аудиту межі об’єкта (об’єктів) енергетичного аудиту або їх частин, щодо яких має бути проведено енергетичний аудит;

мета енергетичного аудиту — систематизований аналіз використання енергії з метою визначення, кількісного вираження та підготовки звіту про можливості підвищення рівня енергоефективності з урахуванням характеру та обсягу робіт з енергетичного аудиту, визначених замовником;

об’єкт енергетичного аудиту — інженерна система, виробничий майданчик, цех, технологічна лінія, обладнання, транспортна система чи транспортні засоби, в яких здійснюється виробництво, транспортування, перетворення, розподіл чи споживання енергії, енергетичних ресурсів;

ціль енергетичного аудиту — визначені замовником енергетичного аудиту вимоги до результатів енергетичного аудиту, показників або типів показників, що мають бути визначені за результатами енергетичного аудиту, напрямів подальшого застосування результатів енергетичного аудиту, звіту з енергетичного аудиту.

Інші терміни, використані у цих Порядку та вимогах, вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про енергетичну ефективність будівель”, “Про енергетичну ефективність”, “Про регулювання містобудівної діяльності”, “Про житлово-комунальні послуги”, “Про транспорт” та інших нормативно-правових актах.

3. Енергетичний аудит залежно від сфери проводиться:

енергетичний аудит процесів — енергетичним аудитором процесів;

енергетичний аудит транспорту — енергетичним аудитором транспорту.

Енергетичний аудит процесів проводиться з урахуванням вимог ДСТУ EN 16247-3:2015 “Енергетичні аудити. Частина 3. Процеси (EN 16247-3:2014, IDT)” та інших національних стандартів, гармонізованих з європейськими стандартами у сфері енергетичного аудиту процесів, в межах, що відповідають меті енергетичного аудиту та його обсягу.

Енергетичний аудит транспорту проводиться з урахуванням вимог ДСТУ EN 16247-4:2015 “Енергетичні аудити. Частина 4. Транспорт (EN 16247-4:2014, IDT)” та інших національних стандартів, гармонізованих з європейськими стандартами у сфері енергетичного аудиту транспорту, в межах, що відповідають меті енергетичного аудиту та його обсягу.

4. Під час проведення енергетичного аудиту процесів або транспорту відповідним енергетичним аудитором будівлі, які є невід’ємною частиною основного об’єкта енергетичного аудиту, розглядаються узагальнено як складова частина основного об’єкта енергетичного аудиту.

5. Об’єкти енергетичного аудиту, пов’язані з трубопроводами, постачанням енергії та транспортуванням енергоносіїв, розглядаються як енергетичні аудити процесів.

6. Енергетичний аудит будівель проводиться відповідно до Закону України “Про енергетичну ефективність будівель”.

7. Енергетичний аудит повинен відповідати сфері енергетичного аудиту, визначеним цілям та межам енергетичного аудиту.

8. Під час проведення енергетичного аудиту, формування висновків та рекомендацій за результатами енергетичного аудиту енергетичний аудитор враховує сучасні технології у відповідній сфері, норми і правила технологічної та екологічної безпеки, норми техніки безпеки, керується відповідними нормативними документами та нормативно-правовими актами у сфері, що стосується об’єкта енергетичного аудиту та виконання робіт з енергетичного аудиту.

9. Цілі енергетичного аудиту визначаються замовником енергетичного аудиту (зниження обсягів споживання енергії, зниження впливу на навколишнє природне середовище, дотримання вимог законодавства у сфері забезпечення енергетичної ефективності під час виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії) залежно від потреб та способів подальшого використання звіту з енергетичного аудиту.

10. Межі енергетичного аудиту визначаються замовником енергетичного аудиту залежно від цілей енергетичного аудиту та повинні забезпечувати можливість досягнення цілей енергетичного аудиту.

