"Л" | - | конструкція причепів має відповідати таким вимогам: а) вертикальна статична навантага в центрі сфери зчіпної головки за повної маси причепа перебуває в межах від 250 H до 3500 H; б) висота причепа не більше 1,8 ширини колії причепа або не більше 3 м; в) для причепа, установленого на горизонтальну поверхню дороги, з горизонтально розміщеною внутрішньою поверхнею підлоги відношення маси, що припадає на шину (шини) з однієї сторони причепа, до його повної маси не перевищує 0,55; г) зчіпна головка дишла причепа відповідає вимогам R55-01; ґ) конструкція та розміри дишла (рами) забезпечують можливість його відхилення відносно зчіпної кулі, встановленої на автомобілі, на кути, передбачені R55-01; д) висота розміщення центра сфери зчіпної головки горизонтально розміщеного причепа повної маси над рівнем дороги має становити 430 ± 35 мм. Для житлових та вантажних причепів горизонтальність встановлюється по підлозі або вантажній поверхні, а для таких, що не мають поверхні (наприклад, причепи для перевезення човнів), - лінію відліку вказує виробник; е) передбачено місця для установлення домкрата або пристроїв, що забезпечують підвішування колеса над площиною дороги; є) орган керування стоянковою системою гальмування причепа розміщено з правого боку в передній частині дишла (рами); ж) причіп обладнано надколісними захисними пристроями (крилами, бризковиками), якщо деталі кузова не виконують функцій цих пристроїв; з) причіп, який не має системи аварійного гальмування, обладнано двома запобіжними ланцюгами (тросами), які у разі обриву (пошкодження) зчіпної кулі або зчіпної головки унеможливлять торкання дишлом поверхні дороги і забезпечать з'єднання тягача з причепом; и) причіп укомплектовано щонайменше двома упорами для забезпечення утримання його в нерухомому стані; і) причіп має одну або декілька опорних стійок, що забезпечують стійкість причепа у відчепленому стані і не погіршують показників прохідності автопоїзда; ї) причіп категорії O1, що має більше однієї осі, має бути обладнаний гальмівними системами відповідно до вимог R13; | "М" | - | вимога не застосовується для КТЗ, які оснащені функцією забезпечення стійкості (електронною системою контролю стійкості), та відповідають всім вимогам R13-11 з урахуванням додатка 21; | "Н" | - | застосовуються вимоги з 01 січня 2023 року; | "П" | - | для КТЗ категорії M1G ці вимоги застосовуються з 01 січня 2025 року. |
III. Перелік вимог щодо затвердження типу малих серій КТЗ категорій M, N, O, LN з/п | Позначення документа вимоги | Особливість застосування вимог та/або значення показників | Об'єкт затвердження | Застосування вимог для КТЗ категорій | M1 | M2 | M3 | N1 | N2 | N3 | O1 | O2 | O3 | O4 | L1 | L2 | L3 | L4 | L5 | L6 | L7 | 1 | R1 | | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами R2 та/або HS1) | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 2 | R2 | | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами R2 та/або HS1) | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 3 | R3 | | Світловідбивачі | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | 4 | R4 | | Пристрої освітлення заднього номерного знака | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | 5 | R6 | | Покажчики поворотів | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | 6 | R7 | | Контурні вогні (крім категорії L), підфарники, задні габаритні вогні, стоп-сигнали | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | 7 | R8 | | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами H1, H2, H3, HB3, HB4, H7, H8, H9, IR1 та/або HIR21) | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 8 | R9 | | Зовнішній шум | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х | - | Х | Х | Х | Х | 9 | R10 | | Рівень радіоелектричних завад | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 10 | R13 | Б | Системи гальмування КТЗ категорій M, N, O | - | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | 11 | 13H | Б | Системи гальмування легкових автомобілів | Х | - | - | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 12 | R14 | Б1 | Кріплення ременів безпеки | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 13 | R16, | Б1 | Ремені безпеки | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 14 | R17 | | Сидіння, їхні кріплення та підголівники | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 15 | R19 | | Передні протитуманні фари | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | А | А | А | - | А | 16 | R20 | | Фари ближнього і дальнього світла (H4) | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 17 | R23 | | Фари заднього ходу | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | А | - | А | 18 | R24 | Б2 | Димність КТЗ з дизелями | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 19 | R25 | | Підголівники сидінь | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 20 | R26 | | Зовнішні виступи КТЗ | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 21 | R28 | | Звукові сигнальні прилади і їх встановлення | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | Х | Х | Х | Х | Х | 22 | R34 | | Пожежна безпека | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 23 | R38 | | Задні протитуманні ліхтарі | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | - | - | А | А | - | А | 24 | R39 | | Спідометри та їх встановлення | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 25 | R40 | | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х | Х | Х | - | Х | 26 | R41 | | Зовнішній шум | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х | - | - | - | - | 27 | R43 | | Безпечне скло та скломатеріали | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | Х | Х | 28 | R46, | Г | Пристрої непрямого огляду та їх встановлення | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х | Х | 29 | R47 | | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х | Х | - | - | - | Х | - | 30 | R48 | | Встановлення пристроїв освітлення і світлової сигналізації | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | 31 | R49 | В | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 32 | R50 | | Підфарники, габаритні вогні, стоп-сигнали, покажчики повороту, пристрої освітлювання заднього номерного знака | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | А | А | А | А | А | А | А | 33 | R51 | Г | Зовнішній шум | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 34 | R53 | Д | Встановлення пристроїв освітлення і світлової сигналізації | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х | Х | Х | - | Х | 35 | R55 | | Тягово-зчіпні пристрої | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | 36 | R56 | | Фари мопедів (ближнє світло) | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | А | А | - | - | - | - | - | 37 | R57 | | Фари мотоциклів | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | А | А | А | А | А | 38 | R58 | Г | Задні захисні пристрої | - | - | - | - | Х | Х | - | - | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | 39 | R61 | | Зовнішні виступи КТЗ | - | - | - | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 40 | R63 | | Зовнішній шум | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х | - | - | - | - | - | - | 41 | R67 | | Газобалонні КТЗ на зрідженому нафтовому газі (ЗНГ) | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 42 | R72 | | Фари мотоциклів (HS1) | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | А | А | А | - | - | 43 | R73 | Г | Боковий захист | - | - | - | - | Х | Х | - | - | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | 44 | R74 | Д | Встановлення пристроїв освітлення і світлової сигналізації | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х | Х | - | - | - | Х | - | 45 | R76 | | Фари мопедів (ближнє та дальнє світло) | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | А | А | - | - | - | А | - | 46 | R77 | | Стоянкові вогні | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 47 | R78 | | Системи гальмування | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 48 | R79 | Г | Рульове керування | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 49 | R80 | | Сидіння, їхні кріплення | - | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 50 | R82 | | Фари мопедів (HS2) | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | А | А | - | - | - | А | - | 51 | R83 | В | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | Х | Х | - | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 52 | R87 | | Денні ходові вогні | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 53 | R89 | Е | Пристрої обмеження швидкості | - | Х | Х | - | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 54 | R91 | | Бокові габаритні вогні | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | 55 | R98 | | Фари ближнього і дальнього світла, оснащені газорозрядними джерелами світла | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | А | - | - | - | - | 43 | R101 | | Викиди діоксиду вуглецю та витрата палива | Х | - | - | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 56 | R104 | | Світловідбивне маркування КТЗ | - | А | А | А | А | А | - | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | 57 | R105 | Ж | КТЗ для перевезення небезпечних вантажів | - | - | - | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | 58 | R107 | И | Конструкція автобусів | - | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 59 | ДСТУ 7013:2009 | | Конструкція автобусів для перевезення школярів | - | Х1 | Х1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 60 | ДСТУ ГОСТ 30478:2006 | | Конструкція автобусів для перевезення осіб з інвалідністю | - | Х1 | Х1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 61 | R110 | | Газобалонні КТЗ на стисненому природному газі (СПГ) та/або зрідженому природному газі (ЗПГ) | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 62 | | Л | Конструкція причепів | - | - | - | - | - | - | Х1 | Х1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 63 | R100 | | Електрична безпека | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 64 | R112 | | Фари, які випромінюють асиметричний промінь ближнього та/або дальнього світла, оснащені лампами розжарювання та/або світлодіодними модулями | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | А | А | А | А | А | А | А | 65 | R113 | | Фари, які випромінюють симетричний промінь ближнього та/або дальнього світла, оснащені лампами розжарювання та/або газорозрядними джерелами та/або світлодіодними модулями | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | А | А | А | А | А | А | А | 66 | R119 | | Вогні підсвічування поворотів | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 67 | R123 | | Адаптивні системи переднього освітлення | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 68 | R134 | | КТЗ, що працюють на водні | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 69 | R138 | М | Безшумні КТЗ | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 70 | R146 | | КТЗ, що працюють на водні | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х | Х | Х | Х | Х | - | - |
Підтвердженням відповідності КТЗ встановленим у таблиці вимогам є: "Х" | - | а) окреме затвердження типу та інформаційна підшивка документів; або б) протокол випробувань, виданий технічною службою, нотифікованою в рамках Угоди (стосовно Правил ЄЕК ООН), та інформаційна підшивка документів; | "Х1" | - | протокол випробувань; | "А" | - | наявність маркування щодо відповідності Правилу ЄЕК ООН або альтернативній Директиві ЄС та наявність позначення цього маркування в інформаційному документі щодо встановлення цього предмета обладнання або частини на КТЗ; | "-" | - | вимоги не застосовують для цієї категорії КТЗ. |
Особливість застосування вимог та/або значення показників: "Б" | - | а) вимоги R13 або R13H застосовують залежно від категорії КТЗ; б) КТЗ категорії M3 (із дизелями) мають бути обладнані зносостійкою системою гальмування або ретардером; в) наявність функції забезпечення стійкості (електронної системи контролю стійкості) обов'язкова: з 01 липня 2023 року для КТЗ категорії M1 за вимогами R140-00 або додатка 9 R13H-00 та для КТЗ категорії N1 за вимогами R140-00 або додатка 9 R13H-00, або додатка 21 R13-11 з урахуванням вимог пункту 5.2.1.33 R13-11; з 01 січня 2023 року для КТЗ категорій M2, M3, N2, N3, O3, O4 за вимогами додатка 21 R13-11 та з урахуванням вимог пункту 5.2.1.32 та 5.2.2.23 R13-11; з 01 січня 2023 року для КТЗ категорії M2 класів I та A за вимогами додатка 21 R13-11; | "Б1" | - | КТЗ категорій M2, M3 класів I, II та A мають бути обладнані ременями безпеки сидіння водія; | "Б2" | - | вимоги не застосовують до КТЗ за умови підтвердження їх відповідності вимогам Регламенту N 595/2009; | "В" | - | серія поправок до відповідних Правил ЄЕК ООН, допустимі граничні рівні викидів та строки їх обов'язкового запровадження визначаються законодавством України. З урахуванням пункту 12 Перехідних положень Правил ЄЕК ООН N 83-07 протягом трьох років з дати запровадження екологічних норм "Євро-6" в Україні (як обов'язкових) гранично допустиме значення кількості викидів частинок становить 6,0 х 1012 од/км, як це визначено у примітках 1, 2 до таблиці 1 Правил ЄЕК ООН N 83-07. Визначення кількості частинок у відпрацьованих газах допускається із застосуванням альтернативних методів; | "Г" | - | для КТЗ підвищеної прохідності допускається не виконувати вимоги зазначених документів стосовно: а) граничного значення максимального зусилля на рульовому колесі КТЗ з переднім керуючим ведучим мостом (мостами) за умови імітування відмови системи підсилювання (для КТЗ категорій M2G, N2G, M3G, N3G); б) встановлення бокових та задніх захисних пристроїв (для КТЗ категорій N2G, N3G); в) показників зовнішнього шуму - допускається застосування вимог серії поправок R51-01 (для КТЗ категорій M2G, M3G, що сконструйовані на базі КТЗ категорій N2G, N3G і мають привод одночасно на всі колеса та призначені для перевезення пасажирів певних категорій або певних професій (наприклад, вахтові КТЗ), та N3G, які мають привод одночасно на всі колеса); г) пристроїв непрямого огляду та їх встановлення - допускається застосування вимог серії поправок R46-01 (для КТЗ категорій N3, N3G, що мають капотну компоновку ("кабіна за двигуном"), та КТЗ категорій M3, M3G, що сконструйовані на їх базі); | "Д" | - | а) вимоги пунктів 5.5.1, 5.5.2.1, 5.5.2.2 R53 не застосовуються для КТЗ категорії L4; б) вимоги пункту 5.14.9 R53 є факультативними і застосовуються в разі встановлення на КТЗ категорій L4, L5, L7; в) вимоги пунктів 5.5.1, 5.5.2.1, 5.5.2.2 R74 не застосовуються для КТЗ категорії L2 з асиметричним розташуванням коліс; г) вимоги пункту 5.14.3 R74 є факультативними і застосовуються в разі встановлення на КТЗ категорій L2, L6; | "Е" | - | КТЗ мають бути обладнані пристроями обмеження швидкості відповідно до вимог R89. Вимоги не застосовуються до КТЗ: а) призначених для перевезення пасажирів, з конструктивною максимальною швидкістю менше 100 км/год, що підтверджено документально виробником ДТЗ (крім автобусів спеціалізованого призначення, що використовуються для перевезення школярів); б) призначених для перевезення вантажів, з конструктивною максимальною швидкістю менше 90 км/год, що підтверджено документально виробником ДТЗ; в) що експлуатуються Збройними Силами України, силами цивільного захисту, силами підтримання громадського порядку та іншими підрозділами екстреної допомоги населенню; г) які застосовують як громадський або комунальний транспорт виключно в межах міста; | "Ж" | - | як мінімум виконання вимог пунктів 5.1.1.2 - 5.1.1.4, 5.1.1.5.2, 5.1.1.6, 5.1.2.2 - 5.1.2.7, 5.1.3 - 5.1.5 R105; | "И" | - | а) можуть не застосовуватись окремі вимоги R107, якщо виробник надасть докази того, що призначення КТЗ унеможливлює виконання цих вимог; б) КТЗ, що призначені для перевезення пасажирів на міських та приміських маршрутах, мають відповідати вимогам R107, у тому числі щодо пристосувань для користування такими транспортними засобами особами з інвалідністю з вадами зору, слуху та з ураженнями опорно-рухового апарату, і обов'язково мати зовнішні звукові інформатори номера та кінцевих зупинок маршруту, текстові та звукові системи у салоні для оголошення зупинок; | "Л" | - | конструкція причепів має відповідати вимогам: а) вертикальна статична навантага в центрі сфери зчіпної головки за повної маси причепа перебуває в межах від 250 H до 3500 H; б) висота причепа не більше 1,8 ширини колії причепа або не більше 3 м; в) для причепа, установленого на горизонтальну поверхню дороги, з горизонтально розміщеною внутрішньою поверхнею підлоги відношення маси, що припадає на шину (шини) з однієї сторони причепа, до його повної маси не перевищує 0,55; г) зчіпна головка дишла причепа відповідає вимогам R55-01; ґ) конструкція та розміри дишла (рами) забезпечують можливість його відхилення відносно зчіпної кулі, встановленої на автомобілі, на кути, передбачені R55-01; д) висота розміщення центра сфери зчіпної головки горизонтально розміщеного причепа повної маси над рівнем дороги має становити 430 ± 35 мм. Для житлових та вантажних причепів горизонтальність встановлюється по підлозі або вантажній поверхні, а для таких, що не мають поверхні, наприклад, причепи для перевезення човнів, - лінію відліку вказує виробник; е) передбачено місця для установлення домкрата або пристроїв, що забезпечують вивішування колеса над площиною дороги; є) орган керування стоянковою системою гальмування причепа розміщено з правого боку в передній частині дишла (рами); ж) причіп обладнано надколісними захисними пристроями (крилами, бризковиками), якщо деталі кузова не виконують функцій цих пристроїв; з) причіп, який не має системи аварійного гальмування, обладнано двома запобіжними ланцюгами (тросами), які у разі обриву (пошкодження) зчіпної кулі або зчіпної головки не дозволяють дишлу торкатися поверхні дороги і забезпечують з'єднання тягача з причепом; и) причіп укомплектовано щонайменше двома упорами для забезпечення утримання його в нерухомому стані; і) причіп має одну або декілька опорних стійок, що забезпечують стійкість причепа у відчепленому стані і не погіршують показників прохідності автопоїзда; ї) причіп категорії O1, що має більше однієї осі, має бути обладнаний гальмівними системами відповідно до вимог R13; | "М" | - | з 01 січня 2023 року. |
IV. Перелік вимог щодо індивідуального затвердження нових КТЗ категорій M, N, O, LN з/п | Позначення документа вимоги | Особливість застосування вимог та/або значення показників | Об'єкт затвердження | Застосування вимог для КТЗ категорій | M1 | M2 | M3 | N1 | N2 | N3 | O1 | O2 | O3 | O4 | L1 | L2 | L3 | L4 | L5 | L6 | L7 | 1 | R1 | | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами R2 та/або HS1) | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 2 | R2 | | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами R2 та/або HS1) | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 3 | R3 | | Світловідбивачі | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | 4 | R4 | | Пристрої освітлення заднього номерного знака | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | 5 | R6 | | Покажчики поворотів | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | 6 | R7 | | Контурні вогні (крім категорії L), підфарники, задні габаритні вогні, стоп-сигнали | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | 7 | R8 | | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами H1, H2, H3, HB3, HB4, H7, H8, H9, IR1 та/або HIR21) | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 8 | R9 | | Зовнішній шум | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х1 | - | Х1 | Х1 | Х1 | Х1 | 9 | R10 | | Рівень радіоелектричних завад | Х1 + Б | Х1 + Б | Х1 + Б | Х1 + Б | Х1 + Б | Х1 + Б | - | - | - | - | Х1 + Б | Х1 + Б | Х1 + Б | Х1 + Б | Х1 + Б | Х1 + Б | Х1 + Б | 10 | R13 | В | Системи гальмування КТЗ категорій M, N, O | - | Х1 + В1 | Х1 + В1 | Х1 + В1 | Х1 + В1 | Х1 + В1 | Х1 + В1 | Х1 + В1 | Х1 + В1 | Х1 + В1 | - | - | - | - | - | - | - | 11 | R13 H | В | Системи гальмування легкових автомобілів | Х1 + В1 | - | - | Х1 + В1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 12 | R14 | | Кріплення ременів безпеки | А та Х1 + Г | А та Х1 + Г | А та Х1 + Г | А та Х1 + Г | А та Х1 + Г | А та Х1 + Г | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 13 | R16 | | Ремені безпеки | А та Х1 + Д | А та Х1 + Д | А та Х1 + Д | А та Х1 + Д | А та Х1 + Д | А та Х1 + Д | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 14 | R19 | | Передні протитуманні фари | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | А | А | А | - | А | 15 | R20 | | Фари ближнього і дальнього світла (H4) | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 16 | R23 | | Фари заднього ходу | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | А | - | А | 17 | R24 | Е | Димність КТЗ з дизелями | Х1 | Х1 | Х1 | Х1 | Х1 | Х1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 18 | R26 | | Зовнішні виступи КТЗ | Х1 + Ж | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 19 | R38 | | Задні протитуманні ліхтарі | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | - | - | А | А | - | А | 20 | R39 | И | Спідометри та їх встановлення | Х1 | Х1 | Х1 | Х1 | Х1 | Х1 | - | - | - | - | Х1 | Х1 | Х1 | Х1 | Х1 | Х1 | Х1 | 21 | R40 | | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х1 + К | Х1 + К | Х1 + К | - | Х1 + К | 22 | R41 | | Зовнішній шум | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х1 | - | - | - | - | 23 | R43 | | Безпечне скло та скломатеріали | А та Х1 + Л | А та Х1 + Л | А та Х1 + Л | А та Х1 + Л | А та Х1 + Л | А та Х1 + Л | А | А | А | А | - | - | - | - | - | А та Х1 + Л | А та Х1 + Л | 24 | R46 | П | Пристрої непрямого огляду та їх встановлення | Х1 + М | Х1 + М | Х1 + М | Х1 + М | Х1 + М | Х1 + М | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х1 + М | Х1 + М | 25 | R47 | | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х1 + К | Х1 + К | - | - | - | Х1 + К | - | 26 | R48 | | Встановлення пристроїв освітлення і світлової сигналізації | Х1 + Н2 | Х1 + Н2 | Х1 + Н2 | Х1 + Н2 | Х1 + Н2 | Х1 + Н2 | Х1 + Н2 | Х1 + Н2 | Х1 + Н2 | Х1 + Н2 | - | - | - | - | - | - | - | 27 | R49 | Н | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | Х1 + Н1 | Х1 + Н1 | Х1 + Н1 | Х1 + Н1 | Х1 + Н1 | Х1 + Н1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 28 | R50 | | Підфарники, габаритні вогні, стоп-сигнали, покажчики повороту, пристрої освітлювання заднього номерного знака | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | А | А | А | А | А | А | А | 29 | R51 | П | Зовнішній шум | Х1 | Х1 | Х1 | Х1 | Х1 | Х1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 30 | R53 | Р | Встановлення пристроїв освітлення і світлової сигналізації | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х1 | Х1 | Х1 | - | Х1 | 31 | R55 | | Тягово-зчіпні пристрої | Х або А | Х або А | Х або А | Х або А | Х або А | Х або А | Х або А | Х або А | Х або А | Х або А | - | - | - | - | - | - | - | 32 | R56 | | Фари мопедів (ближнє світло) | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | А | А | - | - | - | - | - | 33 | R57 | | Фари мотоциклів | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | А | А | А | А | А | 34 | R58 | П | Задні захисні пристрої | - | - | - | - | Х1 + С | Х1 + С | - | - | Х1 + С | Х1 + С | - | - | - | - | - | - | - | 35 | R63 | | Зовнішній шум | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х1 | - | - | - | - | - | - | 36 | R67 | | Газобалонні КТЗ на зрідженому нафтовому газі (ЗНГ) | Х1 + Т | Х1 + Т | Х1 + Т | Х1 + Т | Х1 + Т | Х1 + Т | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 37 | R72 | | Фари мотоциклів (HS1) | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | А | А | А | - | - | 38 | R73 | П | Боковий захист | - | - | - | - | Х1 + С | Х1 + С | - | - | Х1 + С | Х1 + С | - | - | - | - | - | - | - | 39 | R74 | Р | Встановлення пристроїв освітлення і світлової сигналізації | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х1 | Х1 | - | - | - | Х1 | - | 40 | R76 | | Фари мопедів (ближнє та дальнє світло) | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | А | А | - | - | - | А | - | 41 | R77 | | Стоянкові вогні | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 42 | R78 | | Системи гальмування | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х1 + В1 | Х1 + В1 | Х1 + В1 | Х1 + В1 | Х1 + В1 | Х1 + В1 | Х1 + В1 | 43 | R79 | | Рульове керування | Х1 + У | Х1 + У | Х1 + У | Х1 + У | Х1 + У | Х1 + У | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 44 | R80 | Ф | Сидіння | - | Х1 | Х1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 45 | R82 | | Фари мопедів (HS2) | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | А | А | - | - | - | А | - | 46 | R83 | Н | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | Х1 + Н1 | Х1 + Н1 | - | Х1 + Н1 | Х1 + Н1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 47 | R87 | | Денні ходові вогні | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 48 | R89 | Ц | Пристрої обмеження швидкості | - | Х1 + Ц1 | Х1 + Ц1 | - | Х1 + Ц1 | Х1 + Ц1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 49 | R91 | | Бокові габаритні вогні | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | 50 | R98 | | Фари ближнього і дальнього світла, оснащені газорозрядними джерелами світла | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | А | - | - | - | - | 51 | R104 | | Світловідбивне маркування КТЗ | - | А | А | А | А | А | - | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | 52 | R105 | | КТЗ для перевезення небезпечних вантажів | - | - | - | Х1 + Ч | Х1 + Ч | Х1 + Ч | Х1 + Ч | Х1 + Ч | Х1 + Ч | Х1 + Ч | - | - | - | - | - | - | - | 53 | R107 | | Конструкція автобусів | - | Х1 + Ш | Х1 + Ш | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 54 | R110 | | Газобалонні КТЗ на стисненому природному газі (СПГ) та/або зрідженому природному газі (ЗПГ) | Х1 + Т | Х1 + Т | Х1 + Т | Х1 + Т | Х1 + Т | Х1 + Т | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 55 | R112 | | Фари, які випромінюють асиметричний промінь ближнього та/або дальнього світла, оснащені лампами розжарювання та/або світлодіодними модулями | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | А | А | А | А | А | А | А | 56 | R113 | | Фари, які випромінюють симетричний промінь ближнього та/або дальнього світла, оснащені лампами розжарювання та/або газорозрядними джерелами та/або світлодіодними модулями | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | А | А | А | А | А | А | А | 57 | R119 | | Вогні підсвічування поворотів | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 58 | R123 | | Адаптивні системи переднього освітлення | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 59 | R134 | | КТЗ, що працюють на водні | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 60 | R146 | | КТЗ, що працюють на водні | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | 61 | ДСТУ 7013:2009 | | Конструкція автобусів для перевезення школярів | - | Х1 + Ш1 | Х1 + Ш1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 62 | ДСТУ ГОСТ 30478:2006 | | Конструкція автобусів для перевезення осіб з інвалідністю | - | Х1 + Ш2 | Х1 + Ш2 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 63 | - | Ю | Конструкція причепів | - | - | - | - | - | - | Х1 | Х1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
