1. Затвердити такі, що додаються:

Положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Кабінеті Міністрів України;

Типове положення про місцеву державну надзвичайну протиепізоотичну комісію.

2. Зупинити дію пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 479 “Про затвердження Положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Кабінеті Міністрів України, Типового положення про місцеву державну надзвичайну протиепізоотичну комісію та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1986) на строк до введення в дію Закону України від 4 лютого 2021 р. № 1206-ІХ “Про ветеринарну медицину”.

Прем’єр-міністр України                               Д. ШМИГАЛЬ

Інд. 75

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 6 жовтня 2023 р. № 1056

ПОЛОЖЕННЯ
про Державну надзвичайну протиепізоотичну
комісію при Кабінеті Міністрів України

1. Це Положення визначає основні засади функціонування та організації діяльності Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України (далі — Комісія).

2. Комісія є постійно діючим органом при Кабінеті Міністрів України, який здійснює оперативний контроль, керівництво і координацію діяльності органів виконавчої влади, фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності щодо запобігання спалахам масових хвороб тварин і отруєнням та їх ліквідації.

3. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

4. Основними завданнями Комісії є:

1) здійснення оперативного контролю через органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також керівників і спеціалістів підприємств, установ і організацій за:

проведенням заходів щодо профілактики інфекційних, інвазійних хвороб тварин, зоонозів та масових отруєнь тварин;

проведенням протиепізоотичних заходів з метою недопущення занесення на територію України збудників інфекційних, інвазійних хвороб тварин з інших держав;

дотриманням фізичними та юридичними особами незалежно від форми власності вимог під час застосування ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на захист людей і охорону навколишнього природного середовища;

2) надання практичної допомоги місцевим державним надзвичайним протиепізоотичним комісіям у проведенні протиепізоотичних заходів.

5. Комісія відповідно до покладених на неї завдань:

заслуховує та схвалює звіт Держпродспоживслужби про виконання плану протиепізоотичних заходів в Україні за попередній рік;

погоджує план протиепізоотичних заходів в Україні на наступний рік;

здійснює керівництво діяльністю центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій щодо запобігання спалахам інфекційних, інвазійних хвороб і масовим отруєнням тварин та їх ліквідації;

координує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, місцевих державних надзвичайних протиепізоотичних комісій з питань проведення протиепізоотичних заходів;

рекомендує здійснення заходів щодо організації захисту населення
від зоонозів;

інформує Кабінет Міністрів України про спалахи інфекційних, інвазійних хвороб і масові отруєння сільськогосподарських та диких тварин, а також про вжиті заходи до їх ліквідації;

визначає кордони інфікованої та буферної зон, у разі потреби — зони спостереження та розміщує у медіа повідомлення, які повинні містити відомості про кордони інфікованої і буферної зон, зони спостереження та у разі потреби — про застосовані в кожній із зазначених зон ветеринарно-санітарні заходи;

запроваджує карантинні заходи (карантинні обмеження) або карантин тварин у місці виникнення і поширення інфекційних, інвазійних хвороб тварин;

заслуховує керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, місцевих державних надзвичайних протиепізоотичних комісій, підприємств, установ і організацій про вжиті заходи до профілактики та ліквідації інфекційних, інвазійних хвороб тварин;

отримує та аналізує звіти про діяльність місцевих державних надзвичайних протиепізоотичних комісій, а також скасовує їх рішення у разі невідповідності законодавству;

оперативно залучає працівників відповідних територіальних органів Держпродспоживслужби, державні установи ветеринарної медицини, установи ветеринарної медицини, заклади ветеринарної медицини, ліцензованих лікарів ветеринарної медицини, працівників підприємств, установ і організацій до проведення протиепізоотичних заходів, а також визначає відповідальних осіб;

протягом дії карантину тварин, запровадженого через спалах особливо небезпечної хвороби, занесеної до списку Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин, залучає орган Національної поліції для надання допомоги щодо локалізації, контролю та ліквідації такої хвороби;

розглядає матеріали щодо причин і наслідків виникнення та ліквідації спалахів інфекційних, інвазійних хвороб і масових отруєнь тварин, визначення винних у цьому осіб;

рекомендує здійснення заходів з подальшого поводження з вилученою з обігу небезпечною продукцією тваринного походження, яка може викликати інфекційні захворювання і масові отруєння людей та/або тварин у процесі її переробки, реалізації або споживання.

6. Комісія має право:

одержувати від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності інформацію та матеріали, необхідні для з’ясування епізоотичної ситуації, ветеринарно-санітарного стану підприємств, установ і організацій та вжиття невідкладних заходів до запобігання поширенню та ліквідації інфекційних, інвазійних хвороб тварин;

приймати рішення про проведення стемпінг-ауту щодо тварин, хворих на сказ чи на інші хвороби, що підлягають повідомленню, або є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, що підтверджено відповідним документом державної установи ветеринарної медицини, а також про вилучення з обігу, знезараження, переробку або інше використання продуктів і сировини тваринного та рослинного походження, визнаних непридатними для використання;

забороняти або обмежувати переміщення в межах та/або за межі інфікованої зони, зони захисту, у разі потреби — зони спостереження та буферної зони у разі підозри щодо наявності хвороби тварин, що підлягає повідомленню, та під час карантину тварин будь-яких тварин, кормів, продуктів тваринного та рослинного походження, інших товарів, засобів догляду за тваринами, супутніх об’єктів та гною, а також забороняти експорт з України свійських наземних тварин, призначених для забою;

