Нові надходження нормативних документів українською мовою: ДСТУ ISO/IEC 14443-2:2009 (ІSO/ІEC 14443-2:2001, ІDT) "Картки ідентифікаційні. Картки на інтегрованих мікросхемах безконтактні. Картки близької взаємодії. Частина 2. Потужність радіочастотного сигналу та сигнальний інтерфейс" Цей національний стандарт тотожний переклад ISO/IEC 14443-2:2001 Identification cards — Contactless integrated circuit(s) cards — Proximity cards — Part 2: Radio frequency power and signal interface (Картки ідентифікаційні. Картки на інтегрованих мікросхемах безконтактні. Картки близької взаємодії. Частина 2. Потужність радіочастотного сигналу та сигнальний інтерфейс) зі зміною ISO/IEC 14443-2:2001/Amd. 1:2005: Bit rates of fc/64, fc/32 and fc/16 (Швидкість передавання в бітах fc/64, fc/32 та fc/16) та доповненням ISO/IEC 14443-2:2001/ Amd. 1:2005/Cor.1:2007. Цей стандарт визначає характеристики полів, які треба надати для забезпечення живлення та двонапрямного зв’язку між пристроями зв’язку близької взаємодії (PCDs) і картками близької взаємодії (РІССs). Цей стандарт призначений для використання разом з іншими частинами ISO/IEC 14443. Цей стандарт не визначає ні засобів генерування полів зв’язку, ні засобів узгодження між електромагнітним випроміненням і нормативами щодо впливу на людину, які можуть варіюватися відповідно до країни. Розробник: Технічний комітет стандартизації «Банківські та фінансові системи і технології» (ТК 105), Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків» (ДП «УКРЕЛЕКОН»). Стандарт набув чинності: 01.01.2011. Кількість сторінок документу = 21.
ДСТУ ETSI EN 301 489-12:2017 (ETSI EN 301 489-12:2008, IDT) "Електромагнітна сумісність радіообладнання та радіослужб. Частина 12. Спеціальні умови для випробування малих станцій супутникового зв'язку та супутникових інтерактивних земних станцій фіксованої супутникової служби, які працюють у діапазонах частот від 4" Цей національний стандарт ДСТУ ETSI EN 301 489-12:2017 (ETSI EN 301 489-12:2008, IDT) «Електромагнітна сумісність радіообладнання та радіослужб. Частина 12. Спеціальні умови для випробування малих станцій супутникового зв’язку та супутникових інтерактивних земних станцій фіксованої супутникової служби, які працюють у діапазонах частот від 4 ГГц до 30 ГГц», прийнятий методом перекладу, — ідентичний щодо ETSI EN 301 489-12:2008 Electromagnetic compatibility and Radio spectrum Matters (ERM); ElectroMagnetic Compatibility (EMC) standard for radio equipment and services; Part 12: Specific conditions for Very Small Aperture Terminal, Satellite Interactive Earth Stations operated in the frequency ranges between 4 GHz and 30 GHz in the Fixed Satellite Service (FSS) (версія en) (Електромагнітна сумісність і питання використання радіоспектра (ЕПР). Стандарт щодо електромагнітної сумісності (ЕМС) радіообладнання та радіослужб. Частина 12. Спеціальні умови для малих станцій супутникового зв’язку, супутникових інтерактивних земних станцій, що працюють у діапазонах частот від 4 ГГц до 30 ГГц фіксованої супутникової служби (ФСС)). Цей стандарт прийнято на заміну ДСТУ ETSI EN 301 489-12:2008 Електромагнітна сумісність радіообладнання та радіослужб. Частина 12. Спеціальні умови для випробування малих станцій супутникового зв’язку і супутникових інтерактивних земних станцій фіксованої супутникової служби у діапазоні частот від 4 ГГц до 30 ГГц (ETSI EN 301 489-12:2003, IDT), який технічно застарів і не відповідає міжнародним вимогам. Технічний комітет стандартизації, відповідальний за цей стандарт в Україні, ― ТК 155 «Радіотехнології». Стандарт набув чинності: 01.01.2019. Кількість сторінок документу = 21.
ДСТУ EN 1127-1:2020 (EN 1127-1:2019, IDT) "Вибухонебезпечне середовище.