Підтвердженням відповідності КТЗ встановленим у таблиці вимогам є: "-" | - | вимоги не застосовують для цієї категорії КТЗ; | "+" | - | вимоги застосовують з урахуванням визначених у цьому розділі критеріїв; | "Х" | - | а) окреме затвердження та інформаційний документ, складений відповідно до Правила ЄЕК ООН або альтернативного Регламенту (Директиви) ЄС; або б) протокол випробувань (у повному обсязі випробовувань, передбаченим відповідними Правилами ЄЕК ООН або альтернативним Регламентом (Директивою) ЄС) та інформаційний документ, складений відповідно до Правила ЄЕК ООН або альтернативного Регламенту (Директиви) ЄС; або в) маркування КТЗ (або частин) щодо відповідності за окремим Правилом ЄЕК ООН або альтернативним Регламентом (Директивою) ЄС; або г) затвердження типу КТЗ ЄС та наявність маркування цього затвердження на КТЗ; | "Х1" | - | "Х" або протокол випробувань КТЗ, наданий випробувальною лабораторією, у якому зазначений ідентифікаційний номер КТЗ, який заявлений на проведення робіт із індивідуального затвердження; | "А" | - | маркування щодо відповідності Правилу ЄЕК ООН, альтернативному Регламенту (Директиві) ЄС. У разі відсутності зазначеного маркування для підтвердження відповідності застосовуються приписи доповнення 2 частини I додатка IV Директиви 2007/46/ЕС або позитивний висновок, наданий технічною службою. |
Особливість застосування вимог та/або значення показників: "Б" | - | вимоги пунктів 6.2; 6.3 R10; | "В" | - | а) вимоги R13 або R13H застосовують залежно від категорії КТЗ; б) КТЗ категорії M3 (із дизелями) мають бути обладнані зносостійкою системою гальмування або ретардером; | "В1" | - | а) для КТЗ категорії M1 - вимоги пунктів 5.1.2, 5.1.4, 5.2 R13H-00 щодо конструкції гальмівних систем і системи сигналізації КТЗ (вимоги застосовують з урахуванням конструкції КТЗ), вимоги пунктів 1.4.2, 2.1.1, 2.3 додатка 3 до R13H-00. Для КТЗ категорії N1 - вимоги пунктів 5.1.2, 5.1.4, 5.2.1 R13 щодо конструкції гальмівних систем і системи сигналізації КТЗ (вимоги застосовують з урахуванням конструкції КТЗ), а також вимоги пунктів 1.4.2, 2.1.1, 2.3 додатка 4 до R13 або вимоги пунктів 5.1.2; 5.1.4; 5.2 R13H-00 щодо конструкції гальмівних систем і системи сигналізації КТЗ (вимоги застосовують з урахуванням конструкції КТЗ), а також вимоги пунктів 1.4.2, 2.1.1, 2.3 додатка 3 до R13H-00. Для КТЗ категорій M2, M3, N2, N3, O3, O4 - вимоги R13 (крім додатків 13, 21 до R13); б) наявність функції забезпечення стійкості (електронної системи контролю стійкості) обов'язкова з: 01 липня 2023 року для КТЗ категорії M1 за вимогами R140-00 або додатка 9 R13H-00 та для КТЗ категорії N1 за вимогами R140-00 або додатка 9 R13H-00 чи додатка 21 R13-11 з урахуванням вимог пункту 5.2.1.33 R13-11; 01 січня 2023 року для КТЗ категорій M2, M3, N2, N3, O3, O4 за вимогами додатка 21 R13-11 з урахуванням вимог пунктів 5.2.1.32 та 5.2.2.23 R13-11; 01 січня 2023 року для КТЗ категорії M2 класів I та A за вимогами додатка 21 R13-11. Наявність електронної системи контролю стійкості за R13H-00 підтверджується позитивними результатами хоча б однієї з таких дій: експертизи конструкції гальмівних систем або документально оформленої інформації виробника КТЗ, перевірки наявності та функціонування відповідних оптичних сигналів індикаторів (контрольних сигналів) та органів керування за пунктами 3.4 (преамбула), 3.4.1.3, 3.4.1.4, 3.5 (преамбула), 3.5.2, 3.5.3, 3.6 (преамбула), 3.6.2.3 додатка 9 до R13H-00. Наявність функції забезпечення стійкості за R13-11 підтверджується позитивними результатами хоча б однієї з таких дій: експертизи конструкції гальмівних систем або документально оформленої інформації виробника КТЗ, перевірки наявності та функціонування оптичного сигналу індикатора (контрольного сигналу) за пунктами 2.1.4, 2.1.5 додатка 21 до R13-11; в) для КТЗ категорій O1, O2 - вимоги пунктів 5.1.2, 5.1.4, 5.2.2 R13 щодо конструкції гальмівних систем і системи сигналізації КТЗ (вимоги застосовують з урахуванням конструкції КТЗ), а також вимоги пунктів 1.4.2, 3.1, 3.2 додатка 4 до R13; г) для КТЗ категорії L - вимоги пунктів 5.1.2 - 5.1.13, 5.2.1, 3; 4 додатка 3 до R78; | "Г" | - | вимоги пункту 5.3.2 R14; КТЗ категорій M2, M3 класів I, II та A обов'язково мають бути обладнані ременями безпеки сидіння водія; | "Д" | - | вимоги додатка 16 до R16; КТЗ категорій M2, M3 класів I, II та A обов'язково мають бути обладнані ременями безпеки сидіння водія; | "Е" | - | вимоги додатка 5 до R24, вимоги не застосовують до КТЗ за умови підтвердження їх відповідності вимогам Регламенту N 595/2009; | "Ж" | - | за винятком вимог, що пов'язані з руйнівними випробовуваннями та випробовуваннями, які потребують надання креслень окремих елементів поверхні кузова; | "И" | - | вимоги пункту 5.1 R39 (вимога до відображення швидкості у метричних одиницях); | "К" | | вимога щодо вмісту оксиду вуглецю у відпрацьованих газах у режимі холостого ходу, значення якого не має перевищувати 4,5 %; | "Л" | - | вимоги щодо світлопропускання (у разі наявності ознак тонування) вітрового скла та стекол, що входять до зони оглядання з місця водія (крім стекол розміщених за першим рядом сидінь); | "М" | - | вимоги пунктів 15.2.1, 15.2.3 R46; | "Н" | - | серія поправок відповідних Правил ЄЕК ООН, допустимі граничні рівні викидів та строки їх обов'язкового запровадження визначаються законодавством України. З урахуванням пункту 12 Перехідних положень Правил ЄЕК ООН N 83-07 протягом трьох років з дати запровадження екологічних норм Євро-6 в Україні (як обов'язкових) гранично допустиме значення кількості викидів частинок становить 6,0 х 1012 од/км, як це визначено у примітках 1, 2 до таблиці 1 Правил ЄЕК ООН N 83-07; | "Н1" | - | відповідність всім нижченаведеним вимогам: а) наявність OBD (якщо вимагається Правилами ЄЕК ООН з відповідними серіями поправок, Регламентами або Директивами ЄС); б) для КТЗ з бензиновими двигунами - наявність системи контролю випаровувань палива (якщо вимагається Правилами ЄЕК ООН з відповідними серіями поправок, Регламентами або Директивами ЄС); в) питомі масові викиди забруднювальних речовин не мають перевищувати граничнодопустимі значення, помножені на зазначені коефіцієнти: за випробуванням типу I згідно з R83: для оксиду вуглецю, сумарних неметанових вуглеводнів, оксидів азоту, суми вуглеводнів та оксидів азоту - 1,3; для завислих частинок - 2,0; за стаціонарним випробувальним циклом згідно з R49: для оксиду вуглецю - 1,3; для сумарних вуглеводнів, оксидів азоту, завислих частинок - 1,7. Випробування здійснюють з використанням товарного палива відповідно до рекомендацій виробника КТЗ, яке відповідає вимогам чинного в Україні технічного регламенту. Відповідність багатопаливних КТЗ визначають за результатами випробування на одному виді палива, що визначає заявник як основний вид. Допускається проведення випробування двигуна у складі автомобіля на роликовому стенді за режимами, еквівалентними режимам стаціонарного випробувального циклу згідно з R49, з врахуванням механічних втрат в трансмісії та опору кочення. Для категорій КТЗ M1, M2, N1 і N2 з контрольною масою понад 2,610 кг (або з постійним приводом на всі колеса, конструкція якого не дає змоги проводити випробовування КТЗ на роликовому моделюючому стенді з однією віссю) і категорій M3 і N3, які виготовлені для ринку США не раніше 2010 року, та з 01 січня 2025 року - не раніше 2015 року допускається застосування технічною службою альтернативних методів випробування двигуна у складі КТЗ на роликовому стенді (або на дорозі) з використанням альтернативних методів визначення питомих масових викидів забруднювальних речовин. Питомі масові викиди забруднювальних речовин визначаються хоча б в одному із навантажувальних режимів, еквівалентних режимам стаціонарного випробувального циклу, або в позацикловому режимі, визначених R49, та не мають перевищувати нормативних значень, помножених на коефіцієнт розрахункового навантаження двигуна, що дорівнює Mк / 100, де Mк - відсоток розрахункового навантаження двигуна; | "Н2" | - | крім вимог щодо маркування; | "П" | - | для КТЗ підвищеної прохідності допускається не виконувати вимоги зазначених документів стосовно: а) встановлення бокових та задніх захисних пристроїв (для КТЗ категорій N2G, N3G); б) показників зовнішнього шуму - допускається застосування вимог серії поправок R51-01 (для КТЗ категорій M2G, M3G, що сконструйовані на базі КТЗ категорій N2G, N3G, мають привод одночасно на всі колеса та призначені для перевезення пасажирів певних категорій або певних професій (наприклад, вахтові КТЗ), та N3G, які мають привод одночасно на всі колеса); в) пристроїв непрямого огляду та їх встановлення - допускається застосування вимог серії поправок R46-01 (для КТЗ категорій N3, N3G, що мають капотну компоновку (кабіна за двигуном), та КТЗ категорій M3, M3G, що сконструйовані на їх базі); | "Р" | - | а) вимоги пунктів 5.5.1, 5.5.2.1, 5.5.2.2 R53 не застосовуються для КТЗ категорії L4; б) вимоги пункту 5.14.9 R53 є факультативними і застосовуються в разі встановлення на КТЗ категорій L4, L5, L7; в) вимоги пунктів 5.5.1, 5.5.2.1, 5.5.2.2 R74 не застосовуються для КТЗ категорії L2 з асиметричним розташуванням коліс; г) вимоги пункту 5.14.3 R74 є факультативними і застосовуються в разі встановлення на КТЗ категорій L2, L6; | "С" | - | визначення розмірів та параметрів розташування захисних пристроїв (за винятком вимог, що пов'язані з руйнівними випробовуваннями); | "Т" | - | а) R67 (ЗНГ) вимоги: пунктів 4.1, 4.3a - 4.3h, 6.3.1.1 - 6.3.1.4, 6.3.2, 6.4 - 6.14, 6.15.10.1, 6.15.10.2, 6.15.10.5, 6.15.12.1, 17.1.1, 17.1.4 - 17.1.7, 17.2, 17.3.1.1 - 17.3.1.13, 17.4.1 - 17.4.5, 17.6.2 - 17.6.4, 17.6.5.1 - 17.6.5.4, 17.6.5.6, 17.7.1 - 17.7.4, 17.7.6 - 17.7.9, 17.8.1, 17.8.3, 17.8.4, 17.8.6 - 17.8.8, 17.9.1, 17.9.2, 17.9.4, 17.10, 17.11.1 - 17.11.3, 17.11.5, 17.11.6 R67; б) R110 (СПГ) вимоги: пунктів 4.12; 6.1, 6.3; 8.4 - 8.11, 18.1.1, 18.1.4 - 18.1.7, 18.1.8, 18.2, 18.3.1, 18.4.1 - 18.4.3, 18.5.1.1, 18.5.4.1, 18.5.5.1 - 18.5.5.4, 18.5.5.6, 18.5.5.7, 18.7.1, 18.7.4 - 18.7.8, 18.8.1 - 18.8.3, 18.8.5 - 18.8.7, 18.9.1, 18.10, 18.11.1, 18.11.2 R110; пункту 1 додатка 3A до R110; в) R110 (ЗПГ) вимоги: пунктів 4.14, 6.1, 6.4, 8.14 - 8.22, 18.1.1, 18.1.4 - 18.1.7, 18.1.8, 18.2, 18.3.4, 18.4.1 - 18.4.3, 18.6, 18.7.1.1, 18.7.4 - 18.7.8, 18.7.9, 18.8.1 - 18.8.2, 18.8.5 - 18.8.7, 18.9.2, 18.10.1, 18.10.2, 18.11.1, 18.11.2, 18.12, 18.13 R110; пункту 1 додатка 3B до R110; | "У" | - | вимоги пункту 6.2.4 R79; | "Ф" | - | вимоги щодо міцності сидінь; | "Ц" | - | КТЗ мають бути обладнані пристроями обмеження швидкості відповідно до вимог R89. Вимоги не застосовуються до КТЗ: а) призначених для перевезення пасажирів, з конструктивною максимальною швидкістю менше 100 км/год, що підтверджено документально виробником ДТЗ (крім автобусів спеціалізованого призначення, що використовуються для перевезення школярів); б) призначених для перевезення вантажів, з конструктивною максимальною швидкістю менше 90 км/год, що підтверджено документально виробником ДТЗ; в) що експлуатуються Збройними Силами України, силами цивільного захисту, силами підтримання громадського порядку та іншими підрозділами екстреної допомоги населенню; г) які застосовують як громадський або комунальний транспорт виключно в межах міста; | "Ц1" | - | вимоги пункту 1.1.5 додатка 5 до R89 (проводиться одне випробування на нижчій передачі, що теоретично дозволяє перевищити встановлену швидкість обмеження); | "Ч" | - | вимоги пунктів 5.1.1.2, 5.1.1.3.1, 5.1.1.3.4, 5.1.1.4, 5.1.1.5.2, 5.1.1.6, 5.1.2.2 - 5.1.2.6, 5.1.3 - 5.1.5 R105-04; вимоги пунктів 5.1.1.2.2, 5.1.1.3, 5.1.1.4, 5.1.1.5, 5.1.1.6, 5.1.1.7, 5.1.1.8, 5.1.1.9.2, 5.1.2, 5.1.3 - 5.1.6 R105-06; | "Ш" | - | а) вимоги R107-02: пунктів 7.2.2 - 7.2.3, 7.5.1.2, 7.5.3, 7.5.4, 7.6.1 - 7.6.4, 7.6.5, 7.6.7 - 7.6.11, 7.7.1 - 7.7.9, 7.7.11, 7.7.12.2, 7.8; 7.11 - 7.14 додатка 3 до R107-02; додатка 7 до R107-02; пунктів 1, 2, 3.1 - 3.7, 3.9 - 3.11 додатка 8 до R107-02; пунктів 3.2.3.1, 3.2.3.2.2, 3.2.3.3 додатка 11 до R107-02; пунктів 2.1 - 2.9, 3.1, 3.2, 3.4, 3.5, 3.7, 3.9, 3.10.9, 4.1 - 4.7, 5.1, 5.2 додатка 12 до R107-02; або вимоги R107-05: пунктів 7.2.2, 7.2.3, 7.5.1.2, 7.5.3, 7.5.4, 7.6.1 - 7.6.4, 7.6.7 - 7.6.9, 7.6.11, 7.7.1 - 7.7.8, 7.7.11, 7.7.12.2, 7.8, 7.11 - 7.14 додатка 3 до R107-05; додатка 7 до R107-05; пунктів 1, 2, 3.1 - 3.7, 3.9, 3.10 (крім п. 3.10.5.3), 3.11 додатка 8 до R107-05; пунктів 3.2.3.1, 3.2.3.2.2, 3.2.3.3 додатка 11 до R107-05; пунктів 2.1 - 2.3, 2.6, 2.7, 2.9, 3.1, 3.2, 3.4, 3.5, 3.7, 3.9, 3.10.9, 4.1, 4.3 - 4.7 додатка 12 до R107-05; б) КТЗ, що призначені для перевезення пасажирів на міських та приміських маршрутах, мають відповідати вимогам R107, у тому числі щодо пристосувань для користування такими транспортними засобами особами з інвалідністю з вадами зору, слуху та з ураженнями опорно-рухового апарату, і обов'язково мати зовнішні звукові інформатори номера та кінцевих зупинок маршруту, текстові та звукові системи у салоні для оголошення зупинок; в) можуть не застосовуватись окремі вимоги R107, якщо будуть надані докази того, що призначення КТЗ унеможливлює виконання цих вимог; | "Ш1" | - | вимоги пунктів 4.2, 4.3, 4.4, 4.5 - 4.8, 4.11, 4.12, 4.13.1.1 - 4.13.1.6, 4.13.6, 4.14 - 4.18, 5.1 - 5.6, 5.7.8 - 5.7.11 ДСТУ 7013:2009; | "Ш2" | - | вимоги пунктів 4.1 - 4.3, 4.4.1, 4.4.2.1, 4.4.2.2, 4.4.2.4, 4.4.2.5, 4.4.3.1 - 4.4.3.9, 4.5.1, 4.5.3 - 4.5.15, 4.5.17 - 4.5.20 ДСТУ ГОСТ 30478:2006; | "Ю" | - | конструкція причепів має відповідати вимогам: а) вертикальна статична навантага в центрі сфери зчіпної головки за повної маси причепа перебуває в межах від 250 H до 3500 H; б) висота причепа не більше 1,8 ширини колії причепа або не більше 3 м; в) для причепа, установленого на горизонтальну поверхню дороги, з горизонтально розміщеною внутрішньою поверхнею підлоги відношення маси, що припадає на шину (шини) з однієї сторони причепа, до його повної маси не перевищує 0,55; г) зчіпна головка дишла причепа відповідає вимогам R55-01; ґ) конструкція та розміри дишла (рами) забезпечують можливість його відхилення відносно зчіпної кулі, встановленої на автомобілі, на кути, передбачені R55-01; д) висота розміщення центра сфери зчіпної головки горизонтально розміщеного причепа повної маси над рівнем дороги має становити 430 ± 35 мм. Для житлових та вантажних причепів горизонтальність встановлюється по підлозі або вантажній поверхні, а для таких, що не мають поверхні, наприклад, причепи для перевезення човнів, - лінію відліку вказує виробник; е) передбачено місця для установлення домкрата або пристроїв, що забезпечують вивішування колеса над площиною дороги; є) орган керування стоянковою системою гальмування причепа розміщено з правого боку в передній частині дишла (рами); ж) причіп обладнано надколісними захисними пристроями (крилами, бризковиками), якщо деталі кузова не виконують функцій цих пристроїв; з) причіп, який не має системи аварійного гальмування, обладнано двома запобіжними ланцюгами (тросами), які у разі обриву (пошкодження) зчіпної кулі або зчіпної головки не дозволяють дишлу торкатися поверхні дороги і забезпечують з'єднання тягача з причепом. Допускається обладнання тільки одним ланцюгом за умови, що точка його кріплення розташована в межах 100 мм від вертикальної площини, що проходить через центр з'єднання зчіпного пристрою; и) причіп укомплектовано щонайменше двома упорами для забезпечення утримання його в нерухомому стані; і) причіп має одну або декілька опорних стійок, що забезпечують стійкість причепа у відчепленому стані і не погіршують показників прохідності автопоїзда; ї) причіп категорії O1, що має більше однієї осі, має бути обладнаний гальмівними системами відповідно до вимог R13. |
V. Перелік вимог щодо індивідуального затвердження КТЗ, що були у користуванні, категорій M, N, O, LN з/п | Позначення документа вимоги | Особливість застосування вимог та/або значення показників | Об'єкт затвердження | Застосування вимог для КТЗ категорій | M1 | M2 | M3 | N1 | N2 | N3 | O1 | O2 | O3 | O4 | L1 | L2 | L3 | L4 | L5 | L6 | L7 | 1 | ДСТУ 3649:2010 | А3 | Технічний стан КТЗ | Х1 | Х1 | Х1 | Х1 | Х1 | Х1 | Х1 | Х1 | Х1 | Х1 | - | - | - | - | - | - | - | 2 | R1 | | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами R2 та/або HS1) | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 3 | R2 | | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами R2 та/або HS1) | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 4 | R3 | | Світловідбивачі | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | 5 | R4 | | Пристрої освітлення заднього номерного знака | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | 6 | R6 | | Покажчики поворотів | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | 7 | R7 | | Контурні вогні (крім категорії L), підфарники, задні габаритні вогні, стоп-сигнали | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | 8 | R8 | | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами H1, H2, H3, HB3, HB4, H7, H8, H9, IR1 та/або HIR21) | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 9 | R13 | Б | Системи гальмування КТЗ категорій M, N, O | - | Х1 + Б1 | Х1 + Б1 | Х1 + Б1 | Х1 + Б1 | Х1 + Б1 | Х1 + Б1 | Х1 + Б1 | Х1 + Б1 | Х1 + Б1 | - | - | - | - | - | - | - | 10 | R13 H | Б | Системи гальмування легкових автомобілів | Х1 + Б1 | - | - | Х1 + Б1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 11 | R14 | | Кріплення ременів безпеки | Х1 + В | Х1 + В | Х1 + В | Х1 + В | Х1 + В | Х1 + В | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 12 | R16 | | Ремені безпеки | А + Г | А + Г | А + Г | А + Г | А + Г | А + Г | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 13 | R19 | | Передні протитуманні фари | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | А | А | А | - | А | 14 | R20 | | Фари ближнього і дальнього світла (H4) | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 15 | R23 | | Фари заднього ходу | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | А | - | А | 16 | R36 | | Конструкція автобусів | - | Х1 + Е | Х1 + Е | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 17 | R38 | | Задні протитуманні ліхтарі | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | - | - | А | А | - | А | 18 | R39 | | Спідометри та їх встановлення | Ш | Ш | Ш | Ш | Ш | Ш | - | - | - | - | Ш | Ш | Ш | Ш | Ш | Ш | Ш | 19 | R40 | | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х1 + Ж | Х1 + Ж | Х1 + Ж | - | Х1 + Ж | 20 | R43 | | Безпечне скло та скломатеріали | А + И | А + И | А + И | А + И | А + И | А + И | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | 21 | R46 | К | Пристрої непрямого огляду та їх встановлення | Х1 + К1 | Х1 + К1 | Х1 + К1 | Х1 + К1 | Х1 + К1 | Х1 + К1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х1 + К1 | Х1 + К1 | 22 | R47 | | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х1 + Ж | Х1 + Ж | - | - | - | Х1 + Ж | - | 23 | R48 | | Встановлення пристроїв освітлення і світлової сигналізації | Х1 + Л | Х1 + Л | Х1 + Л | Х1 + Л | Х1 + Л | Х1 + Л | Х1 + Л | Х1 + Л | Х1 + Л | Х1 + Л | - | - | - | - | - | - | - | 24 | R49 | М | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | А або (Х1 + М1, М2) | А або (Х1 + М1) | А або (Х1 + М1) | А або (Х1 + М1, М2) | А або (Х1 + М1) | А або (Х1 + М1) | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 25 | R50 | | Підфарники, габаритні вогні, стоп-сигнали, покажчики повороту, пристрої освітлювання заднього номерного знака | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | А | А | А | А | А | А | А | 26 | R52 | | Конструкція автобусів | - | Х1 + Е | Х1 + Е | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 27 | R53 | Н, Н1 | Встановлення пристроїв освітлення і світлової сигналізації | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х1 + Л | Х1 + Л | Х1 + Л | - | Х1 + Л | 28 | R56 | | Фари мопедів (ближнє світло) | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | А | А | - | - | - | - | - | 29 | R57 | | Фари мотоциклів | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | А | А | А | А | А | 30 | R58 | П | Задні захисні пристрої | - | - | - | - | Х1 + П1 | Х1 + П1 | - | - | Х1 + П1 | Х1 + П1 | - | - | - | - | - | - | - | 31 | R67 | | Газобалонні КТЗ на зрідженому | Х1 + Р | Х1 + Р | Х1 + Р | Х1 + Р | Х1 + Р | Х1 + Р | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 32 | R72 | | Фари мотоциклів (HS1) | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | А | А | А | - | - | 33 | R73 | П | Боковий захист | - | - | - | - | Х1 + П1 | Х1 + П1 | - | - | Х1 + П1 | Х1 + П1 | - | - | - | - | - | - | - | 34 | R74 | Н, Н1 | Встановлення пристроїв освітлення і світлової сигналізації | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х1 + Л | Х1 + Л | - | - | - | Х1 + Л | - | 35 | R76 | | Фари мопедів (ближнє та дальнє світло) | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | А | А | - | - | - | А | - | 36 | R77 | | Стоянкові вогні | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 37 | R78 | | Системи гальмування | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х1 + С | Х1 + С | Х1 + С | Х1 + С | Х1 + С | Х1 + С | Х1 + С | 38 | R80 | Т | Сидіння | - | А або Х1 | А або Х1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 39 | R82 | | Фари мопедів (HS2) | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | А | А | - | - | - | А | - | 40 | R83 | М | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | А або А1 або А2 або (Х1 + М1, М2) | А або (Х1 + М1) | - | А або А1 або А2 або (Х1 + М1, М2) | А або (Х1 + М1) | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 41 | R87 | | Денні ходові вогні | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 42 | R89 | У | Пристрої обмеження швидкості | - | Х1 + У1 | Х1 + У1 | - | Х1 + У1 | Х1 + У1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 43 | R91 | | Бокові габаритні вогні | А | А | А | А | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | 44 | R98 | | Фари ближнього і дальнього світла, оснащені газорозрядними джерелами світла | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | А | - | - | - | - | 45 | R105 | | КТЗ для перевезення небезпечних вантажів | - | - | - | Х1 + Ф | Х1 + Ф | Х1 + Ф | Х1 + Ф | Х1 + Ф | Х1 + Ф | Х1 + Ф | - | - | - | - | - | - | - | 46 | R107 | | Конструкція автобусів | - | Х1 + Е | Х1 + Е | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 47 | R110 | | Газобалонні КТЗ на стисненому природному газі (СПГ) та/або зрідженому природному газі (ЗПГ) | Х1 + Р | Х1 + Р | Х1 + Р | Х1 + Р | Х1 + Р | Х1 + Р | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 48 | R112 | | Фари, які випромінюють асиметричний промінь ближнього та/або дальнього світла, оснащені лампами розжарювання та/або світлодіодними модулями | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | А | А | А | А | А | А | А | 49 | R113 | | Фари, які випромінюють симетричний промінь ближнього та/або дальнього світла, оснащені лампами розжарювання та/або газорозрядними джерелами та/або світлодіодними модулями | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | А | А | А | А | А | А | А | 50 | R119 | | Вогні підсвічування поворотів | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 51 | R123 | | Адаптивні системи переднього освітлення | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 52 | R134 | | КТЗ, що працюють на водні | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 53 | R146 | | КТЗ, що працюють на водні | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | 54 | | Ч | Конструкція причепів | - | - | - | - | - | - | Х1 | Х1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 55 | ДСТУ 7013:2009 | | Конструкція автобусів для перевезення школярів | - | Х1 + Е | Х1 + Е | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 56 | ДСТУ ГОСТ 30478:2006 | | Конструкція автобусів для перевезення осіб з інвалідністю | - | Х1 + Е | Х1 + Е | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