11. Під час проведення енергетичного аудиту використовується вся доступна інформація про об’єкт енергетичного аудиту, необхідна для забезпечення досягнення мети та цілей енергетичного аудиту.

12. Перелік та обсяг інформації, що використовується під час проведення енергетичного аудиту, визначається енергетичним аудитором залежно від об’єкта енергетичного аудиту, сфери енергетичного аудиту, визначених цілей та меж енергетичного аудиту.

13. Детальний обсяг та перелік інформації, що використовується під час проведення енергетичного аудиту, формується енергетичним аудитором та узгоджується із замовником енергетичного аудиту. Узгодження із замовником здійснюється шляхом визначення відповідних положень у договорі про проведення енергетичного аудиту (далі — договір) або для енергетичних аудиторів, що перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією, в якій проводиться енергетичний аудит, через затвердження технічного завдання на проведення енергетичного аудиту.

14. Для збору інформації про об’єкт енергетичного аудиту енергетичний аудитор забезпечує:

підготовку детального обсягу та переліку документації, необхідної для проведення енергетичного аудиту, яку надає замовник енергетичного аудиту;

підготовку кола осіб (технічного та обслуговуючого персоналу, управителів, відповідальних за експлуатацію, працівників, користувачів, відвідувачів та інших) серед яких буде проводитися збір інформації, необхідної для проведення енергетичного аудиту;

підготовку форм для збору інформації, надсилання форм відповідальним за їх заповнення особам, надання допомоги у заповненні таких форм;

підготовку плану обстеження об’єкта енергетичного аудиту;

підготовку необхідного обладнання та засобів під час обстеження об’єкта енергетичного аудиту;

проведення обстеження об’єкта енергетичного аудиту.

15. Детальний обсяг та перелік документації, необхідної для проведення енергетичного аудиту, коло осіб (технічний та обслуговуючий персонал, управителі, відповідальні за експлуатацію, працівники, користувачі, відвідувачі та інші), серед яких буде проводитися збір інформації, необхідної для проведення енергетичного аудиту, та план обстеження об’єкта енергетичного аудиту узгоджуються із замовником енергетичного аудиту шляхом визначення відповідних положень у договорі або для енергетичних аудиторів, що перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією, в якій проводиться енергетичний аудит, у технічному завданні на проведення енергетичного аудиту.

16. Замовник енергетичного аудиту зобов’язаний:

надати енергетичному аудитору документацію відповідно до узгодженого детального обсягу та переліку документації, необхідної для проведення енергетичного аудиту;

забезпечити доступ до узгодженого кола осіб (технічного та обслуговуючого персоналу, управителів, відповідальних за експлуатацію, працівників, користувачів, відвідувачів та інших), серед яких буде проводитися збір інформації, необхідної для проведення енергетичного аудиту;

забезпечити доступ енергетичного аудитора до об’єкта енергетичного аудита відповідно до узгодженого плану обстеження об’єкта енергетичного аудита.

17. Енергетичний аудитор забезпечує конфіденційність документації та інформації, отриманої та зібраної в ході та за результатами енергетичного аудиту, відповідно до умов договору.

18. Відповідальність за якість та достовірність документації, наданої енергетичному аудитору замовником енергетичного аудиту, покладається на замовника енергетичного аудиту.

Відповідальність за якість та достовірність інформації, зібраної енергетичним аудитором за результатами обстеження об’єкта енергетичного аудита, покладається на енергетичного аудитора.

19. Відповідальність за досягнення цілей енергетичного аудиту покладається на енергетичного аудитора. У випадку виявлення недостовірної інформації або фактів неможливості отримання необхідної інформації енергетичний аудитор повинен сповістити про це замовника енергетичного аудиту та визначити разом із замовником способи уточнення або заміни такої інформації.

У випадку відмови з боку замовника енергетичного аудиту в уточненні або заміні такої інформації енергетичний аудитор письмово повідомляє замовнику енергетичного аудиту про можливе настання негативних наслідків через відсутність такої інформації, що може вплинути на результати енергетичного аудиту.