забороняти експлуатацію підприємств з переробки та зберігання продуктів тваринного походження у разі виявлення на таких підприємствах інфекційних, інвазійних хвороб тварин або незадовільного ветеринарно-санітарного стану;

приймати рішення щодо запровадження особливого режиму роботи, карантинних заходів (карантинних обмежень) або карантину тварин на підприємствах, в окремих населених пунктах, районах, областях, Автономній Республіці Крим з метою запобігання поширенню інфекційних, інвазійних хвороб тварин;

надавати рекомендації щодо заборони у разі виявлення інфекційних, інвазійних хвороб проведення полювання на певні види диких тварин у відповідній адміністративно-територіальній одиниці;

ініціювати відповідно до законодавства звільнення з роботи, притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності посадових осіб, з вини яких допущено занесення збудників інфекції на територію України, виникнення спалахів інфекційних, інвазійних хвороб і масових отруєнь тварин;

на підставі рішення про запровадження карантину тварин приймати рішення щодо відшкодування майнової шкоди (збитків), заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок запровадження карантинних заходів (карантинних обмежень) або у зв’язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб тварин;

залучати наукові установи, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби, інші наукові установи та заклади вищої освіти для надання пропозицій до проектів нормативно-правових актів з питань інфекційних, інвазійних хвороб, екзотичних або недостатньо вивчених захворювань тварин.

7. Комісія провадить свою діяльність у взаємодії з Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

8. Комісія утворюється у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів.

Комісію очолює Перший віце-прем’єр-міністр України — Міністр економіки. Заступником голови Комісії є Головний державний ветеринарний інспектор України.

До складу Комісії входять Міністр аграрної політики та продовольства, його перший заступник або заступник, відповідальний за формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, Голова Держпродспоживслужби та його заступник, відповідальний за реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, Головний державний ветеринарний інспектор України та його заступники, керівники або відповідні заступники керівників центральних органів виконавчої влади, визначені частиною третьою статті 41 Закону України “Про ветеринарну медицину”, посадові особи інших органів державної влади, а також за згодою представники Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, Національної академії аграрних наук, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та наукових установ, визначені Кабінетом Міністрів України.

9. Під час виконання своїх обов’язків члени Комісії забезпечуються необхідними засобами для локалізації спалаху хвороби тварин та його ліквідації, включаючи засоби ветеринарної медицини, ветеринарні препарати, засоби зв’язку та позачергове право користування каналами зв’язку, використання спеціалізованих транспортних засобів ветеринарної медицини та інших транспортних засобів, придбання проїзних документів на всі види транспорту та розміщення в готелі під час виконання своїх посадових обов’язків.

10. Спеціалісти ветеринарної медицини, що входять до складу Комісії, уповноважені виконувати функції державних ветеринарних інспекторів протягом всього періоду їх діяльності як членів Комісії.

11. Голова Комісії:

затверджує персональний склад Комісії, визначає секретаря Комісії;

керує роботою Комісії;

визначає дату, час і місце проведення засідання Комісії;

веде засідання Комісії;

затверджує щорічний план її роботи;

скликає в разі потреби позачергові засідання Комісії;

вносить пропозиції щодо зміни персонального складу Комісії;

здійснює контроль за виконанням прийнятих Комісією рішень.

У разі відсутності голови Комісії його обов’язки виконує заступник.

12. Комісія проводить засідання не менше двох разів на рік.

Якщо характер хвороби тварин створює ризик її швидкого та масштабного поширення, зокрема така хвороба поширилася або може поширитися на територію (частину території) кількох областей чи вийти за межі території Автономної Республіки Крим, засідання Комісії проводиться за поданням Головного державного ветеринарного інспектора України.

13. Пропозиції до розгляду питань на засіданні Комісії вносять голова та члени Комісії.

Секретар Комісії разом з Держпродспоживслужбою забезпечує інформування членів Комісії та інших визначених головою Комісії осіб, які будуть брати участь в засіданні Комісії (зокрема, у режимі реального часу), про дату, час і місце проведення такого засідання та надсилає їм проект порядку денного засідання Комісії.

14. Засідання Комісії є правоможним, якщо на ньому присутня більш як половина її членів.

На засідання Комісії можуть запрошуватися залежно від характеру питань, що розглядаються, народні депутати України, керівники або представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, підприємств, установ і організацій, наукові працівники та громадяни.

15. Голова Комісії може прийняти рішення про проведення засідання Комісії у режимі реального часу з використанням відповідних технічних засобів, зокрема через Інтернет, або про участь члена Комісії у засіданні Комісії в такому режимі.

Підготовка та проведення засідання Комісії у режимі реального часу здійснюються Мінагрополітики разом з Держпродспоживслужбою.

16. Рішення Комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість її членів, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови Комісії.

Член Комісії, який не підтримує прийняте рішення, може у письмовій формі викласти свою окрему думку, що додається до протоколу засідання Комісії.

17. Результати засідання Комісії (зокрема, у режимі реального часу) оформляються протоколом, зміст якого або його частина доводиться до відома заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій та медіа. Протокол підписується головою та секретарем Комісії.

18. Рішення Комісії, прийняті у межах її повноважень, є обов’язковими для виконання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами незалежно від форми власності.

19. Робочим органом Комісії є Держпродспоживслужба, яка виконує роботу з підготовки засідань Комісії та надає секретарю Комісії інформаційно-довідкові матеріали.

_____________________