Підтвердженням відповідності КТЗ встановленим у таблиці вимогам є: "-" | - | вимоги не застосовують для даної категорії КТЗ; | "+" | - | вимоги застосовують з урахуванням визначених у цьому розділі критеріїв; | "Х1" | - | протокол випробувань КТЗ наданий акредитованою випробувальною лабораторією, у якому зазначений ідентифікаційний номер КТЗ, заявленого на проведення індивідуального затвердження. Як підтвердження відповідності екологічним нормам, крім протоколів випробувань, також може бути зараховано одне із наведеного: - інформація, наведена в реєстраційних документах, виданих компетентними органами країни попередньої реєстрації; - маркування щодо відповідності Директиві 2007/46/ЕС та/або подальшим переглядам, Директивам, які включають вимоги щодо екологічних показників не нижчі ніж передбачені чинним законодавством України; - інформація про затвердження типу КТЗ згідно з Женевською Угодою 1958 року, що офіційно надана органом затвердження типу або технічною службою, або інформація надана виробником КТЗ, або його уповноваженим представником, стосовно відповідності транспортного засобу екологічним нормам; | "А" | - | маркування щодо відповідності Правилу ЄЕК ООН, альтернативній Директиві ЄС. У разі відсутності зазначеного маркування для підтвердження відповідності застосовуються приписи доповнення 2 частини I додатка IV Директиви 2007/46/ЕС або позитивний висновок, наданий технічною службою. |
Особливість застосування вимог та/або значення показників: "А1" | - | Для КТЗ категорій M1 та N1, які виготовлені для ринку США, альтернативним підтвердженням відповідності R83 або Регламенту N 715/2007 у частині викидів забруднювальних речовин з відпрацьованими газами є підтвердження відповідності вимогам розділу 13 Кодексу норм Каліфорнії, що передбачено у розділі 2 додатка I Регламенту N 692/2008. Підтвердженням відповідності нормам, еквівалентним вимогам рівня "Євро-5", є відповідність КТЗ у частині викидів забруднювальних речовин з відпрацьованими газами нормам LEV II штату Каліфорнія, США відповідно до Секцій 1961(a) та 1961(b)(1)(C)(1) розділу 13 Кодексу норм Каліфорнії за умови, що КТЗ було вироблено не раніше 2010 року. Підтвердженням відповідності нормам, еквівалентним вимогам рівня "Євро-6", є відповідність КТЗ у частині викидів забруднювальних речовин з відпрацьованими газами нормам LEV III штату Каліфорнія, США відповідно до Секції 1961.2(a) розділу 13 Кодексу норм Каліфорнії за умови, що КТЗ було вироблено не раніше 2015 року. КТЗ має бути оснащений: системою бортової діагностики, яка забезпечує можливість комунікації із діагностичним обладнанням; пристроєм рециркуляції картерних газів; системою обмеження викидів від випаровування палива для бензинових двигунів; | "А2" | - | визначення відповідності екологічним нормам, які діють відповідно до Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів", та індивідуальне затвердження КТЗ товарної позиції 8703 УКТЗЕД, що були в користуванні та були вироблені для європейського ринку або для ринку США і ввезені на територію України з метою вільного обігу, здійснюють як викладено нижче. 1. Екологічна норма, якій відповідають КТЗ за кодом товарної позиції 8703 УКТЗЕД категорій M1 і N1, що були у користуванні, з наявними конструктивними ознаками призначення для європейського ринку, які не мають на дату оцінки відповідності документального підтвердження про відповідність європейським вимогам, встановленим Порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року N 521, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за N 1586/21898 (далі - Порядок), може бути підтверджена за даними щодо дати першої реєстрації КТЗ як нового в ЄС, якщо на дату першої реєстрації відповідний рівень вимог діяв як обов'язковий в країні члені ЄС, де КТЗ був вперше зареєстрований, як це визначено у таблиці А2.1. Таблиця А2.1. Дати введення в ЄС як обов'язкових екологічних норм до КТЗ категорій M1 і N1 під час їх першої реєстрації Категорія та клас КТЗ | Дата першої реєстрації нового КТЗ в ЄС, не раніше | Екологічна норма | M1 Ј 2,5 т; N1(кл. 1) | 01.01.97 | "Євро-2" | N1(кл. 2) | 01.01.98 | "Євро-2" | M1 > 2,5 т; N1(кл. 3) | 01.01.99 | "Євро-2" | M1 Ј 2,5 т; N1(кл. 1) | 01.01.2001 | "Євро-3" | M 1 > 2,5 т; N1(кл. 2), N1(кл. 3) | 01.01.2002 | "Євро-3" | M1 Ј 2,5 т; N1(кл. 1) | 01.01.2006 | "Євро-4" | M1 > 2,5 т; N1(кл. 2), N1(кл. 3) | 01.01.2007 | "Євро-4" | M1 Ј 2,5 т; N1(кл. 1) | 01.01.2011 | "Євро-5" | M1 призначений за конструкцією для забезпечення спеціальних соціальних потреб; M1 > 2,5 т; N1(кл. 2), N1(кл. 3) | 01.01.2012 | "Євро-5" | M1 Ј 2,5 т; N1(кл. 1) | 01.09.2015 | "Євро-6" | M1 > 2,5 т; N1(кл. 2), N1(кл. 3) | 01.09.2016 | "Євро-6" |
Примітка: Контрольна маса КТЗ категорії N1 різних класів визначена відповідно до Правил ЄЕК ООН N 83 відповідної серії поправок. 2. За результатами огляду та ідентифікації КТЗ дані щодо дати першої реєстрації КТЗ як нового в ЄС повинні узгоджуватися з даними щодо року виробництва КТЗ. 3. Пункт 1 та таблицю А2.1 застосовують, якщо за результатами огляду, ідентифікації та випробувань КТЗ встановлено: 1) наявність марковання КТЗ щодо відповідності Директиві ЄС стосовно повного затвердження типу ЄС; 2) відсутність ознак внесення змін до конструкції КТЗ, не передбачених заводом-виробником; 3) для екологічних норм "Євро-3" і вище - наявність системи бортової діагностики, яка за результатами випробовування забезпечує можливість комунікації з діагностичним обладнанням; 4) наявність системи обмеження викидів від випаровування палива (для КТЗ двигуни яких працюють на бензині); 5) наявність пристрою рециркуляції картерних газів; 6) придатність до експлуатації згідно з вимогами ДСТУ 4276:2004 або ДСТУ 4277:2004, відповідно до сфер їх застосування. 4. Підтвердження відповідності КТЗ, які були вироблені для ринку США, екологічним нормам не нижче рівня "Євро-2", здійснюють стосовно КТЗ не раніше 1996 року виготовлення відповідно до пунктів 5 - 7, викладених нижче. 5. Підтвердженням відповідності КТЗ екологічним нормам не нижче рівня "Євро-2", визнається доведена офіційними документами відповідність типу транспортного засобу, до якого він належить, щонайменше екологічним нормам LEV I штату Каліфорнія США частини 13 Каліфорнійських Регламентів, якщо за результатами огляду, ідентифікації та випробувань КТЗ встановлено: 1) відсутність ознак внесення змін в конструкцію КТЗ, не передбачених заводом-виробником; 2) для екологічних норм "Євро-3" і вище - наявність системи бортової діагностики, яка за результатами випробовування забезпечує можливість комунікації з діагностичним обладнанням; 3) наявність системи обмеження викидів від випаровування палива для КТЗ, двигуни яких працюють на бензині; 4) наявність пристрою рециркуляції картерних газів; 5) придатність до експлуатації згідно з вимогами ДСТУ 4276:2004 або ДСТУ 4277:2004, відповідно до сфер їх застосування. 6. Рівень екологічних норм, яким на момент виробництва відповідав КТЗ, позначають відповідно до таблиці А2.2, що встановлює еквівалентність екологічних норм "Євро", норм штату Каліфорнія США, а також федеральних норм Tier 3 США, які можна вважати еквівалентними нормам LEV III. Таблиця А2.2. Прийнята еквівалентність європейських екологічних норм "Євро" та норм штату Каліфорнія (США) Європейські екологічні норми1 | Екологічні норми штату Каліфорнія (США) | "Євро-2" | LEV I (TLEV) | "Євро-3" | LEV I (LEV) | "Євро-4" | LEV I (ULEV, SULEV), або LEV II до 2009 року виробництва включно | "Євро-5" | LEV II2 | "Євро-6" | LEV III2 або Tier 3 |
Примітка: ____________ 1 відповідно до додатка 2 до Порядку; 2 як це визначено у вимогах за познакою "А1" розділу V цього додатка. 7. КТЗ, до якого застосовують таблицю А2.2, за категорією має підпадати під сферу застосування Правил ЄЕК ООН N 83 серії поправок, якими встановлено відповідний європейський екологічний рівень. 8. Екологічний рівень КТЗ, які не мають підтвердження відповідності європейським екологічним нормам, або нормам США, наведеним у пункті 6 вимог за познакою "А2" розділу V цього додатка, може бути встановлений за спрощеним порядком відповідно до таблиці А2.3, якщо за результатами огляду, ідентифікації та випробувань КТЗ встановлено його відповідність підпунктам 1 - 5 пункту 5 вимог за познакою "А2" розділу V цього додатка. Таблиця А2.3. Прийнята еквівалентність європейських екологічних норм рівнів "Євро-2" - "Євро-5" та федеральних норм (США) Європейські екологічні норми1 | Федеральні екологічні норми (США) | "Євро-2" | NLEV (TLEV) або Tier 2 (Bin 11, Bin 10) | "Євро-3" | NLEV (LEV) або Tier 2 (Bin 9, Bin 8) | "Євро-4" | NLEV (ULEV) або Tier 2 (Bin 7, Bin 6) | "Євро-5" | Tier 2 (Bin 5, Bin 4, Bin 3, Bin 2) |
Примітки: ____________ 1 відповідно до додатка 2 до Порядку; | "А3" | - | за винятком вимог пунктів 1 - 4, 5.3 - 5.8, 6.1.1, 6.1.3, 6.1.5, 6.2.1.2, 6.2.1.3, 6.2.1.5, 6.2.1.7, 6.2.2, 6.3.6 - 6.3.8, 6.4.4, 6.4.6.2, 6.4.6.3, 6.4.8, 6.4.9, 6.5.2, 6.5.5, 6.6.7, 6.7, 6.8.2 - 6.8.4, 6.8.6, 6.8.9, 6.8.11, 6.8.12, 6.8.17, 6.8.18, 6.8.20 - 6.8.23, 6.8.25 - 6.8.27 ДСТУ 3649:2010; | "Б" | - | а) вимоги R13 або R13H застосовують залежно від категорії КТЗ; б) КТЗ категорії M3 (із дизелями) мають бути обладнані зносостійкою системою гальмування або ретардером; в) КТЗ категорій N2, N2G, N3, N3G, M2, M2G, M3, M3G, O3, O4 мають бути оснащені АБС (за винятком КТЗ, що перебувають в експлуатації в Україні і на момент переобладнання не мали АБС); | "Б1" | - | а) вимоги пунктів 5.1.2 - 5.1.4, 5.2 (крім 5.2.1.32, 5.2.1.33, 5.2.2.23) R13 або пунктів 5.1.2, 5.1.4, 5.2 R13H щодо конструкції гальмівних систем і системи сигналізації КТЗ (з урахуванням категорії КТЗ); б) ефективність робочої і стоянкової гальмівних систем КТЗ, що були переобладнані в Україні (зі зміною гальмівної системи, або повної маси та її розподілу по осях, або колісної формули) або самостійно сконструйовані в Україні, має відповідати вимогам пунктів 1.4.2, 1.5, 2.1.1, 2.3, 3.1, 3.2 додатка 4 до R13 або вимогам пунктів 1.4.2, 1.5, 2.1.1, 2.3 додатка 3 до R13H (з урахуванням категорії КТЗ); | "В" | - | вимоги пункту 5.3.2 R14; КТЗ категорій M2, M3 класів I, II та A мають бути обладнані ременями безпеки сидіння водія; | "Г" | - | вимоги додатка 16 до R16; КТЗ категорій M2, M3 класів I, II та A мають бути обладнані ременями безпеки сидіння водія; | "Е" | - | а) R36 вимоги: пунктів 5.3.2 (тільки за показниками мас), 5.3.4, 5.5.1.2, 5.5.2.1, 5.5.2.2, 5.5.2.4, 5.5.3.1, 5.5.3.2, 5.5.4, 5.5.7, 5.6.1 - 5.6.4, 5.6.7 - 5.6.9, 5.6.11, 5.7.1 - 5.7.8 (крім 5.7.8.1.1), 5.7.11, 5.8, 5.12 - 5.15 R36; пунктів 2.1 - 2.3, 2.6, 2.7, 2.9, 3.1, 3.2, 3.4, 3.5, 3.7, 3.9, 3.10.9, 4.1, 4.3 - 4.7 додатка 7 до R36; б) R52 вимоги: пунктів 5.3.2 (тільки за показниками мас), 5.3.4, 5.5.1.2, 5.5.2.1, 5.5.2.4, 5.5.3.1, 5.5.3.2, 5.5.4.1, 5.5.4.2, 5.5.4.5, 5.5.7, 5.6.1 - 5.6.4, 5.6.7 - 5.6.9, 5.6.11, 5.7 - 5.13 R52; в) R107-02 вимоги: пунктів 7.2.3, 7.5.1.2, 7.5.3.1, 7.5.3.2, 7.5.4, 7.6.1 - 7.6.4, 7.6.7 - 7.6.9, 7.6.11, 7.7.1 - 7.7.8 (крім 7.7.8.1.1), 7.7.11, 7.8, 7.11 - 7.14 додатка 3 до R107-02; додатка 7 до R107-02; пунктів 1, 2, 3.1 - 3.7, 3.9 - 3.11 додатка 8 до R107-02; пункту 3.2.3.1 додатка 11 до R107-02; пунктів 2.1 - 2.3, 2.6, 2.7, 2.9, 3.1, 3.2, 3.4, 3.5, 3.7, 3.9, 3.10.9, 4.1, 4.3 - 4.7 додатка 12 до R107-02; г) R107-05 вимоги: пунктів 7.2.3, 7.5.1.2, 7.5.3.1, 7.5.3.2, 7.5.4, 7.6.1 - 7.6.4, 7.6.7 - 7.6.9, 7.6.11, 7.7.1 - 7.7.8, 7.7.11, 7.7.12.2, 7.8, 7.11 - 7.14 додатка 3 до R107-05; додатка 7 до R107-05; пунктів 1, 2, 3.1 - 3.7, 3.9, 3.10 (крім 3.10.5.3), 3.11 додатка 8 до R107-05; пункту 3.2.3.1 додатка 11 до R107-05; пунктів 2.1 - 2.3, 2.6, 2.7, 2.9, 3.1, 3.2, 3.4, 3.5, 3.7, 3.9, 3.10.9, 4.1, 4.3 - 4.7 додатка 12 до R107-05; ґ) колісні транспортні засоби, що призначені для перевезення пасажирів на міських та приміських маршрутах, мають відповідати зазначеним у підпункті "г" цього пункту вимогам R107-02, у тому числі щодо пристосувань для користування такими транспортними засобами особами з інвалідністю з вадами зору, слуху та з ураженнями опорно-рухового апарату, і обов'язково мати зовнішні звукові інформатори номера та кінцевих зупинок маршруту, текстові та звукові системи у салоні для оголошення зупинок; д) ДСТУ 7013:2009 вимоги: пунктів 4.2, 4.3, 4.5 - 4.8, 4.11, 4.12, 4.13.1.1 - 4.13.1.6, 4.13.6, 4.14 - 4.18, 5.1 - 5.6, 5.7.8 - 5.7.11 ДСТУ 7013:2009; е) ДСТУ ГОСТ 30478:2006 вимоги: пунктів 4.1 - 4.3, 4.4.1, 4.4.2.1, 4.4.2.2, 4.4.2.4, 4.4.2.5, 4.4.3.1 - 4.4.3.9, 4.5.1, 4.5.3 - 4.5.15, 4.5.17 - 4.5.20 ДСТУ ГОСТ 30478:2006; є) можуть не застосовуватись окремі вимоги R36, R52, R107, якщо будуть надані докази того, що призначення КТЗ унеможливлює виконання цих вимог; | "Ж" | - | вимога щодо вмісту оксиду вуглецю у відпрацьованих газах у режимі холостого ходу, значення якого не має перевищувати 4,5 %; | "И" | - | вимоги щодо світлопропускання вітрового скла та стекол, що входять до зони оглядання з місця водія (крім стекол розміщених за першим рядом сидінь); | "К" | - | допускається застосування вимог серії поправок R46-01 для КТЗ категорій N3, N3G, що мають капотну компоновку (кабіна за двигуном), та КТЗ категорій M3, M3G, що сконструйовані на їх базі; | "К1" | - | вимоги пунктів 15.2.1, 15.2.3 R46; | "Л" | - | а) вимоги щодо кількості, кольору, режиму та сигналізації роботи зовнішніх світлових приладів; б) для КТЗ, що були переобладнані в Україні (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) або самостійно сконструйовані в Україні, додатково перевіряється розташування зовнішніх світлових приладів; | "М" | - | а) серія поправок відповідних Правил ЄЕК ООН, допустимі граничні рівні викидів та строки їх обов'язкового запровадження визначаються законодавством України. З урахуванням пункту 12 Перехідних положень Правил ЄЕК ООН N 83-07 протягом трьох років з дати запровадження екологічних норм "Євро-6" в Україні (як обов'язкових) гранично допустиме значення кількості викидів частинок становить 6,0 х 1012 од/км, як це визначено у примітках 1, 2 до таблиці 1 Правил ЄЕК ООН N 83-07; б) вимоги не застосовуються до КТЗ, що були: у користуванні і ввозяться до України під час переселення громадян на постійне місце проживання; переобладнані в Україні; | "М1" | - | відповідність наведеним нижче вимогам: а) наявність OBD (згідно з Правилами ЄЕК ООН з відповідними серіями поправок, Регламентами або Директивами ЄС); б) для КТЗ з бензиновими двигунами - наявність системи контролю випаровувань палива (згідно з Правилами ЄЕК ООН з відповідними серіями поправок, Регламентами або Директивами ЄС); в) питомі масові викиди забруднювальних речовин не мають перевищувати більше ніж на 20 % граничнодопустимі значення, встановлені для перевірки функціонування бортової діагностичної системи з врахуванням перехідних положень: за випробуванням типу I згідно з R83 - оксид вуглецю, сумарні неметанові вуглеводні, оксиди азоту, завислі частинки (застосовують норми за підпунктом 3.3.1 пункту 3.3 додатка 11 згідно з R83-06 та за таблицею А11/2 щодо двигунів з примусовим запалюванням та за таблицею А11/3 щодо дизелів згідно з R83-07); за стаціонарним випробувальним циклом згідно з R49 - оксиди азоту, завислі частинки. Випробування здійснюють з використанням товарного палива відповідно до рекомендацій заводу-виробника КТЗ, яке відповідає вимогам чинного в Україні технічного регламенту. Відповідність багатопаливних КТЗ визначають за результатами випробування на одному виді палива, що визначає заявник як основний вид. КТЗ, що був у користуванні, наданий для індивідуального затвердження, має бути витриманий безпосередньо перед випробовуванням типу I згідно з Правилами ЄЕК ООН N 83 протягом не менше двох годин у випробувальному приміщенні з вимкненим двигуном та відкритим капотом при температурі повітря у випробувальному приміщенні в межах +20° C ... +30° C. Допускається проведення випробування двигуна у складі автомобіля на роликовому стенді за режимами, еквівалентними режимам стаціонарного випробувального циклу згідно з R49, з урахуванням механічних втрат в трансмісії та опору кочення. Для категорій КТЗ M1, M2, N1 і N2 з контрольною масою понад 2,610 кг (або з постійним приводом на всі колеса, конструкція якого не дає змоги проводити випробовування КТЗ на роликовому моделюючому стенді з однією віссю) і категорій M3 і N3, які виготовлені для ринку США не раніше 2010 року, та з 01 січня 2025 року - не раніше 2015 року допускається застосування технічною службою альтернативних методів випробування двигуна у складі КТЗ на роликовому стенді (або на дорозі) з використанням альтернативних методів визначення питомих масових викидів забруднювальних речовин. Питомі масові викиди забруднювальних речовин визначаються хоча б в одному із навантажувальних режимів, еквівалентних режимам стаціонарного випробувального циклу, або в позацикловому режимі, визначених R49, та не мають перевищувати нормативних значень, помножених на коефіцієнт розрахункового навантаження двигуна, що дорівнює Mк / 100, де Mк - відсоток розрахункового навантаження двигуна. Якщо КТЗ не призначені для ринку США або виготовлені до 2010 року та з 01 січня 2025 року - до 2015 року чи у разі виявлення будь-яких змін конструкції КТЗ, що можуть вплинути на викиди забруднювальних речовин з відпрацьованими газами, оцінку відповідності екологічним нормам здійснюють відповідно до вимог примітки "Н1" до розділу IV цього додатка; | "М2" | - | визначення відповідності екологічним нормам, які діють відповідно до Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів", та індивідуальне затвердження КТЗ товарної позиції 8703 УКТЗЕД, що були в користуванні та не мають підтвердження відповідності європейським вимогам або вимогам не нижче рівня LEV I штату Каліфорнія США, але які відповідали на момент виробництва федеральним екологічним вимогам США, та були вироблені для ринку США і ввезені на територію України з метою вільного обігу, здійснюють як викладено нижче. 1. Підтвердженням відповідності екологічним вимогам, еквівалентним нормам не нижче рівня "Євро-2" на момент виробництва КТЗ товарної позиції 8703 УКТЗЕД, що були у користуванні та не мають підтвердження відповідності європейським вимогам або вимогам не нижче рівня LEV I штату Каліфорнія США, але які відповідали на момент виробництва федеральним екологічним вимогам США, може бути відповідність результатів випробувань КТЗ, отриманих на дату ввезення в Україну: а) гранично допустимим нормам викидів в експлуатації, наведеним у таблиці М2.1 за випробовуванням типу I відповідно до Правил ЄЕК ООН N 83-03; б) або гранично допустимим нормам викидів в експлуатації оксидів азоту (NOx) Ј 10,0 г/кВтґгод та частинок (PM) Ј 0,3 г/кВтґгод за випробуванням в стаціонарному циклі відповідно до Правил ЄЕК ООН N 49-02 згідно із сферою їх застосування, у тому числі з можливим застосуванням альтернативних методів, визначених у вимогах за познакою "М1" розділу V цього додатка, якщо за результатами огляду, ідентифікації та випробувань КТЗ встановлено: 1) відсутність ознак внесення змін в конструкцію КТЗ, не передбачених заводом-виробником; 2) наявність системи обмеження викидів від випаровування палива для КТЗ, двигуни яких працюють на бензині; 3) наявність пристрою рециркуляції картерних газів; 4) придатність до експлуатації згідно з вимогами ДСТУ 4276:2004 або ДСТУ 4277:2004, відповідно до сфер їх застосування. Таблиця М2.1. Максимально допустимі масові питомі викиди забруднювальних речовин КТЗ рівня "Євро-2" не раніше 1996 року виробництва, що були в користуванні, г/км (граничні викиди в експлуатації) Категорія та клас КТЗ | CO | HC + NOx | PM | PI | CI | PI | CI | PI | CI | M1 Ј 2,5 т, N1(кл. 1) | 2,64 | 2,5 | 0,8 | 1,3 | - | 0,1 | N1(кл. 2) | 4,8 | 3,2 | 1 | 1,6 | - | 0,16 | N1(кл. 3), M1 > 2,5 т | 6 | 3,7 | 1,2 | 1,8 | - | 0,22 |
CO - оксид вуглецю; HC + NOx - сумарні вуглеводні та оксиди азоту (їх сума); PM - частинки; PI - КТЗ з двигунами з примусовим запалюванням; CI - КТЗ з дизелями. 2. КТЗ, що були у користуванні та вироблені не раніше 2001 року і відповідають всім вимогам пункту 1, обладнані системою бортової діагностики, яка забезпечує можливість комунікації з діагностичним обладнанням, питомі масові викиди яких в експлуатації не перевищують граничні значення, наведені в таблиці М2.2, або гранично допустимі норми викидів оксидів азоту (NOx) Ј 9,5 г/кВтґгод та частинок (PM) Ј 0,2 г/кВтґгод, відповідно до умов випробування, наведених у пункту 1, позначають як такі, що відповідають екологічним вимогам, еквівалентним нормам "Євро-3". Таблиця М2.2. Максимально допустимі масові питомі викиди забруднювальних речовин КТЗ рівня "Євро-3" не раніше 2001 року виробництва, що були в користуванні, г/км (граничні викиди в експлуатації) Категорія та клас КТЗ | CO | HC | HC + NOx | NOx | PM | PI | CI | PI | CI | PI | CI | PI | CI | PI | CI | M1 Ј 2,5 т, N1(кл. 1) | 2,64 | 2,4 | 0,33 | - | - | 1,2 | 0,44 | 1 | - | 0,09 | N1(кл. 2) | 4,8 | 3 | 0,44 | - | - | 1,5 | 0,55 | 1,3 | - | 0,15 | N1(кл. 3), M1 > 2,5 т | 6 | 3,5 | 0,53 | - | - | 1,7 | 0,6 | 1,5 | - | 0,2 |
3. КТЗ, що були у користуванні та вироблені не раніше 2006 року і відповідають всім вимогам пункту 1, обладнані системою бортової діагностики, яка забезпечує можливість комунікації з діагностичним обладнанням, питомі масові викиди яких в експлуатації не перевищують граничні значення, наведені в таблиці М2.3, або гранично допустимі норми викидів оксидів азоту (NOx) Ј 9,0 г/кВтґгод та частинок (PM) Ј 0,15 г/кВтґгод, відповідно до умов випробування, наведених у пункті 1, позначають як такі, що відповідають екологічним вимогам, еквівалентним нормам "Євро-4". Таблиця М2.3. Максимально допустимі масові питомі викиди забруднювальних речовин КТЗ рівня "Євро-4" не раніше 2006 року виробництва, що були в користуванні, г/км (граничні викиди в експлуатації) Категорія та клас КТЗ | CO | HC | HC + NOx | NOx | PM | PI | CI | PI | CI | PI | CI | PI | CI | PI | CI | M1 Ј 2,5 т, N1(кл. 1) | 2,28 | 2,28 | 0,3 | - | - | 1 | 0,4 | 0,7 | - | 0,07 | N1(кл. 2) | 4,08 | 2,88 | 0,4 | - | - | 1,2 | 0,5 | 0,9 | - | 0,12 | N1(кл. 3), M1 > 2,5 т | 5,16 | 3,36 | 0,48 | - | - | 1,4 | 0,54 | 1,1 | - | 0,16 |