Після письмового повідомлення замовника енергетичного аудиту енергетичний аудитор відповідно до договору звільняється від відповідальності за результати енергетичного аудиту та наслідки, спричинені відсутністю або недостовірністю такої інформації.

20. Компенсація шкоди, заподіяної енергетичним аудитором внаслідок неякісного та/або несвоєчасного виконання покладених на нього обов’язків або в разі надання недостовірних результатів енергетичного аудиту, здійснюється відповідно до умов, визначених у договорі.

21. Звіт з енергетичного аудиту повинен містити такі розділи:

“Замовник та виконавець енергетичного аудиту”;

“Узагальнена інформація про енергетичний аудит”;

“Опис енергетичного аудиту”;

“Опис об’єкта енергетичного аудиту”;

“Опис методології енергетичного аудиту і аналізу отриманих даних”;

“Результати енергетичного аудиту”;

“Інформація, що використовувалася під час проведення енергетичного аудиту, перелік нормативних документів, нормативно-правових актів у сфері, що стосується об’єкта енергетичного аудиту”.

22. Обов’язковими додатками до звіту з енергетичного аудиту є:

додатки з формами збору інформації та з інформацією, що використовувалася під час проведення енергетичного аудиту;

витяг із звіту з енергетичного аудиту відповідно до додатка.

23. Додатково до розділів, визначених у пункті 21 цих Порядку та вимог, звіт з енергетичного аудиту повинен містити розділи та додатки, перелік та зміст яких визначається енергетичним аудитором з урахуванням відповідних нормативних документів та нормативно-правових актів у сфері, що стосується об’єкта енергетичного аудиту та виконання робіт з енергетичного аудиту, цілей, сфери, методології та меж енергетичного аудиту.

24. Розділ “Замовник та виконавець енергетичного аудиту” повинен містити:

інформацію про сертифікат енергетичного аудитора, контактні дані енергетичного аудитора (номер телефону, поштову адресу та адресу електронної пошти);

інформацію про замовника енергетичного аудиту (найменування замовника, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб — підприємців) та об’єкт енергетичного аудиту.

25. Розділ “Узагальнена інформація про енергетичний аудит” повинен містити:

інформацію про місяць та рік початку і завершення проведення енергетичного аудиту, дату виготовлення звіту з енергетичного аудиту;

зведену інформацію про місцезнаходження, стан та рівень енергетичної ефективності об’єкта енергетичного аудиту;

зведені рекомендації за результатами енергетичного аудиту, обґрунтування та очікуваний ефект від їх впровадження.

Максимальний обсяг розділу становить п’ять сторінок.

26. Розділ “Опис енергетичного аудиту” повинен містити інформацію про:

причини проведення енергетичного аудиту (вимога законодавства, участь у проектах державної підтримки чи інших проектах, підготовка до модернізації тощо);

встановлені цілі енергетичного аудиту;

визначену сферу та межі енергетичного аудиту;

перелік основних законодавчих та нормативних вимог до енергетичного аудиту та об’єкта енергетичного аудиту із зазначенням джерел.

27. Розділ “Опис об’єкта енергетичного аудиту” повинен містити:

відомості про об’єкт енергетичного аудиту (місцезнаходження, геометричні параметри, режим роботи, кількість користувачів, відвідувачів тощо);

технічні характеристики об’єкта енергетичного аудиту;

інформацію про стан об’єкта енергетичного аудиту, виявленого за результатами енергетичного аудиту;

інформацію про реалізовані проекти з ремонту, модернізації, технічного переоснащення, термомодернізації об’єкта енергетичного аудиту aбo про впроваджені енергоефективні заходи;

інформацію про наявні вузли та засоби обліку енергії, стан впровадження систем енергетичного менеджменту, способи та рівень автоматизації управління енергоспоживанням;

план проведення обстеження об’єкта енергетичного аудиту;

результати обстеження об’єкта енергетичного аудиту, перелік використаних вимірювальних пристроїв та проведених вимірювань.