Запобігання вибухам та захист від вибухів. Частина 1. Основні концепції та методологія" Цей національний стандарт прийнятий методом перекладу, — ідентичний щодо EN 1127-1:2019 (версія en) «Explosive atmospheres ― Explosion prevention and protection ― Part 1: Basic concepts and methodology». У цьому національному стандарті зазначено вимоги, які відповідають законодавству України. Цей стандарт установлює основні концепції та методологію щодо ідентифікації та оцінювання небезпечних ситуацій, які призводять до вибуху, а також відповідні заходи, які застосовують під час розроблення та вироблення обладнання, захисних систем і компонентів, відповідно до вимог щодо потрібної безпеки. Це забезпечують через: — оцінювання ризику; — зниження ризику. Безпека обладнання, захисних систем і компонентів може бути забезпечена усуненням небезпек та/або обмеженням ризику, тобто за допомогою: а) відповідної конструкції (без використання засобів захисту); b) засобів захисту; с) інформування щодо використання; d) будь-яких інших технічних попереджувальних заходів. Заходи, які вживають відповідно до переліку a) (запобігання вибуху) і переліку b) (захист від вибухів) розглядають у розділі 6, а відповідно до переліку c) — у розділі 7. Заходів, які вживають відповідно до переліку d), не розглянуто в цьому стандарті. Їх розглядають в розділі 6 EN ISO 12100:2010. Попереджувальні та захисні заходи, описані в цьому стандарті, забезпечать потрібний рівень безпеки лише в разі, якщо обладнання, захисні системи та компоненти використовують за їх призначеністю і якщо їх встановлено та обслуговують відповідно до правил чи вимог до їхнього експлуатування. У цьому стандарті встановлено загальні методи розроблення та вироблення, щоб допомогти розробникам і виробникам у забезпеченні вибухобезпечної конструкції обладнання, захисних систем і компонентів. Сфера застосування цього стандарту поширюється на будь-яке обладнання, захисні системи та компоненти, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах за атмосферних умов. Такі вибухонебезпечні середовища можуть виникати через застосування горючих / займистих речовин у технологічних процесах або виділення їх обладнанням, захисними системами та компонентами, або матеріалами, що контактують з обладнанням, захисними системами та компонентами та/або матеріалами, з яких виробляють обладнання, захисні системи та компоненти. Цей стандарт поширюється на обладнання, захисні системи та компоненти на всіх етапах їх життєвого циклу. Цей стандарт поширюється лише на обладнання групи II та не призначене для роботи в підземних виробках шахт, рудників та їхніх наземних споруд, небезпечних щодо рудничного газу та/або горючого пилу. Цей стандарт не поширюється на: 1) медичні вироби, призначені для використання в медичному середовищі; 2) обладнання, захисні системи та компоненти, у яких небезпека вибуху виникає лише за наяв- ності вибухових речовин або хімічно нестійких речовин; 3) обладнання, захисні системи та компоненти, за використанням яких вибух може статися в результаті реакції речовин з будь-якими окислювачами, крім атмосферного кисню, або внаслідок інших небезпечних реакцій, або в інших умовах, крім атмосферних. 4) обладнання, призначене для побутового та некомерційного використання, за якого потенційно вибухонебезпечні середовища можуть створюватися лише в рідких випадках, і лише внаслідок випадкового витоку горючого газу; 5) засоби індивідуального захисту, на які поширюється дія Регламенту (ЄС) 2016/425; 6) морські судна та мобільні морські платформи разом з установленим на борту обладнанням; 7) транспортні засоби та їхні причепи, призначені лише для перевезення пасажирів повітрям, дорогами, по рейковій колії чи воді, а також на транспортні засоби, призначені для перевезення вантажів повітрям, дорогами, по рейковій колії чи воді; але транспортні засоби, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечному середовищі, не є винятком; 8) розроблення та виробництво систем, у яких відбуваються контрольовані процеси горіння, якщо тільки вони не діють як джерела займання в потенційно вибухонебезпечних середовищах. Розробник: Технічний комітет стандартизації «Банківські та фінансові системи і технології» (ТК 105), Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків» (ДП «УКРЕЛЕКОН»). Стандарт набуде чинності: 01.06.2025. Кількість сторінок документу = 41.
|