4. КТЗ, що відповідають екологічним вимогам, еквівалентним нормам "Євро-5" та "Євро-6", визначають відповідно до вимог за познакою "М1" розділу V цього додатка. 5. Якщо КТЗ не відповідають наведеним вище умовам, чи у разі виявлення будь-яких змін конструкції КТЗ, що можуть вплинути на викиди забруднювальних речовин з відпрацьованими газами, оцінку відповідності екологічним нормам здійснюють відповідно до вимог за познакою "Н1" до розділу IV цього додатка. 6. Вимога щодо відсутності ознак внесення змін в конструкцію КТЗ, не передбачених заводом-виробником, не розповсюджується на КТЗ, на яких встановлене обладнання для роботи на зрідженому нафтовому газі (ЗНГ) або стисненому природному газі (СПГ) відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів і мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року N 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року N 1371). До КТЗ, які мають можливість роботи двигуна на ЗНГ або СПГ, на які встановлене газобалонне обладнання, застосовують вимоги Правил ЄЕК ООН N 67 або Правил ЄЕК ООН N 110 в обсязі, передбаченому Порядком. 7. Підтвердження відповідності за пунктами 1 - 4 можуть здійснювати у разі відсутності (на дату прийняття рішення щодо випробовування) документального підтвердження відповідності КТЗ встановленим Порядком еквівалентним вимогам, або якщо КТЗ за наявними ідентифікаційними ознаками не може бути однозначно ідентифікованим, або на вимогу замовника; | | "Н" | - | а) вимоги пунктів 5.5.1, 5.5.2.1, 5.5.2.2 R53 не застосовуються для КТЗ категорії L4; б) вимоги пункту 5.14.9 R53 є факультативними і застосовуються в разі встановлення на КТЗ категорій L4, L5, L7; в) вимоги пунктів 5.5.1, 5.5.2.1, 5.5.2.2 R74 не застосовуються для КТЗ категорії L2 з асиметричним розташуванням коліс; г) вимоги пункту 5.14.3 R74 є факультативними і застосовуються в разі встановлення на КТЗ категорій L2, L6; д) розподіл інтенсивності світла фар ближнього світла має відповідати вимогам Правил ЄЕК ООН або Регламентів (Директив) ЄС; | "Н1" | - | а) маркування щодо відповідності Правилу ЄЕК ООН, Регламенту (Директиві) ЄС, а також результати фотофіксації КТЗ, які містять фотографії загального вигляду КТЗ (на яких мають бути наявні зображення всього встановленого на КТЗ скла, пристроїв освітлення та світлової сигналізації), ідентифікаційного номера КТЗ, вибитого на кузові (рамі). У разі відсутності маркування щодо відповідності Правилу ЄЕК ООН або Регламенту (Директиві) ЄС для підтвердження відповідності завершених КТЗ, що виготовляються великими серіями в/або для країн, які не є державами-членами ЄС, або не були такими на момент виготовлення КТЗ, може бути наявність маркування згідно з іншими національними або міжнародними регламентами, сфера застосування яких відповідає сфері застосування відповідних Правил ЄЕК ООН чи Регламентів (Директив) ЄС; б) не припускаються ніякі виключення у відношенні кількості, суттєвих характеристик конструкції, електричних з'єднань та кольору, світлорозподілу пристроїв освітлення та світлової сигналізації; в) пристрої освітлення та світлової сигналізації, якими КТЗ додатково оснащується з метою приведення до відповідності вищенаведеній нормі, мають бути марковані знаком затвердження "ЕС"; г) ближнє світло фар має відповідати напрямку правостороннього руху; | "П" | - | для КТЗ категорій N2G, N3G підвищеної прохідності допускається не виконувати вимоги щодо встановлення бокових та задніх захисних пристроїв; | "П1" | - | за винятком вимог, що пов'язані з руйнівними випробовуваннями; | "Р" | - | а) R67 (ЗНГ) вимоги: пунктів 4.1, 4.3a - 4.3h, 6.3.1.1 - 6.3.1.4, 6.3.2, 6.15.10.1, 6.15.10.2, 6.15.10.5, 6.15.12.1, 17.1.1, 17.1.4 - 17.1.7, 17.2, 17.3.1.1 - 17.3.1.13, 17.4.1 - 17.4.5, 17.6.2 - 17.6.4, 17.6.5.1 - 17.6.5.4, 17.6.5.6, 17.7.1 - 17.7.4, 17.7.6 - 17.7.9, 17.8.1, 17.8.3, 17.8.4, 17.8.6 - 17.8.8, 17.9.1, 17.9.2, 17.9.4, 17.10, 17.11.1 - 17.11.3, 17.11.5, 17.11.6 R67; б) R110 (СПГ) вимоги: пунктів 4.12, 6.1, 6.3, 18.1.1, 18.1.4 - 18.1.7, 18.1.8, 18.2, 18.3.1, 18.4.1 - 18.4.3, 18.5.1.1, 18.5.4.1, 18.5.5.1 - 18.5.5.4, 18.5.5.6, 18.5.5.7, 18.7.1, 18.7.4 - 18.7.8, 18.8.1 - 18.8.3, 18.8.5 - 18.8.7, 18.9.1, 18.10, 18.11.1, 18.11.2 R110; пункту 1 додатка 3А до R110; в) R110 (ЗПГ) вимоги: пунктів 4.14, 6.1, 6.418.1.1, 18.1.4 - 18.1.7, 18.1.8, 18.2, 18.3.4, 18.4.1 - 18.4.3, 18.6, 18.7.1.1, 18.7.4 - 18.7.8, 18.7.9, 18.8.1 - 18.8.2, 18.8.5 - 18.8.7, 18.9.2, 18.10.1, 18.10.2, 18.11.1, 18.11.2, 18.12, 18.13 R110; пункту 1 додатка 3B до R110. Приписи, що стосуються кріплення балона(-ів) для ЗНГ і СПГ. 1. Вимоги, що стосуються кріплення балона(-ів) для ЗНГ та балона(-ів) для СПГ, вважають виконаними, якщо балон прикріплений до механічного транспортного засобу принаймні: - двома скобами (хомутами) на балон; - чотирма болтами і відповідними кільцевими прокладками (шайбами) або пластинами, якщо стінки кузова в даному місці мають єдину товщину (виготовлені з одного металевого листа). 2. Якщо балон встановлюють за сидінням, то повинен бути передбачений загальний зазор не менше 100 мм уздовж поздовжньої осі транспортного засобу. Цей зазор може бути розділений на дві частини: між балоном і задньою панеллю транспортного засобу і між сидінням і балоном. 3. Якщо скоби (хомути) для балона також несуть навантаження від маси газового балона, то повинні використовуватися принаймні три скоби (хомути) для кріплення кожного газового балона. 4. Скоби (хомути) для балона повинні запобігати вислизанню, обертанню або зміщенню паливного балона. 5. Між паливним балоном і скобами для балона повинен бути вставлений захисний матеріал, наприклад повсть, шкіра або пластмаса. Однак в місці кріплення кільцевих прокладок (шайб) або пластин до кузова транспортного засобу не повинно перебувати ніякого матеріалу, який легко стискається. 6. Рама для балона 6.1 Якщо балон кріпиться до механічного транспортного засобу за допомогою рами або скоб (хомутів) для балона, то така рама, скоби (хомути) для балона, кільцеві прокладки (шайби) або застосовані пластини і болти повинні відповідати приписам (вимогам) пунктів 1 - 5. 6.2 Якщо циліндричний балон встановлений на транспортному засобі в поздовжньому напрямку, то в передній частині рами для балона повинно бути передбачено поперечне з'єднання (упор), щоб уникнути вислизання балона. Таке поперечне з'єднання повинно: мати принаймні таку ж товщину, як і рама для балона; мати висоту принаймні 30 мм, причому його верхня частина повинна розташовуватися над днищем балона на висоті мінімум 30 мм; перебувати якомога ближче до куполоподібної днищу балона або навіть бути вмонтованим у нього. Термін "встановлено в поздовжньому напрямку" означає, що вісь циліндричного паливного балона знаходиться під кутом не більше 30° по відношенню до поздовжньої центральної площині транспортного засобу; | "С" | - | конструкція гальмівних систем і системи сигналізації має відповідати вимогам пунктів 5.1.2 - 5.1.13, 5.2.1, 5.2.2 R78 (з урахуванням категорії КТЗ), а ефективність робочої гальмівної системи - вимогам, зазначеним у таблиці (достатнє визначення одного з трьох параметрів): Категорія КТЗ | Нормативне значення для параметра | сповільнення, м/с2 | гальмівний шлях, м | питома гальмівна сила | Гальмування тільки гальмівною системою передніх коліс | L1 | і 3,0 | Ј 0,1 V + 0,0128 V2 | і 0,30 | L2, L6 | і 2,3 | Ј 0,1 V + 0,0167 V2 | і 0,23 | L3 | і 3,8 | Ј 0,1 V + 0,0101 V2 | і 0,38 | L4 | і 3,1 | Ј 0,1 V + 0,0124 V2 | і 0,31 | L5, L7 | Не застосовується | Гальмування тільки гальмівною системою задніх коліс | L1, L2, L6 | і 2,3 | Ј 0,1 V + 0,0167 V2 | і 0,23 | L3 | і 2,5 | Ј 0,1 V + 0,0154 V2 | і 0,25 | L4 | і 3,1 | Ј 0,1 V + 0,0124 V2 | і 0,31 | L5, L7 | Не застосовується | Гальмування комбінованою гальмівною системою | L1, L2, L6 | і 3,8 | Ј 0,1 V + 0,0101 V2 | і 0,38 | L3 | і 4,4 | Ј 0,1 V + 0,0087 V2 | і 0,44 | L4 | і 4,6 | Ј 0,1 V + 0,0084 V2 | і 0,46 | L5, L7 | і 4,3 | Ј 0,1 V + 0,0089 V2 | і 0,43 |
Примітка Початкова швидкість гальмування - 40 км/год. Зусилля на органі керування робочою гальмівною системою: для ручного - Ј 200 H; для ножного - Ј 350 H (L1 - L4, L6); Ј 500 H (L5, L7). | "Т" | - | вимоги щодо міцності сидінь; | "У" | - | КТЗ має бути обладнаний пристроєм обмеження швидкості. Вимоги не застосовуються до КТЗ: а) призначених для перевезення пасажирів, з конструктивною максимальною швидкістю менше 100 км/год, що підтверджено документально виробником ДТЗ (крім автобусів спеціалізованого призначення для перевезення школярів); б) призначених для перевезення вантажів, з конструктивною максимальною швидкістю менше 90 км/год, що підтверджено документально виробником ДТЗ; в) що експлуатуються Збройними Силами України, силами цивільного захисту, силами підтримання громадського порядку та іншими підрозділами екстреної допомоги населенню; г) які застосовують як громадський або комунальний транспорт виключно в умовах міста; | "У1" | - | вимоги пункту 1.1.5 додатка 5 R89 (проводиться одне випробування на нижчій передачі, що теоретично дозволяє перевищити встановлену швидкість обмеження). Як підтвердження відповідності цим вимогам, крім протоколів випробувань, також може бути зараховано одне із наведеного: а) маркування щодо офіційного затвердження за Правилами ЄЕК ООН N 89 та/або Директиви 92/24 ЕЕС (з подальшими переглядами); б) маркування щодо відповідності Директиві 2007/46/ЕС та/або подальшим переглядам; | "Ф" | - | вимоги пунктів 5.1.1.2, 5.1.1.3.1, 5.1.1.3.4, 5.1.1.4, 5.1.1.5.2, 5.1.1.6, 5.1.2.2 - 5.1.2.6, 5.1.3 - 5.1.5 R105-04; вимоги пунктів 5.1.1.2.2, 5.1.1.3, 5.1.1.4, 5.1.1.5, 5.1.1.6, 5.1.1.7, 5.1.1.8, 5.1.1.9.2, 5.1.2, 5.1.3 - 5.1.6 R105-06; | "Ч" | - | конструкція причепів має відповідати вимогам: а) вертикальна статична навантага в центрі сфери зчіпної головки за повної маси причепа становить від 250 H до 3500 H; б) висота причепа не більше 1,8 ширини колії причепа або не більше 3 м; в) для причепа, установленого на горизонтальну поверхню дороги, з горизонтально розміщеною внутрішньою поверхнею підлоги відношення маси, що припадає на шину (шини) з однієї сторони причепа, до його повної маси не перевищує 0,55; г) зчіпна головка дишла причепа відповідає вимогам R55-01; ґ) конструкція та розміри дишла (рами) забезпечують можливість його відхилення відносно зчіпної кулі, встановленої на автомобілі, на кути, передбачені R55-01; д) висота розміщення центра сфери зчіпної головки горизонтально розміщеного причепа повної маси над рівнем дороги має становити 430 ± 35 мм. Для житлових та вантажних причепів горизонтальність встановлюється по підлозі або вантажній поверхні, а для таких, що не мають поверхні, наприклад причепи для перевезення човнів, - лінію відліку вказує виробник; е) передбачено місця для установлення домкрата або пристроїв, що забезпечують вивішування колеса над площиною дороги; є) орган керування стоянковою системою гальмування причепа розміщено з правого боку в передній частині дишла (рами); ж) причіп обладнано надколісними захисними пристроями (крилами, бризковиками), якщо деталі кузова не виконують функцій цих пристроїв; з) причіп, який не має системи аварійного гальмування, обладнано двома запобіжними ланцюгами (тросами), які у разі обриву (пошкодження) зчіпної кулі або зчіпної головки не дозволяють дишлу торкатися поверхні дороги і забезпечують з'єднання тягача з причепом. Допускається обладнання тільки одним ланцюгом за умови, що точка його кріплення розташована в межах 100 мм від вертикальної площини, що проходить через центр з'єднання зчіпного пристрою; и) причіп укомплектовано щонайменше двома упорами для забезпечення утримання його в нерухомому стані; і) причіп має одну або декілька опорних стійок, що забезпечують стійкість причепа у відчепленому стані і не погіршують показників прохідності автопоїзда; ї) причіп категорії O1, що має більше однієї осі, має бути обладнаний гальмівними системами відповідно до вимог R13; | "Ш" | - | вимога до відображення швидкості у метричних одиницях. |
VI. Перелік технічних приписів та вимог щодо частин та обладнання, які можуть бути встановлені на КТЗN з/п | Позначення документа вимоги | Особливість застосування вимог та/або значення показників | Об'єкт затвердження | Познака вимог до документів, необхідних для | затвердження типу | індивідуального затвердження | 1 | R1 | | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами R2 та/або HS1) | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 2 | R2 | | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами R2 та/або HS1) | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 3 | R3 | | Світловідбивачі | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 4 | R4 | | Пристрої освітлення заднього номерного знака | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 5 | R6 | | Покажчики поворотів | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 6 | R7 | | Контурні вогні (крім категорії L), підфарники, задні габаритні вогні, стоп-сигнали | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 7 | R8 | | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами H1, H2, H3, HB3, HB4, H7, H8, H9, IR1 та/або HIR21) | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 8 | R9 | | Глушники до КТЗ категорій L2, L4, L5 | Х1; Х2; Х3 | Х1; Х2; Х3; Х4; В | 9 | R13 | | Накладки гальмівні, колодки з накладками гальмівними до КТЗ категорій M, N, O | Х1; Х2; Х3 | Х1; Х2; Х3; Х4; В | 10 | R16 | | Ремені безпеки | Х1 + А; Х2 + А | Х1 + А; Х2 + А; В | 11 | R19 | | Передні протитуманні фари | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 12 | R20 | | Фари ближнього і дальнього світла (H4) | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 13 | R23 | | Фари заднього ходу | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 14 | R24 | | Дизелі, газодизелі до КТЗ категорій M, N | Х1; Х3 | Х1; Х2; Х3; Х4; В | 15 | R27 | | Попереджувальні трикутники | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В | 16 | R28 | | Звукові сигнальні прилади | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В | 17 | R30 | | Пневматичні шини КТЗ категорій M1, O1, O2 | Х1 + А; Х2 + А | Х1 + А; Х2 + А; В; Д | 18 | R37 | | Лампи розжарювання | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 19 | R38 | | Задні протитуманні ліхтарі | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 20 | R41 | | Глушники до КТЗ категорії L3 | Х1; Х2; Х3 | Х1; Х2; Х3; Х4; В | 21 | R43 | | Безпечне скло та скломатеріали | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В | 22 | R44 | | Дитячі утримуючі системи | Х1 + А | Х1 + А, Х2 + А | 23 | R46 | | Дзеркала заднього виду | Х1 + А; Х2 + А | Х1 + А; Х2 + А; В | 24 | R49 | Б1, Б2, Б3 | Дизелі, газодизелі до КТЗ категорій M, N | Х1; Х3 | Х1; Х2; Х3; Х4; В | 25 | R50 | | Підфарники, габаритні вогні, стоп-сигнали, покажчики повороту, пристрої освітлювання заднього номерного знака | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 26 | R51 | | Глушники до КТЗ категорій M, N | Х1; Х2; Х3 | Х1; Х2; Х3; Х4; В | 27 | R54 | | Пневматичні шини КТЗ категорій M2, M3, N, O3, O4 | Х1 + А; Х2 + А | Х1 + А; Х2 + А; В; Д | 28 | R55 | | Тягово- і сідельно-зчіпне обладнання (тягово-зчіпні пристрої (фаркопи), головки зчіпні, пристрої сідельно-зчіпні, пристрої тягово-зчіпні системи "гак-петля", шворні зчіпні, кулі зчіпні) до КТЗ категорій M, N, O | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В | 29 | R56 | | Фари мопедів (ближнє світло) | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 30 | R57 | | Фари мотоциклів | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 31 | R59 | | Глушники до КТЗ категорій M1, N1 | Х1; Х2; Х3 | Х1; Х2; Х3; Х4; В | 32 | R63 | | Глушники до КТЗ категорії L1 | Х1; Х2; Х3 | Х1; Х2; Х3; Х4; В | 33 | R67 | | Газобалонне обладнання (ЗНГ): арматура кріплення, фурнітура, труби, пристрої фільтрування, клапани редукційні для регулювання тиску, електронні блоки керування (контролери з пам'яттю, що програмуються), шланги і рукави з вулканізованої гуми, ємності зріджених газів КТЗ категорій M, N | Х1 + А; Х2 + А | Х1 + А; Х2 + А; В | 34 | R72 | | Фари мотоциклів (HS1) | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 35 | R75 | | Пневматичні шини КТЗ категорій L1 - L5 | Х1 + А; Х2 + А | Х1 + А; Х2 + А; В; Д | 36 | R76 | | Фари мопедів (ближнє та дальнє світло) | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 37 | R77 | | Стоянкові вогні | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 38 | R80 (розділ 5) | | Сидіння пасажирські КТЗ категорій M2, M3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В | 39 | R81 | | Дзеркала заднього виду мотоциклів та мопедів | Х1 + А; Х2 + А | Х1 + А; Х2 + А; В | 40 | R82 | | Фари мопедів (HS2) | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 41 | R83 | Б1, Б2 | Дизелі, газодизелі до КТЗ категорій M, N | Х1; Х3 | Х1; Х2; Х3; Х4; В | 42 | R83 | Б1, Б2, Б3 | Двигуни з примусовим запалюванням до КТЗ категорій M, N, M1, M2 (повною масою до 3500 кг), N1 | Х1; Х3 | Х1; Х2; Х3; Х4; В | 43 | R83 | | Каталітичні нейтралізатори відпрацьованих газів (до КТЗ категорій M1, M2 повною масою до 3500 кг), N1 | Х1; Х2; Х3 | Х1; Х2; Х3; Х4; В; Г | 44 | R87 | | Денні ходові вогні | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 45 | R90 | | Накладки гальмівні, колодки з накладками гальмівними до КТЗ категорій M, N, O | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Е | 46 | R91 | | Бокові габаритні вогні | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 47 | R92 | | Глушники до КТЗ категорій L1 - L5 | Х1; Х2; Х3 | Х1; Х2; Х3; Х4; В | 48 | R98 | | Фари ближнього і дальнього світла, оснащені газорозрядними джерелами світла | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 49 | R99 | | Газорозрядні джерела світла | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 50 | R103 | | Каталітичні нейтралізатори відпрацьованих газів (до КТЗ категорій M1, M2 повною масою до 3500 кг), N1 | Х1; Х2; Х3 | Х1; Х2; Х3; Х4; В; Г | 51 | R104 | | Світловідбивне маркування КТЗ | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 52 | R108 | | Відновлені шини легкових автомобілів та причепів до них | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Д | 53 | R109 | | Відновлені шини комерційних КТЗ | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Д | 54 | R110 | | Газобалонне обладнання (СПГ): арматура кріплення, фурнітура, труби, пристрої фільтрування, клапани редукційні для регулювання тиску, електронні блоки керування (контролери з пам'яттю, що програмуються), шланги і рукави з вулканізованої гуми, ємності стиснених газів КТЗ категорій M, N | Х1 + А; Х2 + А | Х1 + А; Х2 + А; В | 55 | R112 | | Фари, які випромінюють асиметричний промінь ближнього та/або дальнього світла, оснащені лампами розжарювання та/або світлодіодними модулями | Х1 + А; Х2 + А | Х1 + А; Х2 + А; В | 56 | R113 | | Фари, які випромінюють симетричний промінь ближнього та/або дальнього світла, оснащені лампами розжарювання та/або газорозрядними джерелами та/або світлодіодними модулями | Х1 + А; Х2 + А | Х1 + А; Х2 + А; В | 57 | R119 | | Вогні підсвічування поворотів | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 58 | R123 | | Адаптивні системи переднього освітлення | Х1 + А; Х2 + А; Х3 | Х1 + А; Х2 + А; Х3; Х4; В; Г | 59 | R129 | | Удосконалені системи утримання дітей | Х1 + А | Х1 + А, Х2 + А | 60 | ДСТУ ГОСТ 31253:2005 (пункти 5.1 - 5.6) | | Камери гальмівні, у тому числі енергоакумулятори, циліндри гальмівні пневматичних приводів КТЗ категорій M, N, O | Х4 | Х4; В; Г | 61 | Технічні вимоги, параметри та методи випробувань згідно з пунктом 2 розділу VII цього додатка | | Циліндри, супорти та шланги гідропривода гальм КТЗ категорій M, N, O, L | Х4 | Х4; В; Г | 62 | ДСТУ ГОСТ 3940:2007 (пункти 4.2 - 4.5, 4.7, 4.8, 4.12 - 4.15, 4.18 - 4.20, 4.22) | | Розподілювачі системи запалювання, котушки запалювання, комутатори транзисторні | Х4 | Х4; В; Г | 63 | Технічні вимоги, параметри та методи випробувань згідно з пунктом 4 розділу VII цього додатка | | Ресори листові та листи до них для КТЗ категорій M, N, O | Х4 | Х4; В | 64 | ГСТУ 3-004 (пп. 6.1 - 6.5, 7.5) | | Колеса для пневматичних шин з ободами нерозбірними глибокими з посадочними полицями 5° | Х4 | Х4; В | 65 | ГСТУ 3-008 (Р.3,4 пп. 5.9, 6.1 - 6.4) | | Колеса для пневматичних шин. Ободи глибокі і глибокі широкі з посадочними полицями 15° | Х4 | Х4; В | 66 | технічні вимоги, параметри та методи випробувань згідно з пунктом 4 розділу VII цього додатка | | Колеса для пневматичних шин (сталеві та з легких сплавів) КТЗ категорій M, N, O | Х4 | Х4; В | 67 | Технічні вимоги, параметри та методи випробувань згідно з пунктом 6 розділу VII цього додатка | | Свічки запалювання | Х4 | Х4; В; Г | 68 | Технічні вимоги, параметри та методи випробувань згідно з пунктом 5 розділу VII цього додатка | | Амортизатори підвісок, у тому числі амортизаційні стійки та вставні елементи до них (картриджі) до КТЗ категорій M, N, O | Х4 | Х4; В | 69 | Технічні вимоги, параметри та методи випробувань згідно з пунктом 1 розділу VII цього додатка | | Елементи підвіски і рульового привода (рульові тяги, наконечники рульових тяг, штанги реактивні, важелі підвіски, шарніри кульові важелів (кульові опори) та шарніри гумово-металеві (сайлент-блоки) КТЗ категорій M, N, O | Х4 | Х4; В | 70 | Технічні вимоги, параметри та методи випробувань згідно з пунктом 2 розділу VII цього додатка | | Диски та барабани гальмівні до КТЗ категорій M, N, O | Х4 | Х4; В; Г |
Підтвердженням відповідності частин та обладнання є: "+" | - | вимоги застосовують з урахуванням визначених у цьому розділі критеріїв; | "Х1" | - | окреме затвердження типу та інформаційний документ; | "Х2" | - | Х1 або окреме затвердження типу; | "Х3" | - | протокол випробувань та інформаційний документ; | "Х4" | - | протокол випробувань; | "А" | - | маркування щодо відповідності Правилу ЄЕК ООН; |
Особливість застосування вимог та/або значення показників: "Б1" | - | до двигунів, що застосовуються для виготовлення (складання) в Україні КТЗ, які будуть введені в експлуатацію в Україні, застосовуються серії поправок до Правил ЄЕК ООН не нижче визначених чинним законодавством України; | "Б2" | - | до двигунів, що використовуються для виготовлення (складання) в Україні КТЗ, але які не будуть введені в експлуатацію в Україні (наприклад, призначені для експорту), допускається застосовувати нижчі серії поправок до Правил ЄЕК ООН, ніж визначені чинним законодавством України; | "Б3" | - | до двигунів, що використовуються для ремонту КТЗ, які вже введено в експлуатацію в Україні або знято з виробництва, допускається застосовувати нижчі серії поправок до Правил ЄЕК ООН, ніж визначені чинним законодавством України, або стандарти колишнього СРСР; | "В" | - | при підтвердженні відповідності складових частин одного типу в кількості, яка є недостатньою для проведення сертифікації, та коли випробування передбачають руйнівні методи, що підтверджується висновком, наданим технічною службою, допускається застосовувати обмежені вимоги технічних приписів, зазначених у розділі IV цього додатка; | "Г" | - | відповідність складових частин, кількість яких не перевищує 5 комплектів, призначених для одного типу КТЗ, може бути підтверджена результатами випробувань КТЗ цього типу за Правилами ЄЕК ООН, які встановлюють вимоги до показників, на які безпосередньо впливають зазначені складові частини, за умови, що складові частини саме цього типу були встановлені на КТЗ, що проходив випробування; | "Д" | - | при підтвердженні відповідності шин пневматичних, кількість яких не перевищує 2 комплектів, призначених для одного КТЗ, допускається використовувати їх маркування стосовно окремого затвердження за відповідними Правилами ЄЕК ООН; | "Е" | - | допускається для КТЗ категорій M1, M2 та N1 визначати ефективність гальмівних накладок у зборі на інерційному динамометричному стенді згідно з розділом 2 додатка 4 Правил ЄЕК ООН N 90. |
VII. Технічні вимоги, параметри та методи випробувань1. Елементи підвіски і рульового привода1.1. Шарніри кульові підвіски та рульового привода1.1.1. Зовнішній вигляд виробів: а) вироби не мають мати забоїн, вм'ятин, тріщин, корозії, слідів чорноти на оброблених поверхнях. Робота виробів має бути безшумною. Заїдання при хитанні та обертанні виробів в корпусі не допускається. Внутрішній простір виробів має бути заповнений мастилом. Наявність слідів мастила на зовнішній поверхні виробів не допускається. Поверхні корпусів виробів мають бути очищені та пофарбовані. Якість покриття порівнюють з контрольним взірцем. Допускається застосовування інших захисних покриттів; б) перевірку здійснюють візуально зовнішнім оглядом. 1.1.2. Основні функційні параметри шарнірів: максимальний кут хитання кульового пальця; момент протидії при обертанні кульового пальця; момент протидії при хитанні кульового пальця; зусилля виривання кульового пальця із корпуса; зусилля видавлювання кульового пальця в напрямку вальцювання; визначення в'язкості матеріалу рульових тяг та корпусів наконечників шляхом вигинання стрижня на кут 90 ± 5° з радіусом вигину 3d < R < 5d (для рульових тяг та їх наконечників, довжина яких більше від 10d (d - діаметр шийки стрижня); а) граничні моменти хитання та обертання кульового пальця у корпусі Таблиця 1.1 Категорія транспортного засобу | Найменування виробу | Момент хитання кульового пальця у корпусі, H м | Момент обертання кульового пальця у корпусі, H м | M1, N1, M2 | Шарнір кульовий важеля передньої підвіски з підпружиненим вкладишем | 3,92 ... 10,78 | 1,96 ... 6,89 | M1 | Шарнір кульовий важеля передньої підвіски з непідпружиненим вкладишем | 1 ... 5 | 1 ... 5 | M1 | Тяги рульові, наконечники рульових тяг | 0,5 ... 4 | 0,5 ... 4 | M2, N1 | Наконечники рульових тяг | 1 ... 6 | 1 ... 6 | N2, N3, M3 | Наконечники рульових тяг | 2 ... 30 | 2 ... 30 |
б) сили виривання та видавлювання кульового пальця із корпуса Таблиця 1.2 Найменування шарніра | Діаметр сферичної головки кульового пальця, мм | Зусилля виривання, H (кгс), не менше | Зусилля видавлювання, H (кгс), не менше | Шарніри кульові підвіски | До 21 включно від 21 до 25 включно від 25 до 29 включно від 29 до 33 включно від 33 до 37 включно від 37 | 9810 (1000) 14715 (1500) 20601 (2100) 28450 (2900) 39240 (4000) 53955 (5500) | 13734 (1400) 20601 (2100) 29450 (3000) 39240 (4000) 53955 (5500) 74556 (7600) | Шарніри рульових тяг та їх наконечники | До 21 включно від 21 до 24 включно від 24 до 27 включно від 27 до 30 включно від 30 до 33 включно від 33 до 36 включно від 36 до 39 включно від 39 | 9810 (1000) 14715 (1500) 19620 (2000) 24525 (2500) 29430 (3000) 39240 (4000) 51012 (5200) 65730 (6700) | 11772 (1200) 18639 (1900) 24525 (2500) 30411 (3100) 36297 (3700) 49050 (5000) 63765 (6500) 82404 (8400) |
в) визначення моменту протидії при обертанні та хитанні пальця в корпусі здійснюється визначенням мінімальної сили, необхідної для обертання чи хитання пальця. Перевірку здійснюють на спеціальному оснащенні динамометричним ключем або динамометром (точність вимірювання ±1 H м). Моменти обертання та хитання мають відповідати наведеним у таблиці 1.1. Визначення сили виривання кульового пальця із корпуса здійснюється на розривній машині (пресі), яка забезпечує максимальну силу 294 кН (30000 кгс) та обладнана силовимірювальним пристроєм, що фіксує силу виривання (видавлювання) кульового пальця із корпуса. Зазначена сила не має бути меншою, ніж вказано в таблиці 1.2. Перевірку кута хитання пальця шарніра кульового складеного здійснюють вручну (точність вимірювання - ±10о). Засіб вимірювання - градуйований сектор. 1.1.3. Основні параметри кульових пальців шарнірів кульових: твердість та товщина загартованого шару; ударна міцність пальця визначається на відповідність вимогам, наведеним у таблиці 1.3. Значення енергії удару та вигинів пальців кульових унаслідок удару Таблиця 1.3 Діаметр шийки кульового пальця, мм | Енергія удару, H·м (кгс) | Вигин пальця, мм | До 21 включно Від 21 до 25 включно Від 25 до 29 включно | 108 (11) | Від 1,0 до 3,0 Від 1,0 до 2,5 Від 1,0 до 2,0 | Від 29 до 33 включно Від 33 до 37 включно Від 37 до 45 | 157 (16) 196 (20) 294 (30) | Від 1,5 до 3,0 Від 1,0 до 3,0 Від 0,5 до 3,0 |
Визначення міцності кульового пальця наведено на малюнку 1.1. Мал. 1.1 Визначення міцності кульового пальця: P - статичне навантаження; d - діаметр шийки; h - величина деформації. Ударну міцність визначають на стенді копрового типу чи спеціальному ударному пристрої, який забезпечує енергію удару, зазначену в таблиці 1.3 (похибка - ±5 %). Якщо деформація пальця після одного удару перевищує 3,5 мм, палець бракують. Якщо деформація пальця від одного удару становить менше 1,5 мм, кількість ударів не обмежують. Якщо деформація пальця становить від 1,5 мм до 3,5 мм, на поверхні вигину з'являються тріщини і палець бракують. Міцність пальців, діаметр яких перевищує 45 мм, перевіряється шляхом оцінювання в'язкості матеріалу та термообробки. Перевірку в'язкості матеріалу рульових тяг та наконечників рульових тяг здійснюють вигином стрижня на кут 90 ± 5° з радіусом вигину 3d < R < 5d (для рульових тяг та наконечників, довжина яких більше 10d (d - діаметр стрижня) на механічному пресі чи іншому устаткуванні). Тріщини в місцях вигину не допускаються. 1.1.4. Залишкова деформація вкладиша в разі його навантаження радіальною силою визначається згідно з вимогами, наведеними у таблиці 1.4. Значення статичного навантаження, яке прикладається до корпусу кульового шарніра рульового привода з метою перевірки допустимої залишкової деформації полімерних вкладишів Таблиця 1.4 Діаметр сферичної головки кульового пальця, мм | Статичне навантаження, H (кгс) | Допустима залишкова деформація, мм, не більше | Від 19 до 30 | 19620 (2000) | 0,6 | Від 30 до 40 | 78380 (8000) | 0,6 |