28. Розділ “Опис методології енергетичного аудиту і аналізу отриманих даних” повинен містити інформацію про:

використані методи аналізу зібраної інформації та обґрунтування їх вибору;

алгоритми здійснених розрахунків та формул;

обґрунтування, опис причин та підстави зроблених висновків;

опис процесу споживання енергії об’єктом енергетичного аудиту;

структуру енергоспоживання об’єкта енергетичного аудиту;

відомості про енергетичний баланс об’єкта енергетичного аудиту;

визначений рівень енергетичної ефективності об’єкта енергетичного аудиту та/або його елементів.

29. Розділ “Результати енергетичного аудиту” повинен містити:

рекомендовані заходи до впровадження (енергоефективні заходи, впровадження відновлюваних джерел енергії, управлінські та організаційні рішення та інше);

результати фінансово-економічних розрахунків та обґрунтування рекомендованих заходів до впровадження;

висновки та рекомендації, що відповідають умовам договору, сфері енергетичного аудиту та встановленим цілям енергетичного аудиту.

30. Розділ “Інформація, що використовувалася під час проведення енергетичного аудиту, перелік нормативних документів, нормативно-правових актів у сфері, що стосується об’єкта енергетичного аудиту” повинен містити:

перелік використаної документації та зібраної інформації;

оцінку результатів заповнення розроблених енергетичним аудитором форм для збору інформації та якості зібраної інформації;

загальну оцінку достовірності, обсягу, переліку та повноти зібраної інформації в межах енергетичного аудиту;

обґрунтування відповідності і достатності зібраної інформації, що використовувалася під час проведення енергетичного аудиту, меті, цілям, методології та межам енергетичного аудиту;

опис додатків з інформацією, що використовувалася під час проведення енергетичного аудиту.

31. У додаткових розділах звіту з енергетичного аудиту можуть зазначатися, зокрема:

інформація про рекомендовані заходи з енергетичної модернізації об’єкта енергетичного аудиту із зазначенням їх переліку, основних технічних та цільових економічних показників їх реалізації; за погодженням із замовником енергетичного аудиту — аналогічні показники альтернативних заходів;

загальна оцінка потенціалу зниження споживання енергії з викопних джерел на об’єкті енергетичного аудиту для рекомендованих заходів з енергетичної модернізації та альтернативних заходів (у разі відповідного погодження із замовником енергетичного аудиту);

опис енергоефективних заходів, заходів з впровадження відновлюваних джерел енергії, інших організаційних заходів, спрямованих на зниження споживання енергії, із зазначенням основних технічних та економічних показників заходів, у тому числі економії витрат на енергію та результати розрахунків показників економічної ефективності (рентабельності) заходів, структури витрат на здійснення заходів, інших вигод від впровадження заходів, що не пов’язані з використанням енергії, потенційні взаємозв’язки між запропонованими заходами;

інформація про методи, основні припущення, зокрема щодо тарифів і цін на енергію, які використовуються для розрахунків технічних та економічних показників, точність розрахунків, критерії оцінювання та пріоритетності заходів з енергетичної модернізації об’єкта енергетичного аудиту;

інформація про методи і показники вимірювання та верифікації, які рекомендується використовувати для оцінки ефективності запропонованих заходів з модернізації після їх впровадження;

обґрунтування доцільності впровадження заходів з енергетичної модернізації об’єкта енергетичного аудиту;

пропозиції для оптимального шляху впровадження заходів з енергетичної модернізації об’єкта енергетичного аудиту;

інформація про потенційні діючі джерела і умови фінансування заходів з енергетичної модернізації об’єкта (об’єктів) енергетичного аудиту.

32. Витяг із звіту з енергетичного аудиту виготовляється енергетичним аудитором за формою згідно з додатком.

_____________________