Визначення залишкової деформації полімерних вкладишів: кульовий палець шарніра встановлюють в жорсткому пристрої і закріплюють гайкою на хвостовику пальця. Статичне навантаження прикладається до корпусу шарніра в радіальному напрямку. Після зняття навантаження визначають залишкову деформацію. Значення величин статичного навантаження і допустимої залишкової деформації наведено у таблиці 1.4. 1.2. Шарніри гумово-металеві (сайлентблоки)1.2.1. Значення зусилля скручування (Нґм) шарнірів гумово-металевих (сайлентблоків) (мал. 1.2) на 1о має становити від 2.001 ґ 10-4 до 5.186 ґ 10-4, де: A = r2 ґ L / (1-(r/R)2); r = d/2 - внутрішній радіус гумового шару, мм; R = D/2 - зовнішній радіус гумового шару, мм; L - довжина гумового шару, мм. Мал. 1.2 Схема шарніра: 1 - внутрішня металева втулка; 2 - гумовий шар; 3 - зовнішня металева арматура; L - довжина гумового шару; d - внутрішній діаметр гумового шару; D - зовнішній діаметр гумового шару. Кут неповернення після випробувань на скручування не має перевищувати 30 % від максимального кута закручування. Момент проковзування (Нґм) шарнірів гумово-металевих при скручуванні має бути не менше 1,729 ґ 10-2 ґ r2 ґ L (r та L вимірюють в мм). Значення твердості гумового шару шарнірів гумово-металевих має перебувати у межах від 64 од. до 70 од. Шора А. Зовнішній вигляд елементів (шарнірів гумово-металевих) має відповідати вимогам, наведеним в таблиці 1.5. За згодою між виробником та споживачем допускаються відхилення у зовнішньому вигляді, що стосуються розмірів, та допускаються відхилення параметрів, не зазначених в таблиці 1.5. Для оцінки зовнішнього вигляду шарнірів гумово-металевих допускається застосовувати контрольні зразки, що оформлені згідно з вимогами підприємства-виробника. Граничні відхилення розмірів шарнірів гумово-металевих мають відповідати відхиленням, наведеним в таблиці 1.6; а) технічні параметри шарнірів гумово-металевих Таблиця 1.5 N з/п | Назва показника | Робоча поверхня "Р" | Неробоча поверхня "НР" | 1 | Тріщини, розшарування | Не допускаються | Не допускаються | 2 | Бульбашки | Не допускаються | Допускаються (розміри і кількість - за згодою із замовником) | 3 | Перекручення, зміщення форми елементів | Допускаються в межах допуску на розмір відповідно до таблиці 1.6 | 4 | Сліди обробки | Допускаються | Допускаються | 5 | Включення, підвищення та заглиблення при товщині елемента, мм: від 3,0 до 10 включно завглибшки (заввишки) завширшки, завдовжки; понад 10,0 Завглибшки (заввишки) Завширшки, завдовжки | Не допускаються Не допускаються Не допускаються Допускаються, мм, не більше: 0,7 3,0 | Допускаються, мм, не більше: 0,5 3,0 1,0 5,0 | 6 | Випресовка: заввишки завтовшки | Допускається, мм, не більше: 1,5 0,3 | Допускається, мм, не більше: 1,5 0,3 | 7 | Зрізи, вириви, обриви, сколи, завглибшки, при товщині елемента, мм: від 3,0 до 10,0 включно понад 10,0 | Допускаються, мм, не більше: 0,5 1,0 | Допускаються, мм, не більше: 1,0 1,5 | 8 | Недооформленість при товщині елемента, мм: від 3,0 до 10,0 включно завглибшки завдовжки завширшки понад 10,0 завглибшки завдовжки завширшки | Не допускається Допускається, мм, не більше: 0,7 3,0 2,0 | Допускається, мм, не більше: 0,5 1,0 1,0 1,0 5,0 3,0 | 9 | Відбитки на поверхні при товщині елемента, мм: від 3,0 до 10,0 включно завглибшки завдовжки завширшки понад 10,0 завглибшки завдовжки завширшки | Допускаються, мм, не більше: 0,5 1,0 1,0 0,7 3,0 2,0 | Допускаються, мм, не більше: 1,0 2,0 2,0 1,0 5,0 3,0 | 10 | Втягнутий літник, втягнута кромка при товщині елемента, мм; від 3,0 до 10,0 включно завглибшки (заввишки) понад 10,0 завглибшки (заввишки) | Допускається, мм, не більше: 0,5 0,7 | Допускається, мм, не більше: 0,7 1,0 | 11 | Облой від литників заввишки | Допускається, мм, не більше: 1,5 | Допускається, мм, не більше: 1,5 | 12 | Пористість на поверхні елемента | Не допускається | Допускається | 13 | Різнотон, різноколір | Допускається | 14 | Відшарування від арматури | Не допускається | 15 | Оголення арматури | Не допускається | Допускається | 16 | Викривлення арматури | Допускається не вище граничних відхилень на розміри, зазначені в кресленнях | 17 | Наплив гуми: на внутрішню поверхню арматури на зовнішню поверхню арматури | Не допускається Допускається, крім поверхонь, обумовлених в кресленнях | 18 | Зміщення по місцю роз'єму прес-форм | Допускається, мм, не більше: 0,5 | Допускається, мм, не більше: 0,5 | 19 | Сліди течії | Допускаються, крім поверхонь, обумовлених в кресленнях | 20 | Наплив клею на поверхню, що не підлягає обклеюванню | Допускається, крім поверхонь, обумовлених в кресленнях |
Примітка. Робочими вважаються такі поверхні, які після установки елементів у вузол у процесі експлуатації змінюють свою початкову форму під впливом навантажень. Інші поверхні вважаються неробочими. б) граничні відхилення розмірів шарнірів гумово-металевих Таблиця 1.6 Номінальний розмір, мм | Граничні відхилення на розміри, мм | Понад 4,0 до 6,3 включно | ± 0,5 | Від 6,3 до 10,0 | ±0,7 | Від 16,0 до 25,0 | ±1,0 | Від 25,0 до 40,0 | ±1,3 | Від 40,0 до 63,0 | ±1,6 | Від 63,0 до 100,0 | ±2,0 | Від 100,0 до 160,0 | ±2,5 |
Примітка. За згодою між виробником та споживачем допускаються відхилення за розмірами, що не вказані в таблиці. в) визначення зусилля скручування під час скручування шарніра на 1о, кутів неповернення та моментів проковзування згідно з мал. 1.3 проводять на спеціальному пристрої, який встановлюють на випробувальну машину для вимірювання переміщень та навантажень (мал. 1.3). Мал. 1.3 Схема навантаження шарнірів: 1 - внутрішня металева втулка; 2 - гумовий шар; 3 - зовнішня металева арматура; 4 - фіксуючий елемент; 5 - важіль; LВ - робоча довжина важеля; j - кут закручування; D - переміщення точки прикладення навантаження; P - діюче навантаження. До торця внутрішньої втулки 1 шарніра перпендикулярно до його поздовжньої осі жорстко прикріплюють важіль 5 завдовжки 120 - 150 мм, за допомогою якого передається обертовий момент M. Шарнір з важелем за допомогою фіксуючого накидного елемента 4 прикріплюють до робочого столу випробувальної машини. При цьому поздовжні осі шарніра та важеля мають бути паралельними площині робочого столу випробувальної машини. Навантаження прикладають поблизу вільного кінця важеля перпендикулярно до його поздовжньої осі. Величину навантаження P, яке діє на важіль, вимірюють динамометром випробувальної машини з точністю 0,1 Н. Переміщення важеля D вимірюють датчиком переміщень випробувальної машини з точністю 0,01 мм. Кут закручування j визначають як арктангенс відношення переміщення кінця важеля D до робочої довжини важеля L (відстані від центра обертання внутрішньої втулки до точки прикладення сили). Величину обертового моменту визначають як добуток величини навантаження P на робочу довжину важеля L. Якщо максимальний момент сили під час випробувань шарнірів не перевищує 150 - 200 Нґм, допускається вимірювання моментів сили за допомогою динамометричного ключа з точністю вимірювання не нижче ±0.5 Нґм. При цьому кути закручування та кути неповернення вимірюють за допомогою кутоміра з ноніусом типу 1 - 2 з точністю не нижче ±2°. Перевірку твердості поверхні шарнірів здійснюють за допомогою твердоміра Шора. Твердомір притискують до гумової поверхні, не торкаючись боковими площинами поверхні шарнірів. Вимірювання здійснюють у 4 місцях, поділяючи поверхню шарніра по довжині (периметру) під кутом 90о. Твердість вимірюють з обох сторін шарніра. За результат вимірювань приймають середнє арифметичне значення 8 вимірювань. 1.3. Важелі підвіскиЗовнішній вигляд та геометричні розміри виробу: а) на важелях підвіски не допускаються механічні пошкодження, тріщини, задирки, гострі краї, забоїни різі, непофарбовані зони та дефекти, які можуть погіршувати роботу важелів. Необроблені поверхні важелів мають бути очищені та пофарбовані емаллю. Допускається застосовування інших захисних покриттів. Допуски на діаметри отворів під шарніри гумово-металеві мають бути ±ІТ10. Шорсткість оброблених поверхонь отворів під шарніри гумово-металеві важелів Ra, мкм, - 1,25. Співвісність отворів під шарніри гумово-металеві важелів A-подібної конструкції має бути 0,2 мм. Різниця відстані між отворами під шарніри гумово-металеві та кульові має бути за допуском ±ІТ14/2. Комплектувальні вироби (кульові опори та шарніри гумово-металеві) мають відповідати вищевказаним вимогам; б) перевірку розмірів, допусків та співвісності важелів підвіски потрібно здійснювати універсальним інструментом: штангенциркулем, нутроміром індикаторним, мікрометром МК-025 та іншими вимірювальними інструментами та приладами з відповідною точністю. Перевірку шорсткості контактних поверхонь здійснюють шляхом їхнього порівняння із взірцями шорсткості чи за допомогою профілографа-профілометра. 1.4. Штанги реактивні підвісок1.4.1. Зовнішній вигляд, геометричні розміри виробу: а) на штангах реактивних підвісок не допускаються механічні пошкодження, тріщини, задирки. Гострі краї, забоїни різі, непофарбовані зони та інші дефекти, які можуть погіршувати роботу штанг. Необроблені поверхні штанг реактивних мають бути очищені та пофарбовані емаллю. Допускається застосовувати інші захисні покриття. Зварні шви мають бути без дефектів у вигляді тріщин, непроварів. Зварні шви мають бути зачищені. Кульові пальці штанг реактивних, які забезпечують кріплення заднього та проміжного мостів до рами автомобіля, мають мати твердість загартованої поверхні сфери 57 ... 63 HRCэ на глибині від 2 мм до 4 мм. Твердість перехідної зони (шийки пальця кульового) має бути від 25 HRCэ до 40,5 HRCэ. Граничні відхили допусків на розміри штанг реактивних мають бути ±ІТ14/2. Допуск на діаметри отворів під шарніри гумово-металеві має становити ±ІТ10/2. Шорсткість оброблених поверхонь отворів під шарніри гумово-металеві Ra, мкм, - 1,25; б) перевірку штанг реактивних щодо наявності зовнішніх пошкоджень, тріщин, задирок, непофарбованих зон та інших дефектів, які можуть погіршувати роботу штанг, здійснюють візуально зовнішнім оглядом. Перевірку комплектувальних виробів (пальців кульових, шарнірів гумово-металевих) здійснюють відповідно до методів, зазначених в документації виробника. Комплектувальні вироби (пальці кульові, шарніри гумово-металеві) мають відповідати вимогам, вказаним у підпунктах 1.1, 1.2 цього розділу. 1.4.2. Міцність зварних швів та твердість поверхонь кульових пальців: а) мінімально допустиме значення зусиль розриву зварних швів штанг реактивних автомобілів категорій M1, N3G наведено в таблиці 1.7. Виступ чи заглиблення гумово-металевих шарнірів відносно торців провушин не має перевищувати 2 мм. Зусилля розриву зварного шва Таблиця 1.7 Категорія транспортного засобу | Зусилля розриву зварного шва | N3G | 284,2 кН (29000 кгс) | M1 | 19,6 кН (2000 кгс) |
б) перевірку міцності зварних швів штанг реактивних здійснюють на розривній машині (пресі), яка забезпечує відповідне зусилля, вказане в таблиці 1.7, та обладнана силовимірювальним пристроєм, що фіксує зусилля, при якому відбувається розрив зварних швів (точність вимірювання - ±491 Н (950 кгс). 2. Елементи гальмівної системи2.1. Диски та барабани гальмівні2.1.1. Допуски на основні параметри та розміри дисків та барабанів гальмівних мають відповідати значенням, вказаним у таблиці 2.1 та на малюнках 2.1, 2.2. Для виготовляння дисків гальмівних та барабанів гальмівних потрібно використовувати чавуни, твердість яких по Брінелю становить 160 ... 250 НВ. Розкид твердості не має перевищувати 30 НВ. Шорсткість оброблених поверхонь дисків та барабанів має відповідати наведеним на малюнках 2.1, 2.2 значенням. Оброблені поверхні дисків та барабанів мають бути чистими, без забоїн, задирок, тріщин, раковин, пористості, а гострі краї - затуплені. Для барабанів допускаються окремі раковини та пори завдовжки не більше 1 мм та завглибшки не більше 0,5 мм. На необроблених поверхнях барабанів не має бути тріщин, раковин, шлакових включень, або допускаються окремі заглиблення завдовжки до 3 мм та завглибшки не більше 1 мм. Зовнішні поверхні барабанів мають бути покриті захисним покриттям. Допуски площинності, непаралельності співвісності, радіального та торцевого биття мають відповідати вимогам, наведеним на малюнках 5.1, 5.2; а) допуски та розміри дисків та барабанів гальмівних Таблиця 2.1 Найменування параметрів (розмірів, мм) | Умовне позначення параметра | Норма допуску (квалітет) | Диски: | | | зовнішній діаметр | Б | h14 | товщина гальмівної поверхні | Ш | h12 | діаметр центрувального пояска | С | H8 | Барабани: | | | діаметр робочий | Б | H8 | діаметр центрального отвору | С | H8 | висота | Ш | H11 |
Мал. 2.1 Мал. 2.2 Під час випробувань гальмівного диска з внутрішніми каналами (ребрами) охолодження його питомий статичний дисбаланс не має перевищувати 10 гґсм/кг. Перевірку питомого статичного дисбалансу як відношення величини статичного дисбалансу до маси гальмівного диска здійснюють методом балансування гальмівного диска, що встановлений своєю віссю на "голку" (конічну призму); б) перевірку допусків на розміри дисків та барабанів гальмівних здійснюють штангенциркулем, нутроміром мікрометричним, мікрометром, кутоміром та скобою вимірювальною. Перевірку площинності, радіального та торцевого биття диска та співвісності барабанів здійснюють відповідно до чинних стандартів. Перевірку твердості здійснюють згідно з документацією виробника твердомірів. Перевірку шорсткості оброблених поверхонь дисків та барабанів гальмівних здійснюють шляхом порівняння із зразками шорсткості чи за допомогою профілографа-профілометра. Перевірку зовнішнього вигляду дисків та якості покриття здійснюють зовнішнім оглядом. 2.2. Циліндри гідравлічного приводу гальм КТЗ2.2.1. Зовнішня поверхня корпуса: а) на зовнішній поверхні корпуса не допускаються заливи, короблення, напливи, шлакові включення, гострі кути та раковини завглибшки більше ніж 0,5 мм; б) перевірку зовнішньої поверхні корпуса проводять візуальним способом та за допомогою універсального вимірювального інструмента з точністю, достатньою для контролю заданих параметрів. 2.2.2. Покриття зовнішньої поверхні корпуса: а) корпуси циліндрів гальмівних мають мати захисне покриття; б) перевірка зовнішнього покриття поверхні корпуса проводиться візуально. На поверхні корпуса не має бути помітно напливів покриття та непокритих зон. 2.2.3. Стан захисних ковпачків: при зовнішньому огляді не має бути помітно розривів та проколів захисних ковпачків. 2.2.4. Гідравлічна герметичність циліндра при робочому тиску: а) циліндри мають бути герметичними при тиску, МПа, не менше: 0,1 - протягом 24 год.; 0,7 - протягом 5 хв.; 20 - протягом 2 хв.; б) перевірку на гідравлічну герметичність циліндра гальмівного потрібно здійснювати на стенді, що забезпечує підтримання необхідного тиску протягом всього періоду випробувань. Під час випробування тиском 0,1 МПа протягом 24 год витікання рідини з циліндра не допускається. Під час випробування тиском 0,7 МПа протягом 5 хв витікання рідини з циліндра не допускається. Під час випробування тиском 20 МПа протягом 2 хв допускається падіння тиску не більш як на 1 МПа. 2.2.5. Тиск руйнування: циліндри мають витримувати тиск 25 МПа без руйнування протягом 1 хв. Перевірку на руйнування циліндра під дією тиску потрібно здійснювати на стенді, що забезпечує підтримання необхідного тиску протягом всього періоду випробувань. Не допускається руйнування циліндра. 2.2.6. Пневматична герметичність циліндра: перевірку на герметичність повітрям порожнини циліндра потрібно здійснювати на стенді, що дозволяє створити всередині циліндра тиск повітря 0,25 МПа і витримати його впродовж 5 с. Падіння тиску впродовж випробування не допускається. 2.3. Шланги гнучкі з наконечниками гідравлічного привода гальм КТЗ2.3.1. Геометричні розміри шлангів: а) основні геометричні розміри шлангів Таблиця 2.2 Внутрішній діаметр, мм | Зовнішній діаметр (довідковий) | Найменший радіус вигину, мм | dnom | dmin | dmax | 3,0 | 2,9 | 3,15 | 11 | 35,0 | 3,2 | 3,0 | 3,4 | 10,5 | 37,5 |
б) перевірку здійснюють універсальним вимірювальним інструментом з точністю, достатньою для контролю заданих допусків (штангенциркулем, металевою лінійкою), і відповідними калібрами. Для визначення довжини один кінець шланга закріплюють нерухомо, а до іншого підвішують вантаж масою 570 ± 40 г. 2.3.2. Герметичність: а) перевірка на герметичність шлангів гальмівних виконується при випробувальному тиску 20 МПа. Поява витоків, місцевого здуття, тріщин, розривів та просочування рідини не допускається; б) випробування шлангів на герметичність проводять на спеціальному стенді, що обладнаний манометром класу точності 1,0 з діапазоном вимірювань від 0 МПа до 160 МПа. Один кінець шланга приєднують до нагнітальної магістралі стенда, а інший закривають заглушкою із спускним краном. При відкритому крані в шланг повільно подають гальмову рідину до повного видалення з нього повітря. Після цього кран заглушки закривають і поступово підвищують тиск зі швидкістю 170 ± 70 МПа/хв до значення 20 МПа. Випробувальний тиск підтримують не менше 2 хв. 2.3.3. Тиск руйнування: а) тиск руйнування шлангів гальмівних має бути не менше 45 МПа. Якщо тиск руйнування зразка дорівнює або більше 45 МПа, зразок вважається таким, що пройшов випробовування; б) перевірку шлангів на руйнівний тиск здійснюють на випробувальному стенді, який дозволяє створювати тиск 98 МПа (1000 кгс/см2) та має у своєму складі регулювальний клапан, випробувальну камеру та манометр класу точності 1,0 з діапазоном вимірювання від 0 МПа до 160 МПа (0 кгс/см2 до 1600 кгс/см2). Допускається використання інших типів манометрів з відповідним діапазоном вимірювань і класом точності, не меншим за вказаний. Для перевірки шланга на руйнівний тиск необхідно під'єднати його до гідравлічної системи без скручування рукава і повністю заповнити його рідиною, випустивши повітря. Потім тиск всередині шланга збільшувати зі швидкістю 170 ± 70 МПа/хв до значення випробувального тиску під час перевірки герметичності, підтримувати його не менше 2 хв. Через 2 хв. в разі відсутності якихось ознак пошкодження шланга тиск в гідравлічній системі збільшують зі швидкістю 170 ± 70 МПа/хв до тиску руйнування зразка. Тиск руйнування шланга не має бути нижче за 45 МПа. 2.3.4. Осьове навантаження або зусилля виривання шланга з наконечників: а) осьове навантаження шлангів гальмівних Таблиця 2.3 Найменування показників (контрольовані характеристики) | Норми показників | Осьове навантаження або зусилля виривання з наконечників, H, не менше: з рукавами типів II, III, IV, V | 1800 H |
б) випробування шлангів на осьове навантаження проводять на розривній машині з діапазоном вимірювань від 0 H до 2000 H з допустимою похибкою вимірювань ±1 %. Середня швидкість навантаження - 48,5 ± 2,5 мм/хв. Під час випробувань до наконечників шлангів приєднують перехідники, розміри яких відповідають розмірам затискачів розривної машини. Перехідники закріплюють в затискачах розривної машини так, щоб вісь шланга збігалася з напрямком зусилля на розтягування. Значення зусилля в момент виривання шланга з наконечника або розриву рукава шланга, зафіксоване на шкалі розривної машини, вважають зусиллям руйнування. Значення зусилля руйнування шланга має бути не менше за вказане в таблиці 2.3. 2.3.5. Об'ємне розширення: а) показники об'ємного розширення шлангів гальмівних Таблиця 2.4 Найменування показників (контрольовані характеристики) | Норми показників, см3/м, не більше | Об'ємне розширення для шлангів з внутрішнім діаметром 3,0 мм при тиску: від 6,76 МПа до 6,9 МПа від 10,16 МПа до 10,3 МПа Об'ємне розширення для шлангів із внутрішнім діаметром 3,2 мм при тиску: від 9,9 МПа до 10,1 МПа від 12,4 МПа до 12,7 МПа від 15,9 МПа до 16,2 МПа | 0,75 1,15 1,4 1,4 1,4 |
б) випробування шлангів на об'ємне розширення необхідно проводити на спеціальному стенді, до гідравлічної частини якого можуть входити прозора мірна трубка, голчаті крани, манометр, навантажувальний гідравлічний циліндр. Гідравлічна частина стенда має бути без глухих місць, що допускають утворення повітряних подушок, та має давати можливість закріплювати шланг без згинів, скручувань та перекосів. Відстань між точками кріплення має становити не менше 0,8 довжини випробовуваного шланга. Після установки шланга із системи видаляють повітря без застосування тиску так, щоб рідина дійшла до прозорої мірної трубки. Випробувальний шланг витримують протягом 10 хв. у стані спокою, після чого фіксують за лінійкою мірної трубки висоту стовпа рідини. При цьому підготовлений до випробування шланг має знаходитися у вертикальному розпрямленому положенні без напруження. Потім один із голчатих кранів закривають, плавно підвищують тиск від 0 до величини 20,0 - 0,14 МПА і витримують його протягом 10 с. Протягом цього часу необхідно перевірити шланг і комплектуючі вироби на наявність підтікань в місцях з'єднання. Для проведення вимірювання один голчатий кран закривають, а один з інших кранів відкривають, при цьому тиск у виробі піднімають до контрольного значення протягом 5 ± 3 с. Далі кран закривають, а виріб залишають під контрольним тиском на 3 с. Потім перший голчатий кран відкривають на 10 ± 3 с, при цьому рівень рідини в прозорій мірній трубці підвищується. Зміна рівня рідини в мірній трубці характеризує величину об'ємного розширення виробу під дією внутрішнього тиску рідини. Випробування проводять 3 рази для кожного контрольного значення тиску. Об'ємне розширення випробувального виробу DV обчислюють за формулою: | , см3/м |
де: DVi - збільшення об'єму рідини в мірній трубці за одне випробування, см3; Lобр - довжина виробу між затискачами або арматурою. Величина об'ємного розширення шлангів не має перевищувати значень, вказаних в таблиці 2.4. 2.3.6. Циклічна витривалість: а) показники циклічної витривалості шлангів гальмівних Таблиця 2.5 Найменування показників (контрольовані характеристики) | Норми показників | Циклічна витривалість при обертанні з частотою 800 ± 10 хв-1 протягом 35 год. при тиску від 1,5 МПа до 1,7 МПа | Витоки і розриви не допускаються |
б) випробування на циклічну витривалість необхідно проводити на спеціальному стенді, що забезпечує обертання одного кінця шланга зі швидкістю 800 ± 10 хв-1 по колу діаметром 203,2 ± 0,25 мм. Інший кінець шланга закріплюють нерухомо і через нього подають рідину під тиском. Під час установки шлангів для тестування на циклічну витривалість при крученні відстань між привалковими площинами рухомого і нерухомого кронштейнів має бути меншою за довжину рукава у вільному стані на величину довжини провисання, що залежить від довжини шланга у вільному стані і визначається за таблицею 2.6. Таблиця 2.6 Внутрішній d рукава виробу, мм | L виробу у вільному стані, мм | L провисання, мм | 3,2 мм або менше | Від 200 до 400 | 44,5 ± 0,40 | Більше від 400 до 480 | 31,75 ± 0,4 | Більше від 480 до 600 | 19,05 ± 0,4 |
Для проведення випробувань зразки шлангів встановлюють і фіксують до кронштейнів без викривлення і скручування. Потім виріб заповнюють рідиною, видаляють повітря і створюють тиск від 1,5 МПа до 1,7 МПа і підтримують його протягом всього випробування. Результати випробування є задовільними, якщо через 35 год. не спостерігається руйнування шланга або витік рідини. 2.3.7. Морозостійкість: а) показники морозостійкості шлангів гальмівних Таблиця 2.7 Найменування показників (контрольовані характеристики) | Критерії відповідності | Морозостійкість при температурі від - 40 до - 45° C | Поява тріщин і розривів не допускається |
б) під час випробувань зразок шланга поміщають в холодильну камеру в розпрямленому стані і витримують при температурі від -40° C до -45° C протягом 70 - 72 год., після чого шланг, не виймаючи з холодильної камери, згинають на 180° протягом 2 с навколо облямовування діаметром 5d, де d - зовнішній діаметр випробувального зразка. 2.3.8. Набухання в маслі: а) параметри стійкості до дії мастила шлангів гальмівних Таблиця 2.8 Найменування показників (контрольовані характеристики) | Норми показників | Набухання в маслі при температурі 70° C протягом 24 годин, %, не більше | 15 |
б) стійкість до дії масла зовнішнього гумового шару шланга визначають на зігнутому зразку, при цьому радіус вигину зразка дорівнює 37 мм. У середині вигину шланга позначають місце і визначають його зовнішній діаметр як середнє арифметичне значення двох взаємно перпендикулярних вимірювань. Зразок шланга занурюють в посудину з маслом, нагрітим до температури 70° C, та витримують протягом 24 год. при вказаній температурі. Через 24 год. зразок виймають і витримують протягом 30 хв. при температурі 23 ± 2° C. Після цього вимірюють зовнішній діаметр шланга, як вказано у цьому підпункті. Результат вимірювань виражають у відсотках від початкового значення зовнішнього діаметра шланга. Величина набухання шланга не має перевищувати значень, наведених в таблиці 2.8. 2.3.9. Внутрішня поверхня шланга: а) внутрішня поверхня шланга має бути чистою і рівною, без вм'ятин, тріщин, пористості і сторонніх включень. Допускаються на внутрішній поверхні шланга сліди мастила і гальмівної рідини; б) внутрішню поверхню шланга перевіряють візуально. Не має бути видно вм'ятин, тріщин, пористості та сторонніх включень. 2.3.10. Зовнішня поверхня шланга: а) зовнішня поверхня шланга має бути чистою, без міхурів, пористості, включень, зриву гумового шару; б) зовнішню поверхню шланга перевіряють візуально. Не має бути видно міхурів, бруду, пористості, зриву гумового шару та сторонніх включень. 2.3.11. Різі наконечників Перевірка якості різей наконечників проводиться калібрами. 2.3.12. Покриття металевих елементів шлангів Металеві елементи шлангів мають бути із гальванічним антикорозійним покриттям. 3. Колеса із легких сплавів для пневматичних шин3.1. Механічні властивості матеріалу коліс мають відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 3.1. Таблиця 3.1 Вид матеріалу | Межа міцності dв, МПа, не менше | Межа текучості d, 0,2 МПа, не менше | Відносне подовження d, % не менше | Твердість за Бріннелем, НВ | Нетермооброблювальний Термооброблювальний | 160 210 | 80 140 | 5 5 | 45 - 60 75 - 95 |
Механічні властивості контролюють на зразках, вирізаних з найбільш навантажених ділянок колеса: центральної частини, перехідної зони диска до обода, обох бортових закраїн та інших частин, зазначених в технічній документації. Кількість зразків - не менше трьох від кожної частини колеса. 3.2. Ободи коліс для безкамерних шин мають бути герметичними. Випробування коліс для безкамерних шин слід проводити в рідинній ванні при тиску повітря 0,4 МПа (4,0 кгс/см2) протягом двох хвилин, при цьому не допускається поява бульбашок повітря через обід. Допускається проведення випробувань з 1.5 - кратним тиском повітря від номінального значення протягом 1 хвилини. 3.3. Биття обода на ділянках, прилеглих до шини, не має перевищувати значень, наведених у таблиці 3.2. Таблиця 3.2 Тип КТЗ | Биття, мм, не більше | радіальне | осьове | Легкові автомобілі | 0,5 | 0,5 | Вантажні, вантажопасажирські автомобілі, автобуси, причепи | 1,5 | 1,5 |
Визначення радіального та осьового биття здійснюється на стенді (похибка не перевищує ±2,5 % для коліс легкових автомобілів та ±5 % - для коліс вантажних автомобілів). 3.4. Визначення опору втомленості при вигині з обертанням | | Мал. 3.1 Колесо з профілем посадкової полиці обода 5о | Мал. 3.2 Колесо з профілем посадкової полиці обода 15о | 1 - обертальна основа стенда; 2 - зажим обода; 3 - колесо; 4 - навантажувальний вал; 5 - опора обертання; 6 - деталі кріплення колеса; L - плече моменту, d - виліт обода. |
| Мал. 3.3 Колесо з профілем посадкової полиці обода 5о | Мал. 3.4 Колесо з профілем посадкової полиці обода 15о | 1 - деталі кріплення колеса; 2 - колесо; 3 - зажим обода; 4 - опорна поверхня; 5 - навантажувальний вал; 6 - опора обертання; L - плече моменту; d - виліт обода. |
Таблиця 3.3 Згинальний момент при обертанні | Мінімальне число циклів навантаження | Коліс легкових автомобілів | Коліс вантажних автомобілів | МвI = 0,5 Мв МвII = 0,75 Мв | 1,8 ґ 106 2,0 ґ 105 | 5 ґ 105 1 ґ 106 |
Визначення опору втомленості при вигині з обертанням здійснюють на стенді, який складається з привідного поворотного пристрою, що забезпечує обертання колеса під впливом постійного моменту вигину згідно з мал. 3.1, мал. 3.3 або впливом обертового моменту на нерухоме колесо згідно з мал. 3.2, мал. 3.4. Бортова закраїна ободів коліс має бути нерухомо закріплена на фланці випробувального стенда. Поверхня фланця валу навантаження випробувального стенда має мати місця кріплення, розміри яких відповідають приєднувальним розмірам на маточині автомобіля. Навантажувальний пристрій, складений з валом, має бути закріплений на привальній поверхні диска колеса гайками чи болтами (без змащування) з основними приєднувальними розмірами деталей кріплення колеса, які застосовують на автомобілі. Момент затягування деталей кріплення має відповідати заданому виробником транспортного засобу. У разі виконання мінімальної кількості з 104 циклів момент затягування має становити не менше ніж 50 % первинного значення. Для забезпечення необхідного моменту вигину на диску колеса до валу навантаження необхідно прикласти зусилля перпендикулярно до осі оберту колеса на відстані від 0,5 м до 1 м від привальної поверхні диска. Необхідний момент вигину розраховується за формулою: Мвmax = K ґ Fв (µ ґ R + d), де: Fв - максимальне вертикальне статичне навантаження на колесо, H; K - коефіцієнт перевантаження (для коліс легкових автомобілів дорівнює 2, для вантажних - 2.73); µ - коефіцієнт зчеплення між шиною та дорогою (для шин легкових автомобілів дорівнює 0,9, для вантажних - 0,7); R - статичний радіус шини найбільшого розміру, який рекомендований для встановлення на це колесо виготовлювачем транспортного засобу, м; d - виліт обода, м. Випробування треба проводити на двох ступенях моменту вигину, які зазначені в таблиці 3.3. Під час випробувань для кожного ступеня беруться по два колеса. Частота циклічного навантаження не має перевищувати 2400 циклів за хвилину. Критерієм оцінювання є поява тріщин та розривів, які виявляються візуальним шляхом. 3.5. Визначення опору втомленості при динамічному радіальному навантаженні Мал. 3.5 1 - барабан ведучий; 2 - шина; 3 - колесо. Таблиця 3.4 Тиск під час експлуатації, кПа | Тиск перед початком випробування, кПа | Для шин легкових автомобілів | До 160 Від 161 до 280 Від 281 до 450 | 280 450 550 | Для шин вантажних автомобілів | Від 460 до 580 Від 590 до 720 Від 730 до 830 Від 830 до 900 | 690 900 1000 1200 |
Випробування коліс при динамічному радіальному навантаженні треба проводити на стенді з біговим барабаном для порівняння міцності втоми всіх елементів колеса, складеного із шиною, та визначення найменш міцних елементів колеса. Під час випробувань імітують рух колеса по прямій. Для випробувань беруться два колеса. Схема навантаження колеса має відповідати схемі, вказаній на малюнку 3.5. Випробувальний стенд має бути обладнаний пристроєм, який забезпечує дію постійного радіального навантаження при обертанні колеса. Стенд має мати привідний обертовий барабан з гладкою поверхнею, ширина якої більша за ширину профілю шини під навантаженням. Діаметр барабана при зовнішньому обігу має бути не менше ніж 1590 мм, а при внутрішньому обігу колеса - не менше ніж 1400 мм. Деталі кріплення коліс мають бути затягнуті з моментом, значення якого зазначається виробником транспортного засобу. Для проведення випробувань на колесо має бути встановлена шина максимального типорозміру, зазначеного виробником транспортного засобу. Тиск повітря в холодних шинах для легкових та вантажних автомобілів перед початком випробувань має бути в межах значень, зазначених у таблиці 3.4. У процесі випробувань зниження тиску повітря не допускається. Шлях, який пройшла шина під час випробувань коліс легкових автомобілів, має бути не менше ніж 2000 км при швидкості від 70 км/год до 100 км/год з радіальним навантаженням 2,5Fв, де 2,5 - коефіцієнт перевантажу, Fв - максимальне вертикальне статичне навантаження на колесо транспортного засобу, Н. Шлях, який має пройти шина вантажного автомобіля з навантаженням 2Fв, має становити 13000 км при швидкості не менше ніж 25 км/год. Відхилення тиску в шинах та навантаження не мають перевищувати ±2,5 % - для шин легкових автомобілів та ±5 % - для вантажних. Критерієм оцінювання граничного стану коліс є поява тріщин втомлюваності в елементах коліс, які виявляються рентгенівським контролем чи спеціальною фарбою з великим проникненням. 3.6. Визначення жорсткості бортових закраїн Таблиця 3.5 Навантаження на колесо, Н | Енергія деформації, Нґм | зовнішньої бортової закраїни обода | внутрішньої бортової закраїни обода | До 3000 Більше ніж 3000 | 60 100 | 40 60 |
Випробування здійснюють на стенді в критичних точках кола бортових закраїн обода (у зоні вентильного отвору, напроти шпиць та між шпицями). Під час випробувань до відповідної бортової закраїни обода колеса, закріпленого на пласкій основі стенда, прикладають в критичній точці осьове навантаження за допомогою стрижня, який має сферичний наконечник з максимальним радіусом сфери 25 мм. При цьому швидкість деформації має бути в межах 0,2 мм/с - 2 мм/с для коліс легкових автомобілів та 0,2 мм/с - 5 мм/с - для коліс вантажних автомобілів. Енергію деформації, яку витримує бортова закраїна обода колеса легкового автомобіля, визначають на підставі діаграми "сила-шлях" та оцінюють до моменту, коли сила стискання після досягнення свого максимального значення знижується до 60 % вказаного значення. Результати випробувань вважаються позитивними, якщо в кожній критичній точці кола бортової закраїни обода досягнуто мінімальні значення для енергії деформації, зазначені в таблиці 3.5. Внутрішня бортова закраїна обода колеса вантажного автомобіля має витримувати 1,5 - кратне граничне статичне навантаження на колесо, а зовнішня бортова закраїна - 2 - кратне навантаження. Для кожної критичної точки кола бортової закраїни використовують нове колесо. Результати випробувань вважаються позитивними, якщо під час дії вказаних навантажень відсутні тріщини. Допускається пластична деформація. 3.7. Визначення опору колеса удару під кутом 30о Мал. 3.6 1 - колесо в зборі з шиною; 2 - вантаж; 3 - опора стенда; 4 - зовнішня бортова закраїна обода. Таблиця 3.6 Маса вантажу, кг | Параметри гвинтових пружин | основна | додаткова | кількість пружин не менше | сумарна жорсткість пружин, кН/мм (кгс/мм) | попереднє стиснення системи пружин, мм | 910 ± 18 | 100 ± 4,5 | 2 | 0,98 - 1,3 (100 - 130) | 6 |
Випробувальний стенд (мал. 3.6) має забезпечувати вплив ударного навантаження комплекту вантажів на бортову закраїну обода колеса, складеного з шиною, найменшого розміру з переліку рекомендованих виробником транспортного засобу для цього розміру обода. Вантаж має складатись із двох мас: основної та додаткової, що взаємодіють між собою через гвинтові пружини. Мінімальні розміри контактної площини ударного елемента додаткової маси мають становити 152 ґ 380 мм, а максимальні - 300 ґ 380 мм. Технічна характеристика комплекту мас вантажу та гвинтових пружин вказана в таблиці 3.6. Висоту розташування ударного елемента над верхньою точкою пневматичної шини (h), мм, розраховують за формулою h= Kr ґ Fв, де: Kr - перехідний коефіцієнт, який дорівнює 0,03 мм/H (0,3 мм/кгс) для коліс легкових автомобілів та 0,04 мм/H (0,4 мм/кгс) - для коліс вантажних автомобілів; Fв - максимальне вертикальне статичне навантаження на колесо, H. Для коліс легкових автомобілів висота розташування ударного елемента h дорівнює 64 мм, якщо розрахункове значення висоти h становить не більше ніж 64 мм. Для коліс вантажних автомобілів висота розташування ударного елемента h дорівнює 127 мм, якщо розрахункове значення висоти h становить не більше ніж 127 мм. Під час випробувань колесо, складене з шиною, має бути встановлене на опорі стенда під кутом 30о ± 1о до горизонтальної площини та жорстко закріплене деталями кріплення. Тиск повітря в шинах має відповідати значенню, вказаному виробником транспортного засобу. Якщо конструкція центральної частини колеса є складною, необхідно провести випробування в кожній критичній точці кола обода: в зоні вентильного отвору, на шпиці та між шпицями. Для випробувань кожної критичної точки використовують нове колесо. Критеріями руйнування є наявність таких дефектів: тріщини, які виявляються візуально; відокремлення диска від обода; повне падіння тиску повітря в безкамерній шині протягом 1 хв. Деформацію колеса на ободі в зоні контакту з ударним елементом не вважають дефектом. Примітка. Допускається проведення випробувань щодо визначення опору коліс легкових автомобілів удару під кутом 13°. 4. Ресори підвіски листові автотранспортних засобів4.1. Основні параметри та розміри ресори: контрольне навантаження (рекомендовано, щоб дорівнювало статичному) Pк, та H (мал. 4.1); стріла вигину під контрольним навантаженням, H, мм; жорсткість ресори під контрольним навантаженням C, та Hґсм-1; довжина ресори L, мм; твердість ресори після термообробки, НВ. Також вказують довідково: ширину ресори b, мм; висоту пакета T, мм; стрілу вигину ресори за відсутності навантаження H, мм; прогин під контрольним навантаженням fk, мм; середнє напруження при контрольному навантаженні d; прогин під навантаженням осадки fа, мм. Мал. 4.1 Лінійні розміри контролюють засобами лінійних вимірювань з граничнодопустимими похибками. Жорсткість ресори визначають співвідношенням прирощування навантаження по середній лінії характеристики при прогині ±25 мм від положення, яке відповідає контрольному навантаженню, до величини цього прогину (мал. 4.1). Стрілу вигину ресори під контрольним навантаженням перевіряють на спеціальному стенді (мал. 4.1), при цьому мають виконуватись такі вимоги: ресора має бути встановлена так, щоб напрямок дії навантаження був перпендикулярний до корінного листа у випрямленому стані; опори кінців ресори мають забезпечувати їх вільне переміщування в горизонтальному напрямку при прогині ресори; вушка ресори мають вільно провертатися на своїх опорах. Ресору встановлюють у вільному стані (без скоб (ресорних), але стягнуту центральним болтом чи спеціальною струбциною. Навантаження на ресору має бути прикладене по центру жорсткого кріплення ресори. 4.2. Ресори мають виготовлятися завширшки 45, 55, 65, 75, 90, 100 та 120 мм. Довжина ресор має бути кратною 25 мм. Лінійні розміри контролюють засобами лінійних вимірювань з граничнодопустимими похибками. 4.3. Розміри внутрішнього діаметра металевих втулок вушка d наведені в таблиці 4.1. Допуск на внутрішній діаметр цих втулок - ІТ11. Таблиця 4.1 Параметри | Розміри, мм | Ширина ресори, b Внутрішній діаметр втулок вушок, dв | 65 20 30 - | 75 30 40 - | 90 30; 32* 40; 42* 50 | 100 40 50 - | 120 50 60 - |
____________ * Застосовувати не рекомендується. 4.4. Величина допуску на внутрішній діаметр витих вушок з обробленими отворами не має перевищувати ІТ11, а для діаметрів вушок з необробленою поверхнею відхилення не має перевищувати + 0,5 мм. 4.5. Розміри центрових болтів (мал. 4.2) та хомутів типів A та B (мал. 4.3) наведені в таблицях 4.2 - 4.4. Таблиця 4.2 (мм) Ширина ресори, b | do | lo | z | D* | h | r | Мінімальна довжина l для | шестигранної гайки | корончастої гайки | 45 55 65 75 90 100 120 | 8 8 10, 12 10, 12 12, 14 16 16 | 22 22 32 32 32 38 38 | 1 1 1 1 1 2 2 | 12 12 17 17 17 22 22 | 10 10 11 11 11 11 11 | 1 1 1,6 1,6 1,6 1,6 1,6 | Т** + 10 Т + 10 Т + 15 Т + 15 Т + 15 Т + 20 Т + 15 | Т + 14 Т + 14 Т + 20 Т + 20 Т + 20 Т + 26 Т + 26 |
____________ * Допуск h13. ** Товщина пакету листів. Мал. 4.2 Таблиця 4.3 (мм) Ширина ресори b | Хомут типу А | Втулка | Діаметр болта | | B ±0.5 | b1 ±0.3 | h | L ±2 | C ±1 | d ±0.3 | d1 H13 | l | d2 | t1 | | 55 65 75 90 100 120 | 56,0 66,0 76,5 91,5 102,0 122,0 | 22 25 25 25 30 40 | 4*, 5*, 6 4*, 5*, 6 5*, 6*, 8 5*, 6*, 8 8 8*, 10 | T** + 10 T + 10 T + 12 T + 12 T + 14 T + 14 | 11 11 13 15 15 15 | 8,5 8,5 10,5 10,5 13,0 13,0 | 10,5 10,5 10,5 10,5 13,0 13,0 | 56,0 66,0 76,5 91,5 102,0 122,0 | 8,5 8,5 10,5 11,0 13,0 13,0 | 0,5 1,0 1,0 1,5 1,5 1,5 | 8 8 10 10 12 12 |
____________ * Застосовують для ресор, спроектованих до 01 січня 1991 року. ** Товщина пакета листів. Таблиця 4.4 (мм, для хомута типу B) Ширина ресори b | T1 ± 2 | 45 55 65 75 90 | T + (18 ё 25) T + (22 ё 28) T + (25 ё 32) T + (30 ё 36) T + (34 ё 40) |
Мал. 4.3 4.6. Ресори мають виготовлятись із гарячекатаної ресорно-пружинної сталі. Рекомендовано застосовувати сталі з вмістом ванадію. Листи малолистових ресор мають виготовлятися з прокату із закругленими краями. Відповідність марок матеріалів, з яких виготовляють ресори, підтверджують відповідними сертифікатами або свідоцтвами якості. 4.7. Листи мають бути термічно оброблені. Твердість листів має становити 353 - 461 НВ. При цьому різниця величин твердості всіх листів ресори не має перевищувати 65 НВ. 4.8. Поверхні термічно оброблених листів, у тому числі їх реброві сторони, краї кінців листів, краї отворів мають бути без розшарувань, тріщин, раковин, холодних забоїн та інших дефектів механічного та металургійного походження. Допускаються поодинокі сколювання завдовжки до 20 мм від торця листів. Перевіряється візуально. 4.9. Серповидність (мал. 4.4) термічно оброблених складених листів ресор не має перевищувати значень, наведених в таблиці 4.5. Таблиця 4.5 (мм) Товщина прокату | Точність прокату | Серповидність | Неплощинність | До 7,5 включно | Висока Підвищена Звичайна | 1,0 1,5 2,5 | 1,5 4,0 7,0 | Більше від 7,5 | Висока Підвищена Звичайна | 1,0 1,5 2,5 | 1,0 2,0 4,0 |
Мал. 4.4 4.10. Номінальний діаметр центрального отвору має перевищувати номінальний діаметр центрувального болта не більше ніж на 0,5 мм. Похибка розмірів отворів не має перевищувати 0,5 мм. 4.11. Граничне відхилення центрального отвору і фіксуючої видавки від повздовжньої осі симетрії ресорного листа не має перевищувати 1 мм, якщо ширина листа становить до 90 мм включно, а якщо ширина становить 100 мм і більше - 1,4 мм. Видавки, які призначені для фіксації листів у центральній частині ресори, не мають мати відхилення від повздовжньої осі симетрії ресорного листа більше ніж 1 мм. За наявності двох видавок сума їх відхилень в різні сторони від повздовжньої осі листа - не більше ніж 0,3 мм. 4.12. Відхилення довжини листів ресор, крім листів з відтягнутими кінцями, у випрямленому стані не має перевищувати 5 мм. Лінійні розміри контролюють засобами лінійних вимірювань з граничнодопустимими похибками. 4.13. Відхилення відстані від торця листа до поперечної осі ресори, крім корінних листів з витими вушками, не має перевищувати ±1,5 мм. Вимірювання проводять з однієї сторони листа. Лінійні розміри контролюють засобами лінійних вимірювань з граничнодопустимими похибками. 4.14. Відхилення відстані від осі вушка до поперечної осі ресори не має перевищувати ± 2 мм. Лінійні розміри контролюють засобами лінійних вимірювань з граничнодопустимими похибками. 4.15. Закріплення втулок у вушках має виключати їх обертання та осьове зміщення. 4.16. Допуски перпендикулярності осі вушка ресори із запресованою втулкою не мають перевищувати 3,0 мм в горизонтальній площині та 4,0 мм - у вертикальній (мал. 4.5). Лінійні розміри контролюють засобами лінійних вимірювань з граничнодопустимими похибками. Мал. 4.5 4.17. Сумарне зміщення листів ресори в поперечному напрямку відносно корінного листа в середній частині ресори на довжині защемлення Lе не має перевищувати 1,5 мм для ресор I класу і 2 мм - для ресор II класу. Допуск на ширину втулки, яка підлягає механічній обробці, не має перевищувати h11; для вушок з гумовими втулками допуск вказується в документації виробника. Відхилення ширини кінця ресори в місці защемлення за відсутності механічної обробки не має перевищувати + 5 мм. Лінійні розміри контролюють засобами лінійних вимірювань з граничнодопустимими похибками. 4.18. Хомути ресор не мають перешкоджати легкому переміщенню листів у процесі роботи ресори. Гайки стяжних болтів хомутів мають бути із запобіжниками від самостійного відгвинчування. Допуск симетричності хомута відносно поперечної осі ресори не має перевищувати 5 мм. Мінімальний зазор від хомута до торця наступного ресорного листа 5 мм. 4.19. Зазори між листами багатолистової ресори, стягнутої в середній частині до зімкнення листів, не мають перевищувати 0,3 мм, якщо довжина зазору не перевищує 75 мм. Якщо довжина зазору перевищує 75 мм, але не більше як 1/4 довжини меншого з двох споріднених листів, міжлистові зазори не мають перевищувати: 1,2 мм - якщо номінальна товщина листів до 6 мм включно; 2,0 мм - якщо номінальна товщина листів від 8 мм до 16 мм включно; 2,8 мм - якщо номінальна товщина листів понад 16 мм. Зазор має плавно зменшуватись від середини довжини. Якщо довжина зазору становить до 75 мм, його кінці визначають щупом 0,05 мм чи на просвіт, якщо більше від 75 мм - щупом 0,3 мм. 4.20. Величина зазору на відстані до 10 мм від кінця листа не має перевищувати 0,4 мм. Вимоги цього підпункту та підпункту 4.21 вважаються не забезпеченими, якщо зазор перевищує граничну величину хоча б в одній точці по ширині листа (мал. 4.6). Мал. 4.6 Перевірка зазорів між листами багатолистової ресори 1 - граничне положення щупа; 2 - щуп. Зазори перевіряють на зібраній ресорі у вільному стані, стягнутій центровим болтом чи затиснутій на пресі на ділянці жорсткого кріплення ресори на транспортному засобі до повного змикання листів у місці затиснення. Перевірку здійснюють щупом, розташованим по всій ширині листа, перпендикулярній до повздовжньої осі ресори (мал. 4.6). Допускається перевірка під навантаженням, яке відповідає масі ресори. Момент затягування з'єднань різі має перевірятися динамометричним ключем. 4.21. Листи ресор мають змикатись тільки в місці центрального кріплення. В інших частинах ресори зазор між листами при різних деформаціях має бути не менше ніж 1 мм. Лінійні розміри контролюють засобами лінійних вимірювань з граничнодопустимими похибками. 4.22. Відхилення стріли вигину під контрольним навантаженням не має перевищувати ± 5 мм. Лінійні розміри контролюють засобами лінійних вимірювань з граничнодопустимими похибками. 4.23. Відхилення від номінального значення жорсткості ресори не має перевищувати ± 5 %. Жорсткість ресори визначають співвідношенням приросту навантаження по середній лінії характеристики при прогині ± 25 мм від положення, яке відповідає контрольному навантаженню, до величини цього прогину. 4.24. Для захисту від корозії ресори мають бути пофарбовані. Якість покриття контролюють візуально і порівнюють з контрольним зразком. 5. Амортизатори телескопічні гідравлічні та гідропневматичні механічних транспортних засобів та причепів5.1. Загальні технічні вимоги5.1.1. Основні споживчі властивості амортизатора оцінюють за робочими діаграмами. 5.1.2. Робочі діаграми амортизаторів повинні відповідати наведеним в робочих кресленнях, технічних умовах на конкретні амортизатори та іншій технічній документації. При максимальних швидкостях поршня від 0,20 до 0,52 м/с (клапанний режим роботи) граничні відхилення сил опору амортизаторів від їх номінальних значень не повинні виходити за межі ±15 % при відбої та ±20 % - при стисненні. При максимальних швидкостях поршня від 0,08 до 0,20 м/с (дросельний режим роботи) граничні відхилення сил опору амортизаторів від їх номінальних значень не повинні виходити за межі ±30 % при відбої та ±50 % - при стисненні. 5.1.3. Сила опору амортизатора за умови підвищення його температури від 20 до 80° C не повинна зменшуватись більш, ніж на 30 % від первісного значення як при відбої, так і при стисненні. 5.1.4. Амортизатори повинні бути герметичними. Протікання робочої рідини не допускається за виключенням можливого появлення мастильної плівки на робочій поверхні штоку після прокачування. 5.1.5. Переміщення рухомих частин амортизатора повинно бути плавним без заїдань при будь-якому нахилі відносно резервуара по всій довжині. 5.1.6. На поверхні амортизатора не припускається наявність нефарбованих зон (крім тих, що установлені конструкторською документацією), слідів амортизаційної рідини, механічних пошкоджень, а також не припускаються вигини штока, пошкодження його робочої поверхні та приєднувальних деталей, деформація резервуарів, провушин, кожухів. 5.1.7. Лакофарбове покриття повинно бути стійким до впливу рідинних палив і вологого середовища в умовах підвищеної температури, а також мати достатнє зчеплення (адгезію) з металевими поверхнями. 5.2. Методи контролю5.2.1. Випробування лакофарбового покриття 5.2.2. Пофарбовану зовнішню поверхню амортизатора обливають 5 см3 етильованого бензину. Встановлюють амортизатор під кутом 45° до вертикалі і витримують до повного випаровування бензину. При завершенні випробувань фарба не повинна мати шорсткості, бульок, напливів. 5.2.3. Амортизатор слід витримувати у камері за температури від 38 до 42° C і відносній вологості повітря 90 % протягом 96 годин без перерви, у вертикальному положенні. При завершенні випробувань фарба не повинна мати шорсткості, бульок, напливів. 5.2.4. За допомогою скребачки, яка складається з ряду паралельно розташованих на відстані 1 мм одне від одного лез, нарізають пофарбовану поверхню резервуара амортизатора на квадрати площиною від 80 до 90 мм2 в двох взаємно перпендикулярних направленнях таким чином, щоб прорізати шар фарби. До отриманої поверхні решітки приклеюють смужку клейкої стрічки з відривним зусиллям від 10 до. 15 Н. При різкому видаленні клейкої стрічки не припускається відрив шару фарби, за виключенням відриву задирок по краях решітки. 5.3. Випробування на плавність роботиПлавність переміщення рухомих частин слід перевіряти при постійній швидкості в межах 0,005 - 0,01 м/с на довжині не менше 80 % від максимального ходу амортизатора. Рухомі частини амортизатора, який встановлено вертикально, повинні переміщатись плавно без заїдань при любих нахилах відносно резервуара по всій його довжині. При цьому вимірюються зусилля, які необхідні для зсуву та переміщенню рухомих частин. 5.4. Випробування на герметичність5.4.1. Герметичність амортизаторі визначають прокачуванням на стенді з подальшим витримуванням у нерухомому стані. При цьому амортизатори повинні знаходитись в горизонтальному стані, а штоки двотрубних амортизаторів без надлишкового тиску переміщенні до крайньої точки. Після витримування амортизаторів їхні нижні опірні зовнішні поверхні резервуара та кожуха повинні бути сухими без явних слідів рідини. 5.4.2. При перевірці на герметичність прокачуванням, амортизатор повинен пропрацювати на стенді не менше 30 с при швидкостях поршня зазначених у пункті 5.5.1. При цьому температура амортизатора не повинна перевищувати 100 C 5.4.3. Витримка амортизатора в горизонтальному стані проводиться протягом 12 годин (не менше) 5.5. Контроль характеристик амортизатора5.5.1. Запис робочих діаграм при роботі амортизаторів з клапанами відбою та стиснення, що відкриваються, належить проводити в діапазоні максимальних швидкостей поршня від 0,20 до 1,00 м/с; з клапанами, які закриті, - в межах від 0,08 до 0,20 м/с. при цьому величина ходу поршня повинна бути не менше 80 % його повного ходу (з округленням до цілих десятків міліметрів), але не більше, ніж 100 мм. Температура амортизатора перед випробуваннями повинна бути в межах від 15 до 30° C. З початку випробувань і у випадку наявності перерв запис робочих діаграм треба проводити після виконання прокачування (не менше 4 циклів). 5.5.2. Робочу характеристику амортизатора будують за робочими діаграмами на основі ходів поршня та частот коливання, що забезпечують максимальні швидкості поршня в межах від 0,08 до 1,00 м/с. В цьому діапазоні максимальних швидкостей поршня має бути записано не менш, ніж десять робочих діаграм у відповідності з 5.5.1. За записаними робочими діаграмами визначають максимальне значення сили опору відбою та стиснення, а за розміром ходу і значенням частот коливання поршня - максимальні швидкості останнього. За цими даними будують робочу характеристику. 5.5.3. Температурну характеристику будують за робочими діаграмами, що записані за 5.5.1 при наступних температурах амортизатора: мінус 50, мінус 30, мінус 15, 0, 20, 30, 50, 80, 100° C. Амортизатор перед початком випробувань охолоджують до температури мінус 60° C, далі при роботі поступово доводять його температуру до вказаних значень і записують робочі діаграми при постійній максимальній швидкості. За отриманим максимальним значенням сили опору відбою та стиснення будують температурну характеристику. 6. Свічки запалювання іскрові6.1. Технічні вимоги6.1.1. Свічки запалювання повинні виготовлятися у загальнокліматичному виконанні "0" за ДСТУ ГОСТ 3940:2007 у відповідності з вимогами цього стандарту чи технічних умов на конкретні типи свічок запалювання за кресленнями, затвердженими у встановленому порядку. 6.1.2. Сталеві деталі свічок запалювання повинні мати захисне покриття. 6.1.3. На металевих деталях свічок запалювання не допускаються тріщини та зірвані нитки різі. На термоосідальній канавці та в місцях накладання контактів при електротермічному збиранні свічок запалювання припускається часткове порушення покриття. 6.1.4. Іскроутворення між електродами свічок запалювання, що мають величину іскрового зазору менше 0,6 мм повинно бути безперебійним при тиску газу, що оточує електроди, 1,0 ± 0,05 МПа (10 ± 0,5 кг/см2). При іскровому зазорі 0,6 мм і більше тиск газу повинен бути 0,85 ± 0,05 МПа (8,5 ± 0,5 кг/см2). 6.1.5. Витікання газу через з'єднання деталей свічки запалювання при різниці тиснень 1,0 ± 0,05 МПа (10 ± 0,5 кг/см2) не повинно перевищувати 5 см3/хв., а для свічок запалювання з герметичністю по з'єднанню ізолятор-електрод цементом - 40 см3/хв. Для свічок запалювання, що наново розробляються, витікання газу через з'єднання деталей перевіряти при різниці тиснень 2,0 ± 0,05 МПа (20 ± 0,5 кг/см2). 6.1.6. Свічки запалювання не повинні мати пошкоджень після впливу механічного навантаження: крутильного моменту 45 Н.м, прикладеного до шестигранника корпусу; згинальної сили в 400 Н, прикладеної під кутом 90° до контактної головки; розтягувальної сили 300 Н, прикладеної до контактної головки вздовж її осі. 6.1.7. Товщина ущільнюючого кільця, що не спадає, повинна бути від 1,4 до 2,0 мм після одноразового затягання зусиллям 30 Н.м для свічок запалювання з різзю на корпусі М14 х 1,25 та зусиллям 40 Н.м при різі на корпусі М18 х 1,5. За згодою із споживачем застосовують ущільнюючі кільця, що спадають. 6.1.8. Омічний опір ізоляції між контактною головкою і корпусом свічки запалювання при температурі 550 ± 15° C не повинно бути менш, ніж 5,0 КОм. 6.1.9. Частина свічки запалювання, яка вкручується, повинна витримувати одноразове нагрівання повітрям, що має температуру (700 ± 10)° C на протязі (10 ± 1) хв. та подальшим природним охолодженням до температури (20 ± 5)° C. 6.1.10. Електрод маси повинен бути надійно приварений до корпусу свічки запалювання. 6.1.11. Ізолятор в зборі з електродом та контактною головкою повинен витримувати випробувальну напругу 22 кВ (ефективне значення) з частотою 50 Гц на протязі 30 с. 6.1.12. Критерієм граничного стану свічок запалювання слід вважати перебій в іскроутворенні при умові, що вказана в табл., що не усувається очищенням від нагару. Таблиця 6.1 Іскровий зазор, мм | 0,5 | 0,6 | 0,7 | 0,8 | 0,9 | 1,0 | Тиск безперебійності іскроутворення, кг/см2 | 7,0 | 6,0 | 5,0 | 4,5 | 4,0 | 3,5 |
Примітки. 1. Перевірку свічок запалювання треба проводити при величині іскрового зазору, вказаного в інструкції з експлуатації. 2. Випробувальна напруга при перевірці свічок запалювання під час експлуатації повинно відповідати параметрам, що вказані в пункті 4.4. При цьому максимальне амплітудне значення напруги повинно бути 18 кВ, не більше, а час зростання фронту імпульсу напруги від 10 до 90 % максимального значення повинно бути 80 мкс, не більше. 6.2. Методи контролю6.2.1. Перевірку зовнішнього вигляду ізолятора і металевих деталей (п. 6.1.3) проводять візуально без застосування збільшувальних приладів. 6.2.2. Випробування антикорозійних властивостей металевих деталей (п. 6.1.2), які мають окисне покриття слід проводити на змащеній свічці запалювання у камері соляного туману на протязі 2,5 годин. Туман утворюють розпорошуванням 20 %-вого розчину кухонної солі у воді при температурі (20 ± 5)° C. Вироби розташовують в камері таким чином, щоб в ході випробувань бризки розчину, краплі зі стелі стін та систем підвісів, не потрапляли на виріб. Розпорошування розчину виконують протягом 15 хв. Через кожні 45 хв. Свічки запалювання вважаються такими, що витримали випробування, якщо після випробувань відсутнє зруйнування захисного покриття, що оголює основний метал. Допускаються осередки корозії основного металу на гострих краях, поглибленнях деталей, на різі та ділянках корпусу з захисним покриттям, яке порушене при термоосіданні. 6.2.3. Перевірку безперебійності іскроутворення (п. 6.1.4) проводять встановленням свічки запалювання в барокамеру, яка забезпечує отримання необхідного надмірного тиску газу і з конструкцією, яка дозволяє наглядати чи реєструвати іскроутворення між електродами свічки запалювання. Після підведення випробувальної напруги не менш, ніж 22 кВ (амплітудне значення) при встановлених у п. 6.1.4 умовах іскроутворення має бути безперебійним. Випробування триває 30 хв. Випробувальна напруга при дослідних (лабораторних) випробуваннях повинно мати наступні характеристики при ємнісному навантаженні не більш, ніж 50 пФ: Таблиця 6.2 максимальне амплітудне значення напруги | не менше 22 кВ | час зростання фронту імпульсу напруги від 10 % до 90 % максимального значення | від 8 до 50 мкс | час спаду фронту імпульсу напруги від 90 % до 10 % максимального значення | від 20 до 6 мкс | частота проходження імпульсу | 50с-1 |
6.2.4. Перевірку кількості витікання газу через з'єднання деталей свічки запалювання (п. 6.1.5) здійснюють шляхом встановлення свічки запалювання в барокамеру, яка забезпечує отримання необхідного надмірного тиснення газу, та вимірювання витікання газу протягом 30 сек. При цьому витікання газу через з'єднання свічки із барокамерою, в тому числі і з ущільнюючим кільцем свічки запалювання, не враховують. Допускається проводити контроль на свічках запалювання, які не укомплектовані ущільнюючими кільцями. 6.2.5. Перевірку механічної стійкості (п. 6.1.6) проводять шляхом монтажу свічки запалювання у відповідний різьбовий отвір стальної загартованої пластини, з моментом затяжки 45 Нм та прикладають роздільно зусилля на згин та зусилля на розтяг до контактної головки. 6.2.6. Перевірку товщини ущільнювального кільця (п. 6.1.7) слід проводити після затяжки з відповідним моментом свічки запалювання у відповідний різьбовий отвір стальної загартованої пластини. 6.2.7. Перевірку омічного опору ізоляції (п. 6.1.8) поводять після нагріву свічки запалювання в печі при температурі (550 ± 15)° C. Свічку запалювання вкручують у відповідний різьбовий отвір металевої пластини і кладуть в піч на 5 хв. Вимірювання опору проводять не пізніше ніж через 1 хв. після того як свічку запалювання дістануть з печі. Дозволяється проводити вимірювання опору не витягуючи свічку запалювання з печі. 6.2.8. Перевірку частини свічки запалювання, що вкручується, проводять нагрівом верхньої частини свічки запалювання при температурі (700 ± 15)° C у печі і природному охолодженні свічки запалювання на повітрі при температурі (20 ± 5)° C. Свічки запалювання, які випробовуються встановлюються в отвори пластин, що має товщину, яка рівна довжині частини що вкручується, що розміщується у верхній частині печі. Отвори в пластині повинні бути на 0,5 мм більше максимального зовнішнього діаметру різі на корпусі свічки запалювання. Пластина складається з двох сталевих листів та азбестової прокладки між ними. Пластина до встановлення свічок запалювання прогрівається разом з піччю. Температуру в печі заміряють за допомогою термопари, що розміщена в центрі пластини та опущена на 50 мм нижче пластини. Свічки запалювання вважаються такими, що пройшли випробування, якщо вони після випробування зберігають герметичність через з'єднання деталей та мають безперебійне іскроутворення при тиску газів, що оточують електроди. Наявність тріщин на ізоляторі визначають шляхом нанесення на його поверхню 0,5 % розчину еозину або фуксину в етиловому технічному спирті. Після проведення випробування свічки запалювання промивають під проточною водою і висушують. 6.2.9. Перевірку надійності приварювання електрода маси (п. 6.1.10) проводять одноразовим його згином на 90° і повертанням в початкове положення. Відрив електроду і наявність тріщин в місці приварювання не допустимі. 6.2.10. Випробування електричної міцності ізолятора в зборі з електродом та контактною головкою, що вийнятий з корпусу свічки запалювання, проводять на спеціальних установках з вимірювальним пристроєм. Ізолятор, що випробовується, в зборі повинен бути вставлений в металеве кільце, яке не має гострих кромок (радіус округлень 0,5 мм), що охоплює максимальний діаметр пояска ізолятора. Нижня фаска пояска ізолятора повинна опиратися на бурт контактуючого кільця висотою не більше 1 мм. Висота кільця повинна бути рівна висоті пояска ізолятора, а товщина стінок повинна бути не більше 1 мм. Зазор між випробовуваним ізолятором в зборі і контактуючим кільцем має бути в межах допуску на ізолятор. Ізолятор з контактуючим пристроєм розташовують тепловим конусом вниз в конденсаторну або трансформаторну оливу з електричною міцністю, що не допускає появу електричного розряду на поверхні. Рівень оливи не повинен бути нижче 30 мм від верхньої кромки контактуючого кільця, а ізолятор в зборі не повинен торкатися дна і стінок посудини. При випробуванні напругу прикладають до контактної головки і підвищують до 15 кВ, далі напругу підвищують зі швидкістю 1 + 2 кВ/с до 22 кВ. При такій напрузі ізолятор витримують протягом 30 с. Додаток 11 до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання (пункт 1.9 розділу I) ОСОБЛИВОСТІ застосування технічних приписів до КТЗ спеціального призначенняI. Особливості застосування вимог до колісних транспортних засобів спеціального призначення категорій M (автомобілі-будинки, автомобілі швидкої медичної допомоги (санітарні), автомобілі-катафалки) та інших колісних транспортних засобів спеціального призначення категорій M1, які не увійшли у інші розділи додатка 11)N з/п | Об'єкт затвердження | Позначення документа, вимоги | Познака вимог до документів, необхідних для підтвердження відповідності для КТЗ категорії | M1 технічно допустимою повною масою | M2 | M3 | Ј2500 кг | >2500 кг | 1 | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами R2 та/або HS1) | R1 | Х | Х | Х | Х | 2 | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами R2 та/або HS1) | R2 | Х | Х | Х | Х | 3 | Світловідбивачі | R3 | Х | Х | Х | Х | 4 | Пристрої освітлення заднього номерного знака | R4 | Х | Х | Х | Х | 5 | Покажчики поворотів | R6 | Х | Х | Х | Х | 6 | Контурні вогні, підфарники, задні габаритні вогні, стоп-сигнали | R7 | Х | Х | Х | Х | 7 | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами H1, H2, H3, HB3, HB4, H7, H8, H9, IR1 та/або HIR21) | R8 | Х | Х | Х | Х | 8 | Рівень радіоелектричних завад | R10 | Х | Х | Х | Х | 9 | Замки і завіси дверей | R11 | Б | В + Б | - | - | 10 | Травмобезпечність рульового керування | R12 | Х | Х | - | - | 11 | Системи гальмування | R13 | Х | Х + В | Х + В | Х + В | 12 | Кріплення ременів безпеки | R14 | Г | В + Г1 | В + Г1 | В + Г1 | 13 | Ремені безпеки | R16 | Г | В + Г2 | В + Г2 | В + Г2 | 14 | Сидіння, їхні кріплення та підголівники | R17 | Г | В + Г | Г | Г | 15 | Передні протитуманні фари | R19 | Х | Х | Х | Х | 16 | Фари ближнього і дальнього світла (H4) | R20 | Х | Х | Х | Х | 17 | Фари заднього ходу | R23 | Х | Х | Х | Х | 18 | Димність КТЗ з дизелями | R24 | В + Д | В + Д | В + Д | В + Д | 19 | Підголівники сидінь | R25 | В + Г | В + Г | В + Г | В + Г | 20 | Зовнішні виступи КТЗ | R26 | Х для кабіни + А | В для кабіни + А | - | - | 21 | Звукові сигнальні прилади і їх установка | R28 | Х | Х | Х | Х | 22 | Захисні властивості кабін КТЗ | R29 | - | - | - | - | 23 | Пожежна безпека | R34 | Е | Е | - | - | 24 | Конструкція автобусів | R36 | - | - | Х + А | Х + А | 25 | Задні протитуманні ліхтарі | R38 | Х | Х | Х | Х | 26 | Спідометри та їх установка | R39 | Х | Х | Х | Х | 27 | Безпечне скло та скломатеріали | R43 | В + Ж | В + Ж | В + Ж | В + Ж | 28 | Пристрої непрямого огляду та їх установка | R46 | Х | В | - | - | 29 | Установка пристроїв освітлення і світлової сигналізації | R48 | А + И | А + В + И для кабіни; А + И для іншої частини | А + В + И для кабіни; А + И для іншої частини | А + В + И для кабіни; А + И для іншої частини | 30 | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | R49 | Д | В + Д | В + Д | В + Д | 31 | Зовнішній шум | R51 | Д | В + Д | Х + В + Д | Х + В + Д | 32 | Конструкція автобусів | R52 | - | - | Х + А | Х + А | 33 | Тягові пристрої | R55 | Х | Х | Х | Х | 34 | Задні захисні пристрої | R58 | - | - | - | - | 35 | Зовнішні виступи КТЗ | R61 | - | - | - | - | 36 | Газобалонні КТЗ на зрідженому нафтовому газі (ЗНГ) | R67 | Х + В + Д | Х + В + Д | Х + В + Д | Х + В + Д | 37 | Боковий захист | R73 | - | - | - | - | 38 | Стоянкові вогні | R77 | Х | Х | Х | Х | 39 | Рульове керування | R79 | Х + В | Х + В | Х + В | Х + В | 40 | Сидіння, їхні кріплення | R80 | Г | В + Г | Г | Г | 41 | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | R83 | Х + В + Д | Х + В + Д | Х + В + Д | Х + В + Д | 42 | Потужність двигуна | R85 | Х + В | Х + В | Х + В | Х + В | 43 | Денні ходові вогні | R87 | Х | Х | Х | Х | 44 | Пристрої обмеження швидкості | R89 | - | - | Х + В; К | Х + В; К | 45 | Бокові габаритні вогні | R91 | Х | Х | Х | Х | 46 | Передні захисні пристрої | R93 | - | - | - | - | 47 | Захист у разі фронтального зіткнення | R94 | - | - | - | - | 48 | Захист у разі бокового зіткнення | R95 | - | - | - | - | 49 | Фари ближнього і дальнього світла, оснащені газорозрядними джерелами світла | R98 | Х | Х | Х | Х | 50 | Електромобілі | R100 | Х | Х | Х | Х | 51 | Світловідбивне маркування КТЗ | R104 | - | - | Х | Х | 52 | Конструкція автобусів | R107 | - | - | Х + А | Х + А | 53 | Газобалонні КТЗ на стисненому природному газі (СПГ) та/або зрідженому природному газі (ЗПГ) | R110 | Х + В + Д | Х + В + Д | Х + В + Д | Х + В + Д | 54 | Стійкість проти перекидання автоцистерн | R111 | - | - | - | - | 55 | Фари, які випромінюють асиметричний промінь ближнього та/або дальнього світла, оснащені лампами розжарювання та/або світлодіодними модулями | R112 | Х | Х | Х | Х | 56 | Фари, які випромінюють симетричний промінь ближнього та/або дальнього світла, оснащені лампами розжарювання та/або газорозрядними джерелами та/або світлодіодними модулями | R113 | Х | Х | Х | Х | 57 | Вогні підсвічування поворотів | R119 | Х | Х | Х | Х | 58 | КТЗ, що працюють на водні | R134 | Х | Х | Х | Х | 59 | Конструкція автобусів для перевезення школярів | ДСТУ 7013:2009 | - | - | - | - | 60 | Конструкція автобусів для перевезення осіб з інвалідністю | ДСТУ ГОСТ 30478:2006 | - | - | - | - | 61 | Технічний стан КТЗ | ДСТУ 3649:2010 | Х | Х | Х | Х |
Позначення літер: "Х" | - | допускаються тільки відхилення, вказані у нормативному документі або вимогах, наведених у розділах II - V додатка 4 до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року N 521, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за N 1586/21898 (далі - Порядок); | "-" | - | вимоги не застосовують для цієї категорії КТЗ; | "А" | - | допускаються відхилення у випадку, коли характер спеціального призначення КТЗ не дозволяє цілком виконати встановлені вимоги. Повинні бути надані достатні докази стосовно того, що спеціальне призначення КТЗ унеможливлює виконання вимог у повному обсязі; | "Б" | - | вимоги застосовуються тільки до дверей, які забезпечують доступ до сидінь, призначених для нормального використання, коли КТЗ рухається по дорозі і коли відстань між точкою R сидіння і середньою площиною дверної поверхні, виміряної перпендикулярно подовжній середній площині КТЗ, не перевищує 500 мм; | "В" | - | вимоги до категорії базового КТЗ, що використовується для виготовлення спеціального КТЗ; | "Г" | - | вимоги застосовуються тільки до сидінь, призначених для звичайної експлуатації під час руху КТЗ по дорозі. Ці сидіння повинні бути чітко позначені піктограмою або табличкою з відповідним текстом; | "Г1" | - | вимоги застосовуються тільки до сидінь, призначених для звичайної експлуатації під час руху КТЗ по дорозі. Сидіння останнього ряду повинні бути обладнані, як мінімум, жорсткими кріпленнями поясних ременів безпеки. Сидіння, призначені для звичайної експлуатації під час руху КТЗ по дорозі, повинні бути чітко позначені піктограмою або табличкою з відповідним текстом; | "Г2" | - | вимоги застосовуються тільки до сидінь, призначених для звичайної експлуатації під час руху КТЗ по дорозі. Сидіння останнього ряду повинні бути обладнані, як мінімум, поясними ременями безпеки. Сидіння, призначені для звичайної експлуатації під час руху КТЗ по дорозі, повинні бути чітко позначені піктограмою або табличкою з відповідним текстом; | "Д" | - | допускається зміна довжини системи випуску відпрацьованих газів після останнього глушника на 2 м без проведення додаткових випробовувань; | "Е" | - | допускається зміна конфігурації та довжини паливозаправного трубопроводу та зміна розташування паливного бака; | "Ж" | - | для всіх засклених прорізів, крім кабіни водія (вітрове і бокове скло), допускається застосування безпечного скла або жорсткого пластику; | "И" | - | допускається встановлення додаткових пристроїв освітлення і світлової сигналізації; | "К" | - | не застосовується до КТЗ швидкої медичної допомоги (санітарних). |
Х + А, Х + В, В + Б, В + Г, В + Г1, В + Г2, В + Д, В + Ж, Х + В + Д або А + В + И - комбінація познак, що позначає процедуру з підтвердження відповідності за "Х" - з урахуванням "А", "В" або "Д" відповідно, за "В" - з урахуванням "Б", "Г", "Г1", "Г2", "Д" або "Ж" відповідно, за "А" - з урахуванням "В", "И" відповідно. II. Особливості застосування вимог до колісних транспортних засобів спеціального призначення категорій M, N, O (броньовані автомобілі)N з/п | Об'єкт затвердження | Позначення документа, вимоги | Познака вимог до документів, необхідних для підтвердження відповідності для КТЗ категорії | M1 | M2 | M3 | N1 | N2 | N3 | O1 | O2 | O3 | O4 | 1 | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами R2 та/або HS1) | R1 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 2 | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами R2 та/або HS1) | R2 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 3 | Світловідбивачі | R3 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 4 | Пристрої освітлення заднього номерного знака | R4 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 5 | Покажчики поворотів | R6 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 6 | Контурні вогні, підфарники, задні габаритні вогні, стоп-сигнали | R7 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 7 | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами H1, H2, H3, HB3, HB4, H7, H8, H9, IR1 та/або HIR21) | R8 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 8 | Рівень радіоелектричних завад | R10 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 9 | Замки і завіси дверей | R11 | Х | - | - | Х | - | - | - | - | - | - | 10 | Травмобезпечність рульового керування | R12 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 11 | Системи гальмування | R13 | Х + Б | Х + Б | Х + Б | Х + Б | Х + Б | Х + Б | Х + Б | Х + Б | Х + Б | Х + Б | 12 | Кріплення ременів безпеки | R14 | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | 13 | Ремені безпеки | R16 | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | 14 | Сидіння, їхні кріплення та підголівники | R17 | Х | Г | Г | Г | Г | Г | - | - | - | - | 15 | Передні протитуманні фари | R19 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 16 | Фари ближнього і дальнього світла (H4) | R20 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 17 | Фари заднього ходу | R23 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 18 | Димність КТЗ з дизелями | R24 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 19 | Підголівники сидінь | R25 | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | 20 | Зовнішні виступи КТЗ | R26 | Х для кабіни + А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 21 | Звукові сигнальні прилади і їх установка | R28 | А + В | А + В | А + В | А + В | А + В | А + В | - | - | - | - | 22 | Захисні властивості кабін КТЗ | R29 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 23 | Пожежна безпека | R34 | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | 24 | Конструкція автобусів | R36 | - | Х + А | Х + А | - | - | - | - | - | - | - | 25 | Задні протитуманні ліхтарі | R38 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 26 | Спідометри та їх установка | R39 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 27 | Безпечне скло та скломатеріали | R43 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 28 | Пристрої непрямого огляду та їх установка | R46 | А | А | А | А | А | А | - | - | - | - | 29 | Установка пристроїв освітлення і світлової сигналізації | R48 | А; Д | А; Д | А; Д | А; Д | А; Д | А; Д | А; Д | А; Д | А; Д | А; Д | 30 | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | R49 | А | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 31 | Зовнішній шум | R51 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 32 | Конструкція автобусів | R52 | - | Х + А | Х + А | - | - | - | - | - | - | - | 33 | Тягово-зчіпні пристрої | R55 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 34 | Задні захисні пристрої | R58 | - | - | - | - | Х | Х | - | - | Х | Х | 35 | Зовнішні виступи КТЗ | R61 | - | - | - | А | А | А | - | - | - | - | 36 | Газобалонні КТЗ на зрідженому нафтовому газі (ЗНГ) | R67 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 37 | Боковий захист | R73 | - | - | - | - | Х | Х | - | - | Х | Х | 38 | Стоянкові вогні | R77 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 39 | Рульове керування | R79 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 40 | Сидіння, їхні кріплення | R80 | Х | Г | Г | Г | Г | Г | - | - | - | - | 41 | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | R83 | Х | Х | - | Х | - | - | - | - | - | - | 42 | Денні ходові вогні | R87 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 43 | Пристрої обмеження швидкості | R89 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 44 | Бокові габаритні вогні | R91 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 45 | Передні захисні пристрої | R93 | - | - | - | - | Х | Х | - | - | - | - | 46 | Захист у разі фронтального зіткнення | R94 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 47 | Захист у разі бокового зіткнення | R95 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 48 | Фари ближнього і дальнього світла, оснащені газорозрядними джерелами світла | R98 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 49 | Електромобілі | R100 | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | - | 50 | Світловідбивне маркування КТЗ | R104 | - | Х | Х | Х | Х | Х | - | Х | Х | Х | 51 | КТЗ для перевезення небезпечних вантажів | R105 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 52 | Конструкція автобусів | R107 | - | Х + А | Х + А | - | - | - | - | - | - | - | 53 | Газобалонні КТЗ на стисненому природному газі (СПГ) та/або зрідженому природному газі (ЗПГ) | R110 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 54 | Стійкість проти перекидання автоцистерн | R111 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 55 | Фари, які випромінюють асиметричний промінь ближнього та/або дальнього світла, оснащені лампами розжарювання та/або світлодіодними модулями | R112 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 56 | Вогні підсвічування поворотів | R119 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 57 | Фари, які випромінюють симетричний промінь ближнього та/або дальнього світла, оснащені лампами розжарювання та/або газорозрядними джерелами та/або світлодіодними модулями | R123 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 58 | КТЗ, що працюють на водні | R134 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 59 | Конструкція автобусів для перевезення школярів | ДСТУ 7013:2009 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 60 | Конструкція автобусів для перевезення осіб з інвалідністю | ДСТУ ГОСТ 30478:2006 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 61 | Технічний стан КТЗ | ДСТУ 3649:2010 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 62 | Конструкція причепів | Вимоги розділів II - V додатка 4 до Порядку | - | - | - | - | - | - | Х | Х | - | - |
Позначення літер: "Х" | - | допускаються тільки відхилення, вказані у нормативному документі або вимогах, наведених у розділах II - V додатка 4 до Порядку; | "-" | - | вимоги не застосовують для цієї категорії КТЗ; | "А" | - | допускаються відхилення у випадку, коли характер спеціального призначення КТЗ не дозволяє цілком виконати встановлені вимоги. Повинні бути надані достатні докази стосовно того, що спеціальне призначення КТЗ унеможливлює виконання вимог у повному обсязі; | "Б" | - | вимоги до категорії базового КТЗ, що використовується для виготовлення спеціального КТЗ; | "В" | - | дозволяється застосування додаткових сигналів тривоги; | "Г" | - | вимоги застосовуються тільки до сидінь, призначених для звичайної експлуатації під час руху КТЗ по дорозі. Ці сидіння повинні бути чітко позначені піктограмою або табличкою з відповідним текстом; | "Д" | - | допускається встановлення додаткових пристроїв освітлення і світлової сигналізації. |
Х + А, Х + Б або А + В - комбінація познак, що позначає процедуру з підтвердження відповідності за "Х" - з урахуванням "А", за "Х" - з урахуванням "Б" або за "А" - з урахуванням "В" відповідно. III. Особливості застосування вимог до колісних транспортних засобів категорії M, призначених для перевезення крісел-колясокN з/п | Об'єкт затвердження | Позначення документа, вимоги | Познака вимог до документів, необхідних для підтвердження відповідності | 1 | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами R2 та/або HS1) | R1 | Х | 2 | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами R2 та/або HS1) | R2 | Х | 3 | Світловідбивачі | R3 | Х | 4 | Пристрої освітлення заднього номерного знака | R4 | Х | 5 | Покажчики поворотів | R6 | Х | 6 | Контурні вогні, підфарники, задні габаритні вогні, стоп-сигнали | R7 | Х | 7 | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами H1, H2, H3, HB3, HB4, H7, H8, H9, IR1 та/або HIR21) | R8 | Х | 8 | Рівень радіоелектричних завад | R10 | Х | 9 | Замки і завіси дверей | R11 | Х | 10 | Травмобезпечність рульового керування | R12 | Х | 11 | Системи гальмування | R13 | Х | 12 | Кріплення ременів безпеки | R14 | Х + А | 13 | Ремені безпеки | R16 | Х + А | 14 | Сидіння, їхні кріплення та підголівники | R17 | Х + А | 15 | Передні протитуманні фари | R19 | Х | 16 | Фари ближнього і дальнього світла (H4) | R20 | Х | 17 | Фари заднього ходу | R23 | Х | 18 | Димність КТЗ з дизелями | R24 | Х | 19 | Підголівники сидінь | R25 | Х + А | 20 | Зовнішні виступи КТЗ | R26 | Х + Б | 21 | Звукові сигнальні прилади і їх установка | R28 | Х | 22 | Захисні властивості кабін КТЗ | R29 | - | 23 | Пожежна безпека | R34 | Х + В | 24 | Конструкція автобусів | R36 | - | 25 | Задні протитуманні ліхтарі | R38 | Х | 26 | Спідометри та їх установка | R39 | Х | 27 | Безпечне скло та скломатеріали | R43 | Х | 28 | Пристрої непрямого огляду та їх установка | R46 | Х | 29 | Установка пристроїв освітлення і світлової сигналізації | R48 | Х | 30 | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | R49 | Х | 31 | Зовнішній шум | R51 | Х | 32 | Конструкція автобусів | R52 | - | 33 | Тягові пристрої | R55 | Х | 34 | Задні захисні пристрої | R58 | - | 35 | Зовнішні виступи КТЗ | R61 | - | 36 | Газобалонні КТЗ на зрідженому нафтовому газі (ЗНГ) | R67 | Х | 37 | Боковий захист | R73 | - | 38 | Стоянкові вогні | R77 | Х | 39 | Рульове керування | R79 | Х | 40 | Сидіння, їхні кріплення | R80 | Х + А | 41 | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | R83 | Г | 42 | Денні ходові вогні | R87 | Х | 43 | Пристрої обмеження швидкості | R89 | - | 44 | Бокові габаритні вогні | R91 | Х | 45 | Передні захисні пристрої | R93 | - | 46 | Захист у разі фронтального зіткнення | R94 | - | 47 | Захист у разі бокового зіткнення | R95 | - | 48 | Фари ближнього і дальнього світла, оснащені газорозрядними джерелами світла | R98 | Х | 49 | Електромобілі | R100 | Х | 50 | Світловідбивне маркування КТЗ | R104 | - | 51 | Конструкція автобусів | R107 | - | 52 | Газобалонні КТЗ на стисненому природному газі (СПГ) та/або зрідженому природному газі (ЗПГ) | R110 | Х | 53 | Фари, які випромінюють асиметричний промінь ближнього та/або дальнього світла, оснащені лампами розжарювання та/або світлодіодними модулями | R112 | Х | 54 | Вогні підсвічування поворотів | R119 | Х | 55 | Фари, які випромінюють симетричний промінь ближнього та/або дальнього світла, оснащені лампами розжарювання та/або газорозрядними джерелами та/або світлодіодними модулями | R123 | Х | 56 | КТЗ, що працюють на водні | R134 | Х | 57 | Конструкція автобусів для перевезення школярів | ДСТУ 7013:2009 | - | 58 | Конструкція автобусів для перевезення осіб з інвалідністю | ДСТУ ГОСТ 30478:2006 | А | 59 | Технічний стан КТЗ | ДСТУ 3649:2010 | Х |
Позначення літер: "Х" | - | допускаються тільки відхилення, вказані у нормативному документі або вимогах, наведених у розділах II - V додатка 4 до Порядку; | "-" | - | вимоги не застосовують для цієї категорії КТЗ; | "А" | - | а) місця пасажирів, що супроводжують осіб з інвалідністю, повинні відповідати вимогам R17, R80 у повному обсязі; б) планування пасажирського салону, місця для осіб з інвалідністю та місця для крісел-колясок повинні відповідати вимогам пунктів 4.1.2 - 4.1.6, 4.1.8, 4.2, 4.5.1, 4.5.2 (вимоги до КТЗ категорії M2), 4.5.3 - 4.5.6, 4.5.12 ДСТУ ГОСТ 30478:2006; | "Б" | - | допоміжні пристрої для входу в КТЗ при нерухомому стані КТЗ повинні відповідати вимогам R26 у повному обсязі; | "В" | - | допускається зміна конфігурації, довжини паливозаправного трубопроводу, паливного шланга, трубопроводів випаровування палива та зміна розташування паливного бака; | "Г" | - | допускається зміна системи випуску відпрацьованих газів, якщо не змінені пристрої зменшення викидів, включаючи повітряні фільтри. Не проводяться додаткові випробування на випаровування у випадку відсутності змін пристрою обмеження випаровування. |
Х + А, Х + Б або Х + В - комбінація познак, що позначає процедуру з підтвердження відповідності за "Х" - з урахуванням "А", за "Х" - з урахуванням "Б" або за "Х" - з урахуванням "В" відповідно. IV. Особливості застосування вимог до інших колісних транспортних засобів спеціального призначення категорій M2, M3, N, O (включаючи причепи для проживання)Допускаються відхилення у випадку, коли характер спеціального призначення КТЗ не дозволяє цілком виконати встановлені вимоги. Повинні бути надані достатні докази стосовно того, що спеціальне призначення КТЗ унеможливлює виконання вимог у повному обсязі. N з/п | Об'єкт затвердження | Позначення документа, вимоги | Познака вимог до документів, необхідних для підтвердження відповідності для КТЗ категорії | M2 | M3 | N1 | N2 | N3 | O1 | O2 | O3 | O4 | 1 | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами R2 та/або HS1) | R1 | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 2 | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами R2 та/або HS1) | R2 | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 3 | Світловідбивачі | R3 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 4 | Пристрої освітлення заднього номерного знака | R4 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 5 | Покажчики поворотів | R6 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 6 | Контурні вогні, підфарники, задні габаритні вогні, стоп-сигнали | R7 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 7 | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами H1, H2, H3, HB3, HB4, H7, H8, H9, IR1 та/або HIR21) | R8 | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 8 | Рівень радіоелектричних завад | R10 | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 9 | Замки і завіси дверей | R11 | - | - | А | - | - | - | - | - | - | 10 | Травмобезпечність рульового керування | R12 | - | - | Х | - | - | - | - | - | - | 11 | Системи гальмування | R13 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 12 | Кріплення ременів безпеки | R14 | Б | Б | Б | Б | Б | - | - | - | - | 13 | Ремені безпеки | R16 | Б | Б | Б | Б | Б | - | - | - | - | 14 | Сидіння, їхні кріплення та підголівники | R17 | Б | Б | - | - | - | - | - | - | - | 15 | Передні протитуманні фари | R19 | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 16 | Фари ближнього і дальнього світла (H4) | R20 | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 17 | Фари заднього ходу | R23 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 18 | Димність КТЗ з дизелями | R24 | В | В | В | В | В | - | - | - | - | 19 | Підголівники сидінь | R25 | Б | Б | Б | - | - | - | - | - | - | 20 | Звукові сигнальні прилади і їх установка | R28 | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 21 | Захисні властивості кабін КТЗ | R29 | - | - | - | Х | Х | - | - | - | - | 22 | Пожежна безпека | R34 | Г | Г | - | - | - | - | - | - | - | 23 | Конструкція автобусів | R36 | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | 24 | Задні протитуманні ліхтарі | R38 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 25 | Спідометри та їх установка | R39 | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 26 | Безпечне скло та скломатеріали | R43 | Д | Д | Д | Д | Д | Д | Д | Д | Д | 27 | Пристрої непрямого огляду та їх установка | R46 | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 28 | Установка пристроїв освітлення і світлової сигналізації | R48 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 29 | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | R49 | В + Е | В + Е | В + Е | В + Е | В + Е | - | - | - | - | 30 | Зовнішній шум | R51 | Х + В | Х + В | Х + В | Х + В | Х + В | - | - | - | - | 31 | Конструкція автобусів | R52 | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | 32 | Тягово-зчіпні пристрої | R55 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 33 | Задні захисні пристрої | R58 | - | - | - | Х | Х | - | - | Х | Х | 34 | Зовнішні виступи КТЗ | R61 | - | - | Х | Х | Х | - | - | - | - | 35 | Газобалонні КТЗ на зрідженому нафтовому газі (ЗНГ) | R67 | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 36 | Боковий захист | R73 | - | - | - | Х | Х | - | - | Х | Х | 37 | Стоянкові вогні | R77 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 38 | Рульове керування | R79 | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 39 | Сидіння, їхні кріплення | R80 | Б | Б | - | - | - | - | - | - | - | 40 | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | R83 | В + Е | - | В + Е | - | - | - | - | - | - | 41 | Потужність двигуна | R85 | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 42 | Денні ходові вогні | R87 | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 43 | Пристрої обмеження швидкості | R89 | Х | Х | - | Х | Х | - | - | - | - | 44 | Бокові габаритні вогні | R91 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 45 | Передні захисні пристрої | R93 | - | - | - | Х | Х | - | - | - | - | 46 | Захист у разі фронтального зіткнення | R94 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 47 | Захист у разі бокового зіткнення | R95 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 48 | Фари ближнього і дальнього світла, оснащені газорозрядними джерелами світла | R98 | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 49 | Електромобілі | R100 | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | - | 50 | Світловідбивне маркування КТЗ | R104 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 51 | КТЗ для перевезення небезпечних вантажів | R105 | - | - | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 52 | Конструкція автобусів | R107 | Х | Х | - | - | - | - | - | - | - | 53 | Газобалонні КТЗ на стисненому природному газі (СПГ) та/або зрідженому природному газі (ЗПГ) | R110 | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 54 | Стійкість проти перекидання автоцистерн | R111 | - | - | - | Х | Х | - | - | Х | Х | 55 | Фари, які випромінюють асиметричний промінь ближнього та/або дальнього світла, оснащені лампами розжарювання та/або світлодіодними модулями | R112 | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 56 | Вогні підсвічування поворотів | R119 | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 57 | Фари, які випромінюють симетричний промінь ближнього та/або дальнього світла, оснащені лампами розжарювання та/або газорозрядними джерелами та/або світлодіодними модулями | R123 | Х | Х | Х | Х | Х | - | - | - | - | 58 | КТЗ, що працюють на водні | R134 | X | X | X | X | X | - | - | - | - | 59 | Конструкція автобусів для перевезення школярів | ДСТУ 7013:2009 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 60 | Конструкція автобусів для перевезення осіб з інвалідністю | ДСТУ ГОСТ 30478:2006 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 61 | Технічний стан КТЗ | ДСТУ 3649:2010 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 62 | Конструкція причепів | Вимоги розділів II - V додатка 4 до Порядку | - | - | - | - | - | Х | Х | - | - |
Позначення літер: "Х" | - | допускаються тільки відхилення, вказані у нормативному документі або вимогах, наведених у розділах II - V додатка 4 до Порядку; | "-" | - | вимоги не застосовують для цієї категорії КТЗ; | "А" | - | вимоги застосовуються тільки до дверей, які забезпечують доступ до сидінь, призначених для нормального використання, коли КТЗ рухається по дорозі і коли відстань між точкою R сидіння і середньою площиною дверної поверхні, виміряної перпендикулярно подовжній середній площині КТЗ, не перевищує 500 мм; | "Б" | - | вимоги застосовуються тільки до сидінь, призначених для звичайної експлуатації під час руху КТЗ по дорозі. Ці сидіння повинні бути чітко позначені піктограмою або табличкою з відповідним текстом; | "В" | - | допускається зміна довжини системи випуску відпрацьованих газів після останнього глушника на 2 м без проведення додаткових випробовувань; | "Г" | - | допускається зміна конфігурації та довжини паливозаправного трубопроводу та зміна розташування паливного бака; | "Д" | - | для всіх засклених прорізів, крім кабіни водія (вітрове і бокове скло), допускається застосування безпечного скла або жорсткого пластику; | "Е" | - | вимоги до категорії базового КТЗ, що використовується для виготовлення спеціального КТЗ. |
Х + Е, Х + В або В + Е - комбінація познак, що позначає процедуру з підтвердження відповідності за "Х" - з урахуванням "Е", за "Х" - з урахуванням "В" або за "В" - з урахуванням "Е" відповідно. V. Особливості застосування вимог до колісних транспортних засобів спеціального призначення категорій N (автомобільні крани)N з/п | Об'єкт затвердження | Позначення документа, вимоги | Познака вимог до документів, необхідних для підтвердження відповідності для КТЗ категорії | N1 | N2 | N3 | 1 | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами R2 та/або HS1) | R1 | Х | Х | Х | 2 | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами R2 та/або HS1) | R2 | Х | Х | Х | 3 | Світловідбивачі | R3 | Х | Х | Х | 4 | Пристрої освітлення заднього номерного знака | R4 | Х | Х | Х | 5 | Покажчики поворотів | R6 | Х | Х | Х | 6 | Контурні вогні, підфарники, задні габаритні вогні, стоп-сигнали | R7 | Х | Х | Х | 7 | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами H1, H2, H3, HB3, HB4, H7, H8, H9, IR1 та/або HIR21) | R8 | Х | Х | Х | 8 | Рівень радіоелектричних завад | R10 | Х | Х | Х | 9 | Замки і завіси дверей | R11 | А | - | - | 10 | Травмобезпечність рульового керування | R12 | - | - | - | 11 | Системи гальмування | R13 | Х | Х | Х + Б | 12 | Кріплення ременів безпеки | R14 | В | В | В | 13 | Ремені безпеки | R16 | В | В | В | 14 | Сидіння, їхні кріплення та підголівники | R17 | - | - | - | 15 | Передні протитуманні фари | R19 | Х | Х | Х | 16 | Фари ближнього і дальнього світла (H4) | R20 | Х | Х | Х | 17 | Фари заднього ходу | R23 | Х | Х | Х | 18 | Димність КТЗ з дизелями | R24 | Х | Х | Х | 19 | Підголівники сидінь | R25 | Х | - | - | 20 | Звукові сигнальні прилади і їх установка | R28 | Х | Х | Х | 21 | Захисні властивості кабін КТЗ | R29 | - | - | - | 22 | Пожежна безпека | R34 | - | - | - | 23 | Задні протитуманні ліхтарі | R38 | Х | Х | Х | 24 | Спідометри та їх установка | R39 | Х | Х | Х | 25 | Безпечне скло та скломатеріали | R43 | Г | Г | Г | 26 | Пристрої непрямого огляду та їх установка | R46 | Х | Х | Х | 27 | Установка пристроїв освітлення і світлової сигналізації | R48 | А | А | А | 28 | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | R49 | Х | Х | Х | 29 | Зовнішній шум | R51 | Х | Х + А | Х + А | 30 | Тягово-зчіпні пристрої | R55 | Х | Х | Х | 31 | Задні захисні пристрої | R58 | Х | Х | Х | 32 | Зовнішні виступи КТЗ | R61 | Х | Х | Х | 33 | Газобалонні КТЗ на зрідженому нафтовому газі (ЗНГ) | R67 | Х | Х | Х | 34 | Боковий захист | R73 | Х | Х | Х | 35 | Стоянкові вогні | R77 | Х | Х | Х | 36 | Рульове керування | R79 | Х | Х | Х | 37 | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | R83 | Х | - | - | 38 | Денні ходові вогні | R87 | Х | Х | Х | 39 | Пристрої обмеження швидкості | R89 | - | Х | Х | 40 | Бокові габаритні вогні | R91 | Х | Х | Х | 41 | Передні захисні пристрої | R93 | - | Х | Х | 42 | Захист у разі фронтального зіткнення | R94 | - | - | - | 43 | Захист у разі бокового зіткнення | R95 | - | - | - | 44 | Фари ближнього і дальнього світла, оснащені газорозрядними джерелами світла | R98 | Х | Х | Х | 45 | Електромобілі | R100 | Х | Х | Х | 46 | Світловідбивне маркування КТЗ | R104 | Х | Х | Х | 47 | КТЗ для перевезення небезпечних вантажів | R105 | - | - | - | 48 | Газобалонні КТЗ на стисненому природному газі (СПГ) та/або зрідженому природному газі (ЗПГ) | R110 | Х | Х | Х | 49 | Стійкість проти перекидання автоцистерн | R111 | - | - | - | 50 | Фари, які випромінюють асиметричний промінь ближнього та/або дальнього світла, оснащені лампами розжарювання та/або світлодіодними модулями | R112 | Х | Х | Х | 51 | Вогні підсвічування поворотів | R119 | Х | Х | Х | 52 | Фари, які випромінюють симетричний промінь ближнього та/або дальнього світла, оснащені лампами розжарювання та/або газорозрядними джерелами та/або світлодіодними модулями | R123 | Х | Х | Х | 53 | КТЗ, що працюють на водні | R134 | Х | Х | Х | 54 | Технічний стан КТЗ | ДСТУ 3649:2010 | Х | Х | Х |
Позначення літер: "Х" | - | допускаються тільки відхилення, вказані у нормативному документі або вимогах, наведених у розділах II - V додатка 4 до Порядку; | "-" | - | вимоги не застосовують для цієї категорії КТЗ; | "А" | - | допускаються відхилення у випадку, коли характер спеціального призначення КТЗ не дозволяє цілком виконати встановлені вимоги. Повинні бути наданні достатні докази стосовно того, що спеціальне призначення КТЗ унеможливлює виконання вимог у повному обсязі; | "Б" | - | допускаються відхилення для КТЗ, що мають більше чотирьох осей, але при цьому виконуються всі вимоги R13 відносно ефективності робочої, аварійної (запасної), стоянкової гальмівних систем; | "В" | - | вимоги застосовуються тільки до сидінь, призначених для звичайної експлуатації під час руху КТЗ по дорозі. Ці сидіння повинні бути чітко позначені піктограмою або табличкою з відповідним текстом; | "Г" | - | для всіх засклених прорізів, крім кабіни водія (вітрове і бокове скло), допускаються застосування безпечного скла або жорсткого пластику. |
Х + А або Х + Б - комбінація познак, що позначає процедуру з підтвердження відповідності за "Х" - з урахуванням "А" або за "Х" - з урахуванням "Б" відповідно. VI. Особливості застосування вимог до колісних транспортних засобів спеціального призначення категорій N (пожежні автомобілі)N з/п | Об'єкт затвердження | Позначення документа, вимоги | Познака вимог до документів, необхідних для підтвердження відповідності для КТЗ категорії | N1 | N2 | N3 | 1 | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами R2 та/або HS1) | R1 | Х | Х | Х | 2 | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами R2 та/або HS1) | R2 | Х | Х | Х | 3 | Світловідбивачі | R3 | Х | Х | Х | 4 | Пристрої освітлення заднього номерного знака | R4 | Х | Х | Х | 5 | Покажчики поворотів | R6 | Х | Х | Х | 6 | Підфарники, габаритні вогні, контурні вогні, стоп-сигнали, стоянкові вогні | R7 | Х | Х | Х | 7 | Фари ближнього і дальнього світла (включно з фарами H1, H2, H3, HB3, HB4, H7, H8, H9, IR1 та/або HIR21) | R8 | Х | Х | Х | 8 | Рівень радіоелектричних завад | R10 | Х | Х | Х | 9 | Замки і завіси дверей | R11 | - | - | - | 10 | Травмобезпечність рульового керування | R12 | - | - | - | 11 | Системи гальмування | R13 | Х + А | Х + А | Х + А | 12 | Кріплення ременів безпеки | R14 | - | - | - | 13 | Ремені безпеки | R16 | - | - | - | 14 | Сидіння, їхні кріплення та підголівники | R17 | - | - | - | 15 | Передні протитуманні фари | R19 | Х | Х | Х | 16 | Фари ближнього і дальнього світла (H4) | R20 | Х | Х | Х | 17 | Фари заднього ходу | R23 | Х | Х | Х | 18 | Димність КТЗ з дизелями | R24 | Х | Х | Х | 19 | Підголівники сидінь | R25 | - | - | - | 20 | Звукові сигнальні прилади і їх установка | R28 | - | - | - | 21 | Захисні властивості кабін КТЗ | R29 | - | - | - | 22 | Пожежна безпека | R34 | - | - | - | 23 | Задні протитуманні ліхтарі | R38 | Х | Х | Х | 24 | Спідометри та їх установка | R39 | Х | Х | Х | 25 | Безпечне скло та скломатеріали | R43 | Х + Б | Х + Б | Х + Б | 26 | Пристрої непрямого огляду та їх установка | R46 | - | - | - | 27 | Установка пристроїв освітлення і світлової сигналізації | R48 | В | В | В | 28 | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | R49 | Х | Х | Х | 29 | Зовнішній шум | R51 | - | - | - | 30 | Тягово-зчіпні пристрої | R55 | Х | Х | Х | 31 | Задні захисні пристрої | R58 | - | Х | Х | 32 | Зовнішні виступи КТЗ | R61 | - | - | - | 33 | Газобалонні КТЗ на зрідженому нафтовому газі (ЗНГ) | R67 | - | - | - | 34 | Боковий захист | R73 | - | - | - | 35 | Стоянкові вогні | R77 | Х | Х | Х | 36 | Рульове керування | R79 | - | - | - | 37 | Викиди забруднювальних речовин КТЗ | R83 | Х | - | - | 38 | Денні ходові вогні | R87 | Х | Х | Х | 39 | Пристрої обмеження швидкості | R89 | - | - | - | 40 | Бокові габаритні вогні | R91 | Х | Х | Х | 41 | Передні захисні пристрої | R93 | - | - | - | 42 | Захист у разі фронтального зіткнення | R94 | - | - | - | 43 | Захист у разі бокового зіткнення | R95 | - | - | - | 44 | Фари ближнього і дальнього світла, оснащені газорозрядними джерелами світла | R98 | Х | Х | Х | 45 | Електромобілі | R100 | Х | Х | Х | 46 | Світловідбивне маркування КТЗ | R104 | Х | Х | Х | 47 | КТЗ для перевезення небезпечних вантажів | R105 | - | - | - | 48 | Газобалонні КТЗ на стисненому природному газі (СПГ) та/або зрідженому природному газі (ЗПГ) | R110 | - | - | - | 49 | Стійкість проти перекидання автоцистерн | R111 | - | - | - | 50 | Фари, які випромінюють асиметричний промінь ближнього та/або дальнього світла, оснащені лампами розжарювання та/або світлодіодними модулями | R112 | Х | Х | Х | 51 | Вогні підсвічування поворотів | R119 | Х | Х | Х | 52 | Фари, які випромінюють симетричний промінь ближнього та/або дальнього світла, оснащені лампами розжарювання та/або газорозрядними джерелами та/або світлодіодними модулями | R123 | Х | Х | Х | 53 | КТЗ, що працюють на водні | R134 | Х | Х | Х | 54 | Технічний стан КТЗ | ДСТУ 3649:2010 | Х | Х | Х |
Позначення літер: "Х" | - | допускаються тільки відхилення, вказані у нормативному документі або вимогах, наведених у розділах II - V додатка 4 до Порядку; | "-" | - | вимоги не застосовують для цієї категорії КТЗ; | "А" | - | допускаються відхилення для КТЗ, що мають більше чотирьох осей, але при цьому виконуються всі вимоги R13 стосовно ефективності робочої, аварійної (запасної), стоянкової гальмівних систем; | "Б" | - | для всіх засклених прорізів, крім кабіни водія (вітрове і бокове скло), допускаються застосування безпечного скла або жорсткого пластику; | "В" | - | допускаються відхилення у випадку, коли характер спеціального призначення КТЗ не дозволяє цілком виконати встановлені вимоги. Повинні бути наданні достатні докази стосовно того, що спеціальне призначення КТЗ унеможливлює виконання вимог. Допускається встановлення додаткових пристроїв освітлення і світлової сигналізації. |
Х + А або Х + В - комбінація познак, що позначає процедуру з підтвердження відповідності за "Х" - з урахуванням "А" або за "Х" - з урахуванням В відповідно. ____________ | - | конструкція причепів має відповідати таким вимогам: а) вертикальна статична навантага в центрі сфери зчіпної головки за повної маси причепа перебуває в межах від 250 H до 3500 H; б) висота причепа не більше 1,8 ширини колії причепа або не більше 3 м; в) для причепа, установленого на горизонтальну поверхню дороги, з горизонтально розміщеною внутрішньою поверхнею підлоги відношення маси, що припадає на шину (шини) з однієї сторони причепа, до його повної маси не перевищує 0,55; г) зчіпна головка дишла причепа відповідає вимогам R55-01; ґ) конструкція та розміри дишла (рами) забезпечують можливість його відхилення відносно зчіпної кулі, встановленої на автомобілі, на кути, передбачені R55-01; д) висота розміщення центра сфери зчіпної головки горизонтально розміщеного причепа повної маси над |